Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

詩篇第17篇
1 （大衛的祈禱。）耶和華啊，求你聽聞公義，側耳聽我的呼求［cry］，求你留心聽我這不出於詭詐嘴唇的祈禱。
2 願我的判語從你面前發出；願你的眼睛觀看公正。
3 你已經試驗我的心；你在夜間鑒察我；你試煉［tried］我，卻找不著甚麼；我立志叫我口中沒有過失。
4 論到人的行為，我藉著你嘴唇的言語自己謹守，不行滅命之人［destroyer］的道路。
5 求你使我的腳踏定［Hold up my goings］你的路徑，免得我兩腳［that my footsteps］滑跌。
6 神啊，我曾求告你，因為你必聽允［hear］我；求你向我側耳，聽我的言語。
7 求你顯出你奇妙的慈愛來；你是那用右手拯救投靠你的，脫離起來攻擊他們之人的［that］啊［O］。
8 求你保護我，如同保護眼中的瞳孔；將我隱藏在你翅膀的蔭下，
9 使我脫離那欺壓我的惡人，就是圍困我要害我命的仇敵。
10 他們的心被脂油包裹；他們用口說驕傲的話。
11 他們圍困了我們的腳步；他們瞪著眼向地屈身［bowing down to the earth］。
12 他像獅子急要抓食，又像少壯獅子蹲伏在暗處。
13 耶和華啊，求你起來，把他挫敗［disappoint him］，將他打倒。用你的刀救護我命脫離惡人。
14 耶和華啊，求你用手救我脫離世人，脫離那只在今生有福分的世人。你把你所藏［hid］的財寶充滿他們的肚腹；他們多有兒女［they are full of children］，將其餘的財物留給他們的嬰孩。
15 至於我，我必在義中見你的面；我醒了的時候，得見你的形像［with thy likeness］就心滿意足了。
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51

Псалми Псалом 17	詩篇第17篇
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,	1 （大衛的祈禱。）耶和華啊，求你聽聞公義，側耳聽我的呼求［cry］，求你留心聽我這不出於詭詐嘴唇的祈禱。
2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,	2 願我的判語從你面前發出；願你的眼睛觀看公正。
3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!	3 你已經試驗我的心；你在夜間鑒察我；你試煉［tried］我，卻找不著甚麼；我立志叫我口中沒有過失。
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!	4 論到人的行為，我藉著你嘴唇的言語自己謹守，不行滅命之人［destroyer］的道路。
5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!	5 求你使我的腳踏定［Hold up my goings］你的路徑，免得我兩腳［that my footsteps］滑跌。
6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.	6 神啊，我曾求告你，因為你必聽允［hear］我；求你向我側耳，聽我的言語。
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!	7 求你顯出你奇妙的慈愛來；你是那用右手拯救投靠你的，脫離起來攻擊他們之人的［that］啊［O］。
8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:	8 求你保護我，如同保護眼中的瞳孔；將我隱藏在你翅膀的蔭下，
9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!	9 使我脫離那欺壓我的惡人，就是圍困我要害我命的仇敵。
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.	10 他們的心被脂油包裹；他們用口說驕傲的話。
11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.	11 他們圍困了我們的腳步；他們瞪著眼向地屈身［bowing down to the earth］。
12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!	12 他像獅子急要抓食，又像少壯獅子蹲伏在暗處。
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.	13 耶和華啊，求你起來，把他挫敗［disappoint him］，將他打倒。用你的刀救護我命脫離惡人。
14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!	14 耶和華啊，求你用手救我脫離世人，脫離那只在今生有福分的世人。你把你所藏［hid］的財寶充滿他們的肚腹；他們多有兒女［they are full of children］，將其餘的財物留給他們的嬰孩。
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.	15 至於我，我必在義中見你的面；我醒了的時候，得見你的形像［with thy likeness］就心滿意足了。
16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.	16
17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —	17
18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!	18
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —	19
20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!	20
21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,	21
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,	22
23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!	23
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,	24
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.	25
26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,	26
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,	27
28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,	28
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!	29
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.	30
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!	31
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?	32
33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,	33
34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,	34
35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.	35
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.	36
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.	37
38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —	38
39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!	39
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.	40
41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!	41
42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.	42
43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!	43
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!	44
45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,	45
46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.	46
47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,	47
48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,	48
49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!	49
50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!	50
51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.	51

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 17

詩篇

第17篇

Псалми

Псалом 17

詩篇

第17篇

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 17

詩篇

第17篇

Псалми

Псалом 17

詩篇

第17篇

Старий
завіт

Новий
завіт