ПсалмиПсалом 17 |
|
1 |
|
2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя, |
|
3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя! |
|
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів! |
|
5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене! |
|
6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. |
|
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́! |
|
8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву: |
|
9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього! |
|
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́. |
|
11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся. |
|
12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари! |
|
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його. |
|
14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й! |
|
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив. |
|
16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх. |
|
17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, — |
|
18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони! |
|
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, — |
|
20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене! |
|
21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх, |
|
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив, |
|
23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в! |
|
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини, |
|
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його. |
|
26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному, |
|
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його, |
|
28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш, |
|
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву! |
|
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур. |
|
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го! |
|
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога? |
|
33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною, |
|
34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх, |
|
35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є. |
|
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч. |
|
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться. |
|
38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, — |
|
39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої! |
|
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників. |
|
41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх! |
|
42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм. |
|
43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́! |
|
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав! |
|
45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються, |
|
46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх. |
|
47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься, |
|
48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив, |
|
49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника! |
|
50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю! |
|
51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки. |
詩篇第17篇 |
|
1 （此大闢祈禱所作）耶和華兮、予言不偽、願白余寃、俯聽我祈、余在爾前、望爾鑒察兮、 |
|
2 爲我折中、定其是非兮、 |
|
3 爾試余心、中宵鑒斯、煉余若金、不可議斯、心與口應、靡不符斯。 |
|
4 世多強暴、余從爾令、彼人所爲、不效其行、 |
|
5 余遵爾道、如隕如越、維爾是望、予扶予翼、 |
|
6 籲呼上帝、上帝垂聽、傾耳俯聞、俯聞予聲。 |
|
7 凡恃爾者、爾恒援之、敵人戕彼、爾旣免之、望爲鴻恩、於我施之。 |
|
8 願爾護我、若守眸子、願爾翼我、若鳥伏雛。 |
|
9 勿受惡人之虐遇兮、勿遭勁敵之環攻、 |
|
10 彼體胖心痴兮、厥口矜誇、 |
|
11 睚眦其目、阻吾行兮、將顛越之予加、 |
|
12 彼若獅兮、欲我是噬、若稚獅兮、耽耽穴視、 |
|
13 耶和華兮、勃然而興、突如其來兮、譴彼災祲、加之以利刃兮、救我於敵人、 |
|
14 耶和華兮、手援拯我、斯世害予兮、爾其免我、乃彼至今兮、反得福祜、富有兮豐亨、寖昌兮寢熾、業遺於子孫、 |
|
15 惟我行義、望爾榮光、其興也勃然、克覿爾面、則余之願盈焉。 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 |
|
41 |
|
42 |
|
43 |
|
44 |
|
45 |
|
46 |
|
47 |
|
48 |
|
49 |
|
50 |
|
51 |
ПсалмиПсалом 17 |
詩篇第17篇 |
|
1 |
1 （此大闢祈禱所作）耶和華兮、予言不偽、願白余寃、俯聽我祈、余在爾前、望爾鑒察兮、 |
|
2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя, |
2 爲我折中、定其是非兮、 |
|
3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя! |
3 爾試余心、中宵鑒斯、煉余若金、不可議斯、心與口應、靡不符斯。 |
|
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів! |
4 世多強暴、余從爾令、彼人所爲、不效其行、 |
|
5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене! |
5 余遵爾道、如隕如越、維爾是望、予扶予翼、 |
|
6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. |
6 籲呼上帝、上帝垂聽、傾耳俯聞、俯聞予聲。 |
|
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́! |
7 凡恃爾者、爾恒援之、敵人戕彼、爾旣免之、望爲鴻恩、於我施之。 |
|
8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву: |
8 願爾護我、若守眸子、願爾翼我、若鳥伏雛。 |
|
9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього! |
9 勿受惡人之虐遇兮、勿遭勁敵之環攻、 |
|
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́. |
10 彼體胖心痴兮、厥口矜誇、 |
|
11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся. |
11 睚眦其目、阻吾行兮、將顛越之予加、 |
|
12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари! |
12 彼若獅兮、欲我是噬、若稚獅兮、耽耽穴視、 |
|
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його. |
13 耶和華兮、勃然而興、突如其來兮、譴彼災祲、加之以利刃兮、救我於敵人、 |
|
14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й! |
14 耶和華兮、手援拯我、斯世害予兮、爾其免我、乃彼至今兮、反得福祜、富有兮豐亨、寖昌兮寢熾、業遺於子孫、 |
|
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив. |
15 惟我行義、望爾榮光、其興也勃然、克覿爾面、則余之願盈焉。 |
|
16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх. |
16 |
|
17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, — |
17 |
|
18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони! |
18 |
|
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, — |
19 |
|
20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене! |
20 |
|
21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх, |
21 |
|
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив, |
22 |
|
23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в! |
23 |
|
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини, |
24 |
|
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його. |
25 |
|
26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному, |
26 |
|
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його, |
27 |
|
28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш, |
28 |
|
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву! |
29 |
|
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур. |
30 |
|
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го! |
31 |
|
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога? |
32 |
|
33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною, |
33 |
|
34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх, |
34 |
|
35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є. |
35 |
|
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч. |
36 |
|
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться. |
37 |
|
38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, — |
38 |
|
39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої! |
39 |
|
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників. |
40 |
|
41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх! |
41 |
|
42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм. |
42 |
|
43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́! |
43 |
|
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав! |
44 |
|
45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються, |
45 |
|
46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх. |
46 |
|
47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься, |
47 |
|
48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив, |
48 |
|
49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника! |
49 |
|
50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю! |
50 |
|
51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки. |
51 |