Псалми

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалтирь

Псалом 17

1 Дирижёру хора. Песня слуги Божьего Давида, когда Господь спас его от Саула и от всех остальных его врагов.

2 Господи, люблю Тебя, дарующего силы.

3 Бог мой — моя Скала, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище в горах.

4 Я к Господу о помощи воззвал, и Он меня от моих врагов спасает. Господь достоин восхваления моего!

5 Вокруг меня смерть расставляет путы, стремнина разрушительная мчит туда, откуда нет возврата.

6 Могилы проглотить меня хотят, смерть мне ставит западню.

7 И в бедствии своём я к Господу о помощи воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.

8 Земля тряслась, до основания дрожали горы, вот как разгневался Господь.

9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.

10 И небо разорвав, Господь спустился, стоя на грозных чёрных тучах.

11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.

12 Он мраком покрыл Себя как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.

13 Его слепящее сияние пробилось сквозь тучи,

14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес, и голос все услышали Его.

15 Он стрелы слал Свои — удары молний. Ими Он разбросал и разгромил врага.

16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.

17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.

18 Господь спас меня от вражьих сил, с которыми мне не совладать.

19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.

20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, так как Он ко мне благоволит.

21 Господь помог мне, так как праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.

22 Я не грешил против Бога никогда, шёл по Его указанной дороге.

23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.

24 Невинен я пред Господом ни в чём, и сторонюсь греха.

25 Он видел чистоту моих поступков, и поэтому наградил за праведность меня.

26 Господи, Ты предан преданным Тебе, и с добротой поступаешь с добрым человеком.

27 Господи, живущих без греха Ты не обидишь, но можешь перехитрить самых наихитрейших подлецов.

28 Господи, Ты помогаешь покорным, но унижаешь Ты надменных гордецов.

29 Ты, Господи, мне светишь в темноте, Ты тьму превращаешь в свет вокруг меня.

30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.

31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.

32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Скалы, кроме Бога моего.

33 Бог убирает преграды с моего пути, и силу в руки мне даёт большую.

34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также даёт способность устоять на высоте.

35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.

36 Господи, Ты дал мне щит, чтобы защитить меня. Ты поддерживаешь меня рукою правой, с Твоею помощью я стал великим.

37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.

38 Врага преследовал я и пленил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.

39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, он у ног моих лежит.

40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врагов заставил пасть к ногам моим.

41 Ты обратил их в бегство, позволил победить ненавидевших меня.

42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.

43 Враги, поверженные мной, стали подобны пыльной туче, гонимой ветром прочь. Я их топтал и мял как уличную грязь.

44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.

45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.

46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.

47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Скала! Велик Господь — моя Скала, дарующая мне спасение!

48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.

49 Господь, Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.

50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!

51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!

Псалми

Псалом 17

Псалтирь

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

1 Дирижёру хора. Песня слуги Божьего Давида, когда Господь спас его от Саула и от всех остальных его врагов.

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

2 Господи, люблю Тебя, дарующего силы.

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

3 Бог мой — моя Скала, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище в горах.

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

4 Я к Господу о помощи воззвал, и Он меня от моих врагов спасает. Господь достоин восхваления моего!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

5 Вокруг меня смерть расставляет путы, стремнина разрушительная мчит туда, откуда нет возврата.

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

6 Могилы проглотить меня хотят, смерть мне ставит западню.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

7 И в бедствии своём я к Господу о помощи воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

8 Земля тряслась, до основания дрожали горы, вот как разгневался Господь.

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

10 И небо разорвав, Господь спустился, стоя на грозных чёрных тучах.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

12 Он мраком покрыл Себя как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

13 Его слепящее сияние пробилось сквозь тучи,

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес, и голос все услышали Его.

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

15 Он стрелы слал Свои — удары молний. Ими Он разбросал и разгромил врага.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

18 Господь спас меня от вражьих сил, с которыми мне не совладать.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, так как Он ко мне благоволит.

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

21 Господь помог мне, так как праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 Я не грешил против Бога никогда, шёл по Его указанной дороге.

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 Невинен я пред Господом ни в чём, и сторонюсь греха.

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 Он видел чистоту моих поступков, и поэтому наградил за праведность меня.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

26 Господи, Ты предан преданным Тебе, и с добротой поступаешь с добрым человеком.

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

27 Господи, живущих без греха Ты не обидишь, но можешь перехитрить самых наихитрейших подлецов.

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

28 Господи, Ты помогаешь покорным, но унижаешь Ты надменных гордецов.

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

29 Ты, Господи, мне светишь в темноте, Ты тьму превращаешь в свет вокруг меня.

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Скалы, кроме Бога моего.

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

33 Бог убирает преграды с моего пути, и силу в руки мне даёт большую.

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также даёт способность устоять на высоте.

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 Господи, Ты дал мне щит, чтобы защитить меня. Ты поддерживаешь меня рукою правой, с Твоею помощью я стал великим.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

38 Врага преследовал я и пленил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, он у ног моих лежит.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врагов заставил пасть к ногам моим.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

41 Ты обратил их в бегство, позволил победить ненавидевших меня.

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

43 Враги, поверженные мной, стали подобны пыльной туче, гонимой ветром прочь. Я их топтал и мял как уличную грязь.

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Скала! Велик Господь — моя Скала, дарующая мне спасение!

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

49 Господь, Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!

1.0x