Псалми

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалтирь

Псалом 17

1 Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей ко Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. Он сказал:

2 Возлюблю Тебя, Господи, крепость моя,

3 Господи, твердыня моя, непреоборимая защита моя, Избавитель мой, Бог мой, каменная гора, на которой я безопасен, щит мой, рог спасения моего, убежище мое!

4 Достопоклоняемого призываю Господа, и спасаюсь от врагов моих.

5 Объяли меня болезни смертные, и потоки Велиала устрашали меня.

6 Окружили меня болезни ада, облегли меня сети смерти.

7 В сей тесноте моей призвал я Господа и к Богу моему воззвал. Он из чертога Своего услышал глас мой, и вопль мой к Нему дошел до ушей Его.

8 Потряслась, восколебалась земля, треснули и поколебались основания гор: ибо Он воспылал гневом.

9 Поднялся дым от гнева Его; из уст Его исходил огонь поядающий; горящие угли сыпались от Него.

10 Он наклонил небеса и сошел. Мрак под ногами Его.

11 Воссел на Херувима и понесся, и полетел на крылиях ветра.

12 Мрак сделал покровом Себе, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.

13 От блистания пред Ним, сквозь тучи Его, сыпался град и горящие угли.

14 Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, [град и горящие угли].

15 Пустил стрелы Свои, и рассеял их; множество молний, и рассыпал их.

16 И явились источники вод, и обнажились основания вселенной от грозного гласа Твоего, Господи, от дохновения духа гнева Твоего.

17 Тогда простер Он с высоты руку, взял меня, извлек меня из вод великих.

18 Избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, когда они были сильнее меня.

19 Они восстали против меня в день бедствия моего: но Господь соделался мне подпорою.

20 Он вывел меня на пространное место, и избавил меня; ибо Он благоволит о мне.

21 Воздал мне Господь по правде моей, и за чистоту рук моих наградил меня;

22 Ибо я держался путей Господних, и не был нечестивым против Бога моего;

23 Но все законы Его предо мною, и заповедей Его я не удаляю от себя.

24 Я был Ему верен, и остерегался порока моего.

25 Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами его.

26 Со святым Ты поступаешь свято, с человеком верным верно.

27 С чистым - чисто, с лукавым - вопреки ему.

28 Ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи высокие унижаешь.

29 Ты возжигаешь светильник мой; Господь, Бог мой, просвещает тьму мою.

30 Тобою я сокрушаю полчище, и силою Бога моего перескакиваю стену.

31 Верен путь Божий, слово Господне чисто. Он щит всем уповающим на Него.

32 Ибо кто Бог, кроме Иеговы, и кто защита, кроме Бога нашего?

33 Сей Бог препоясует меня силою, и устрояет мне верный путь.

34 Дает мне ноги, как у оленя; и на высотах поставляет меня.

35 Научает руки мои брани, и мышцы мои соделывает медным луком.

36 Ты даешь мне щит спасения Твоего; десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя делает меня великим.

37 Ты расширяешь шаг мой; не колеблются ноги мои.

38 Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их.

39 Поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои.

40 Ибо Ты препоясываешь меня силою к брани, и восставших на меня низлагаешь предо мною.

41 Ты обращаешь ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня.

42 Они вопиют, но нет спасающего; к Господу, но Он не внемлет им.

43 Я рассыпаю их, как пыль по ветру, как брение на улицах попираю их.

44 Ты спасаешь меня от мятежа народного, поставляешь меня главою чуждых племен; народ, которого я не знал, служит мне.

45 По одному слуху о мне слушают меня, иноплеменники покорствуют мне.

46 Иноплеменники бледнеют, трепещут в укреплениях своих.

47 Жив Господь, и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,

48 Бог, Который дает мне отмщение и подчиняет мне народы,

49 Который избавляет меня от врагов, возносит меня над восстающими против меня, и от человека жестокого избавляет меня!

50 Сего ради славлю Тебя, Господи, пред народами, и пою имени Твоему,

51 Величественно спасающий Царя своего, и творящий милость помазаннику Своему Давиду и потомству его во веки.

Псалми

Псалом 17

Псалтирь

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

1 Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей ко Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. Он сказал:

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

2 Возлюблю Тебя, Господи, крепость моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

3 Господи, твердыня моя, непреоборимая защита моя, Избавитель мой, Бог мой, каменная гора, на которой я безопасен, щит мой, рог спасения моего, убежище мое!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

4 Достопоклоняемого призываю Господа, и спасаюсь от врагов моих.

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

5 Объяли меня болезни смертные, и потоки Велиала устрашали меня.

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

6 Окружили меня болезни ада, облегли меня сети смерти.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

7 В сей тесноте моей призвал я Господа и к Богу моему воззвал. Он из чертога Своего услышал глас мой, и вопль мой к Нему дошел до ушей Его.

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

8 Потряслась, восколебалась земля, треснули и поколебались основания гор: ибо Он воспылал гневом.

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

9 Поднялся дым от гнева Его; из уст Его исходил огонь поядающий; горящие угли сыпались от Него.

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

10 Он наклонил небеса и сошел. Мрак под ногами Его.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

11 Воссел на Херувима и понесся, и полетел на крылиях ветра.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

12 Мрак сделал покровом Себе, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

13 От блистания пред Ним, сквозь тучи Его, сыпался град и горящие угли.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

14 Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, [град и горящие угли].

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

15 Пустил стрелы Свои, и рассеял их; множество молний, и рассыпал их.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

16 И явились источники вод, и обнажились основания вселенной от грозного гласа Твоего, Господи, от дохновения духа гнева Твоего.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

17 Тогда простер Он с высоты руку, взял меня, извлек меня из вод великих.

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

18 Избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, когда они были сильнее меня.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

19 Они восстали против меня в день бедствия моего: но Господь соделался мне подпорою.

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

20 Он вывел меня на пространное место, и избавил меня; ибо Он благоволит о мне.

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

21 Воздал мне Господь по правде моей, и за чистоту рук моих наградил меня;

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 Ибо я держался путей Господних, и не был нечестивым против Бога моего;

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

23 Но все законы Его предо мною, и заповедей Его я не удаляю от себя.

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 Я был Ему верен, и остерегался порока моего.

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами его.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

26 Со святым Ты поступаешь свято, с человеком верным верно.

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

27 С чистым - чисто, с лукавым - вопреки ему.

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

28 Ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи высокие унижаешь.

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

29 Ты возжигаешь светильник мой; Господь, Бог мой, просвещает тьму мою.

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 Тобою я сокрушаю полчище, и силою Бога моего перескакиваю стену.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

31 Верен путь Божий, слово Господне чисто. Он щит всем уповающим на Него.

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 Ибо кто Бог, кроме Иеговы, и кто защита, кроме Бога нашего?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

33 Сей Бог препоясует меня силою, и устрояет мне верный путь.

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

34 Дает мне ноги, как у оленя; и на высотах поставляет меня.

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

35 Научает руки мои брани, и мышцы мои соделывает медным луком.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 Ты даешь мне щит спасения Твоего; десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя делает меня великим.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

37 Ты расширяешь шаг мой; не колеблются ноги мои.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

38 Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их.

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 Поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

40 Ибо Ты препоясываешь меня силою к брани, и восставших на меня низлагаешь предо мною.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

41 Ты обращаешь ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня.

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

42 Они вопиют, но нет спасающего; к Господу, но Он не внемлет им.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

43 Я рассыпаю их, как пыль по ветру, как брение на улицах попираю их.

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

44 Ты спасаешь меня от мятежа народного, поставляешь меня главою чуждых племен; народ, которого я не знал, служит мне.

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

45 По одному слуху о мне слушают меня, иноплеменники покорствуют мне.

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

46 Иноплеменники бледнеют, трепещут в укреплениях своих.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

47 Жив Господь, и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

48 Бог, Который дает мне отмщение и подчиняет мне народы,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

49 Который избавляет меня от врагов, возносит меня над восстающими против меня, и от человека жестокого избавляет меня!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

50 Сего ради славлю Тебя, Господи, пред народами, и пою имени Твоему,

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

51 Величественно спасающий Царя своего, и творящий милость помазаннику Своему Давиду и потомству его во веки.

1.0x