Псалми

Псалом 21

1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.

2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,

14 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

16 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

17 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

18 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

19 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

21 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!

22 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.

23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

25 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

26 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

27 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

28 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

29 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

30 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

31 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

32 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!

詩篇

第21篇

1 (大衛的詩,交與伶長。)耶和華啊,王必因你的能力歡喜;因你的救恩,他的快樂何其大。

2 他心裏所願的,你已經賜給他;他嘴唇所求的,你未嘗不應允。細拉。

3 你以美福迎接他;你將[thou][pure]金的冠冕戴在他頭上。

4 他向你求壽,你便賜給他,就是日子長久,直到永永遠遠[for ever and ever]

5 他因你的救恩大有榮耀;你又將尊榮威嚴加在他身上。

6 你使他有洪福,直到永遠,又使他在你面前極其歡喜[exceeding glad]

7 [For]王倚靠耶和華,靠著[through]至高者的憐恤[mercy][he]必不搖動。

8 你的手要搜出你的一切仇敵;你的右手要搜出那些恨你的人。

9 你發怒的時候,要使他們如在炎熱的火爐中;耶和華要在他的震怒中吞滅他們,那火要把他們吞滅[devour]

10 你必從世上滅絕他們的果子[fruit],從人間滅絕他們的後裔。

11 因為他們有意加害於你;他們想出[mischievous]謀,是他們不能作成的[which they are not able to perform]

12 你必使他們轉背逃跑,向他們的臉搭箭在弦。

13 耶和華啊,願你因自己的能力顯為至高。這樣,我們就唱詩,歌頌你的大能。

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

Псалми

Псалом 21

詩篇

第21篇

1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.

1 (大衛的詩,交與伶長。)耶和華啊,王必因你的能力歡喜;因你的救恩,他的快樂何其大。

2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

2 他心裏所願的,你已經賜給他;他嘴唇所求的,你未嘗不應允。細拉。

3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

3 你以美福迎接他;你將[thou][pure]金的冠冕戴在他頭上。

4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

4 他向你求壽,你便賜給他,就是日子長久,直到永永遠遠[for ever and ever]

5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

5 他因你的救恩大有榮耀;你又將尊榮威嚴加在他身上。

6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

6 你使他有洪福,直到永遠,又使他在你面前極其歡喜[exceeding glad]

7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

7 [For]王倚靠耶和華,靠著[through]至高者的憐恤[mercy][he]必不搖動。

8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

8 你的手要搜出你的一切仇敵;你的右手要搜出那些恨你的人。

9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

9 你發怒的時候,要使他們如在炎熱的火爐中;耶和華要在他的震怒中吞滅他們,那火要把他們吞滅[devour]

10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

10 你必從世上滅絕他們的果子[fruit],從人間滅絕他們的後裔。

11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

11 因為他們有意加害於你;他們想出[mischievous]謀,是他們不能作成的[which they are not able to perform]

12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

12 你必使他們轉背逃跑,向他們的臉搭箭在弦。

13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,

13 耶和華啊,願你因自己的能力顯為至高。這樣,我們就唱詩,歌頌你的大能。

14 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

14

15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

15

16 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

16

17 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

17

18 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

18

19 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

19

20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

20

21 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!

21

22 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.

22

23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

23

24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

24

25 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

25

26 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

26

27 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27

28 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

28

29 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

29

30 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

30

31 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

31

32 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!

32

1.0x