Псалми

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Псалтырь

Псалом 17

1 Руководителю хора Словами этой песни обратился к ГОСПОДУ Давид, слуга ГОСПОДЕНЬ, в день, когда ГОСПОДЬ избавил его от всех врагов его и от руки Саула Таковы были слова его:

2 «Люблю Тебя, ГОСПОДИ, Ты — сила моя!

3 ГОСПОДЬ — скала моя, крепость моя, Избавитель мой. Бог мой — защита моя: в Нем прибежище мое, Он — щит мой, сила спасения моего и твердыня моя.

4 Воззову я ко ГОСПОДУ, Которого всем славить подобает, и от врагов моих буду спасен.

5 Узы смерти сковали меня, потоки гибельные в ужас меня повергли.

6 Верви могильные со всех сторон, смерти западня передо мной.

7 В беде своей я к ГОСПОДУ воззвал, к Богу моему возопил, и голос мой услышал Он из Храма Своего, и внял Он воплю моему.

8 Закачалась, затряслась земля, поколебались основания гор и задрожали, ибо гнев Его воспылал.

9 Ярость Его видимой стала: дым и огонь исходили от Него, сыпались угли горящие.

10 Наклонил Он небеса и сошел — мгла под ногами Его.

11 Воссел Он на херувима и полетел, понесся на крыльях ветра.

12 Мрак Он сделал покровом Своим, полог вокруг Него — густые тучи дождевые.

13 Из сияния, что перед Ним, плывут облака Его, град и молнии в них.

14 Возгремел ГОСПОДЬ громом на небесах, с градом и молниями глас Всевышнего прозвучал.

15 Пустил Он стрелы Свои и рассеял врагов Своих, множество молний — и в замешательство их привел.

16 Стало зримым дно морей, основания мира обнажились от укора Твоего грозного, ГОСПОДИ, и от дыхания, от Тебя исходящего.

17 С высоты простер руку Свою, подхватил меня и извлек из пучины водной.

18 Спас Он меня от врагов лютых, от ненавистников моих, силою меня превосходивших.

19 В день, когда мне было особенно трудно, напали они на меня, но ГОСПОДЬ был опорою мне.

20 Из опасности Он вывел меня, избавление Свое явив по благоволению ко мне.

21 Поступил ГОСПОДЬ со мною по праведности моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.

22 Ибо путей ГОСПОДНИХ держался я, не отступал от Бога моего, чтоб нечестию предаваться:

23 все законы Его всегда предо мной, и от установлений Его никогда я не уклонялся.

24 Непорочным я был перед Ним и удерживался от греха;

25 потому вознаградил меня ГОСПОДЬ по праведности моей, по чистоте рук моих в глазах Его.

26 С милостивым поступаешь Ты милостиво, с человеком непорочным — по непорочности его,

27 чистому сердцем Свою чистоту Ты являешь, а бесчестному — Свое уменье противостать ему.

28 Ибо бедных людей Ты спасаешь, а надменных очи свои потупить принуждаешь.

29 По милости Твоей светильник мой светит — ГОСПОДЬ, Бог мой, тьму мою в свет обращает.

30 С Тобой могу разбить любое войско, с Богом моим на стену неприступную могу взобраться.

31 Бог — совершенен путь Его, слово ГОСПОДА огнем испытано. Он — щит для всех, кто в Нем прибежище находит.

32 Ибо кто Бог, кроме ГОСПОДА, и кто Защитник, кроме Бога нашего?

33 Бог препоясывает меня силою, путь мой безопасным делает.

34 Бог сделал ноги мои быстрыми, как у оленя, и твердо на высотах поставил меня.

35 Сражаться Он обучает руки мои, мышцы мои — натягивать лук крепчайший.

36 Ты щит Свой спасительный даруешь мне, поддерживаешь меня сильной рукою Своей, Ты снизошел ко мне, чтобы возвеличить меня.

37 Только с Тобою шаг мой широк, поступь моя уверенна.

38 Преследую я врагов моих и настигаю их, не возвращаюсь, пока не расправлюсь с ними.

39 Поражаю их: под ноги мои падают они и подняться не могут.

40 Ты препоясал меня силою для войны, всех восставших на меня покорил мне.

41 Врагов моих Ты в бегство обратил, моих ненавистников я уничтожил.

42 Они вопияли о помощи, но никто не спас их, к ГОСПОДУ взывали, но Он не ответил им.

43 Тогда я прахом пустил их по ветру, разбросал, как грязь уличную.

44 Ты избавил меня от восстаний народных; во главе племен поставил меня, и люди, которых я не знал, служат мне ныне.

45 Иноземцы раболепствуют предо мною, по первому слову повинуются мне.

46 Растерянные и дрожащие, выходят иноплеменники из укрытий своих.

47 Жив ГОСПОДЬ! Слава Ему, скале моей! Да будет превознесен Бог спасенья моего!

48 Бог, воздающий врагам моим за меня, покоряющий мне народы,

49 избавляющий меня от врагов моих, Ты возвысил меня над восстававшими против меня, от людей, насилие чинящих, избавил.

50 А поэтому прославлю Тебя, ГОСПОДИ, среди народов, имя Твое воспевать буду.

51 Одерживать победы великие даешь Ты царю и милость оказываешь помазаннику Своему, Давиду, и потомкам его вовеки».

Псалми

Псалом 17

Псалтырь

Псалом 17

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

1 Руководителю хора Словами этой песни обратился к ГОСПОДУ Давид, слуга ГОСПОДЕНЬ, в день, когда ГОСПОДЬ избавил его от всех врагов его и от руки Саула Таковы были слова его:

2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,

2 «Люблю Тебя, ГОСПОДИ, Ты — сила моя!

3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!

3 ГОСПОДЬ — скала моя, крепость моя, Избавитель мой. Бог мой — защита моя: в Нем прибежище мое, Он — щит мой, сила спасения моего и твердыня моя.

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

4 Воззову я ко ГОСПОДУ, Которого всем славить подобает, и от врагов моих буду спасен.

5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!

5 Узы смерти сковали меня, потоки гибельные в ужас меня повергли.

6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.

6 Верви могильные со всех сторон, смерти западня передо мной.

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!

7 В беде своей я к ГОСПОДУ воззвал, к Богу моему возопил, и голос мой услышал Он из Храма Своего, и внял Он воплю моему.

8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:

8 Закачалась, затряслась земля, поколебались основания гор и задрожали, ибо гнев Его воспылал.

9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!

9 Ярость Его видимой стала: дым и огонь исходили от Него, сыпались угли горящие.

10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.

10 Наклонил Он небеса и сошел — мгла под ногами Его.

11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.

11 Воссел Он на херувима и полетел, понесся на крыльях ветра.

12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!

12 Мрак Он сделал покровом Своим, полог вокруг Него — густые тучи дождевые.

13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.

13 Из сияния, что перед Ним, плывут облака Его, град и молнии в них.

14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

14 Возгремел ГОСПОДЬ громом на небесах, с градом и молниями глас Всевышнего прозвучал.

15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

15 Пустил Он стрелы Свои и рассеял врагов Своих, множество молний — и в замешательство их привел.

16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.

16 Стало зримым дно морей, основания мира обнажились от укора Твоего грозного, ГОСПОДИ, и от дыхания, от Тебя исходящего.

17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —

17 С высоты простер руку Свою, подхватил меня и извлек из пучины водной.

18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!

18 Спас Он меня от врагов лютых, от ненавистников моих, силою меня превосходивших.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —

19 В день, когда мне было особенно трудно, напали они на меня, но ГОСПОДЬ был опорою мне.

20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!

20 Из опасности Он вывел меня, избавление Свое явив по благоволению ко мне.

21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,

21 Поступил ГОСПОДЬ со мною по праведности моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.

22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 Ибо путей ГОСПОДНИХ держался я, не отступал от Бога моего, чтоб нечестию предаваться:

23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!

23 все законы Его всегда предо мной, и от установлений Его никогда я не уклонялся.

24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 Непорочным я был перед Ним и удерживался от греха;

25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 потому вознаградил меня ГОСПОДЬ по праведности моей, по чистоте рук моих в глазах Его.

26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,

26 С милостивым поступаешь Ты милостиво, с человеком непорочным — по непорочности его,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,

27 чистому сердцем Свою чистоту Ты являешь, а бесчестному — Свое уменье противостать ему.

28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,

28 Ибо бедных людей Ты спасаешь, а надменных очи свои потупить принуждаешь.

29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!

29 По милости Твоей светильник мой светит — ГОСПОДЬ, Бог мой, тьму мою в свет обращает.

30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 С Тобой могу разбить любое войско, с Богом моим на стену неприступную могу взобраться.

31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!

31 Бог — совершенен путь Его, слово ГОСПОДА огнем испытано. Он — щит для всех, кто в Нем прибежище находит.

32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 Ибо кто Бог, кроме ГОСПОДА, и кто Защитник, кроме Бога нашего?

33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,

33 Бог препоясывает меня силою, путь мой безопасным делает.

34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,

34 Бог сделал ноги мои быстрыми, как у оленя, и твердо на высотах поставил меня.

35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

35 Сражаться Он обучает руки мои, мышцы мои — натягивать лук крепчайший.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 Ты щит Свой спасительный даруешь мне, поддерживаешь меня сильной рукою Своей, Ты снизошел ко мне, чтобы возвеличить меня.

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

37 Только с Тобою шаг мой широк, поступь моя уверенна.

38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —

38 Преследую я врагов моих и настигаю их, не возвращаюсь, пока не расправлюсь с ними.

39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 Поражаю их: под ноги мои падают они и подняться не могут.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

40 Ты препоясал меня силою для войны, всех восставших на меня покорил мне.

41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!

41 Врагов моих Ты в бегство обратил, моих ненавистников я уничтожил.

42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.

42 Они вопияли о помощи, но никто не спас их, к ГОСПОДУ взывали, но Он не ответил им.

43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!

43 Тогда я прахом пустил их по ветру, разбросал, как грязь уличную.

44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!

44 Ты избавил меня от восстаний народных; во главе племен поставил меня, и люди, которых я не знал, служат мне ныне.

45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,

45 Иноземцы раболепствуют предо мною, по первому слову повинуются мне.

46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.

46 Растерянные и дрожащие, выходят иноплеменники из укрытий своих.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,

47 Жив ГОСПОДЬ! Слава Ему, скале моей! Да будет превознесен Бог спасенья моего!

48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,

48 Бог, воздающий врагам моим за меня, покоряющий мне народы,

49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!

49 избавляющий меня от врагов моих, Ты возвысил меня над восстававшими против меня, от людей, насилие чинящих, избавил.

50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!

50 А поэтому прославлю Тебя, ГОСПОДИ, среди народов, имя Твое воспевать буду.

51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.

51 Одерживать победы великие даешь Ты царю и милость оказываешь помазаннику Своему, Давиду, и потомкам его вовеки».

1.0x