Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 21

1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.

2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,

14 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

16 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

17 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

18 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

19 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

21 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!

22 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.

23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

25 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

26 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

27 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

28 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

29 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

30 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

31 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

32 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!

Псалтырь

Псалом 21

1 Руководителю хора На мелодию «Лань зари предрассветной» Псалом Давида

2 Боже мой! Боже мой! Почему Ты оставил меня?! Ты так далеко, и слова стенаний моих не приносят спасения мне.

3 Боже мой! Днем вопию к Тебе — не отвечаешь, ночью — нет успокоения мне.

4 Но Ты свят, и в Святилище, где Ты как царь восседаешь, к Тебе возносится хвала Израиля.

5 Отцы наши на Тебя уповали, уповали — и Ты спасал их.

6 Взывали они к Тебе и Ты избавлял их от бед, уповали на Тебя и посрамлены не были.

7 Я же червь, не человек, — посмешище для каждого, в презрении я у народа.

8 Кто ни увидит меня, надо мною глумится; усмехаясь презрительно, качает головой:

9 «На ГОСПОДА он полагался, так пусть Господь и избавит его, пусть спасет его, раз он угоден Ему».

10 Но это же Ты из чрева матери на свет меня вывел и берег меня на груди ее.

11 От рождения был я вверен заботе Твоей, от чрева матери моей Ты — Бог мой.

12 Так не оставляй же меня: беда настигает, и нет никого, кто помог бы мне.

13 Стадо быков обступило меня, окружили меня дикие твари башанские.

14 Раскрыли они пасти свои, как львы рыкающие, львы разъяренные.

15 Я пролился как вода, распались все кости мои, сердце сделалось воску подобно и растаяло у меня в груди.

16 Иссякли силы мои — как черепок из глины я стал; к нёбу присох мой язык; в прах могильный я повергнут Тобой.

17 Псы окружили меня, обступила толпа злодеев, пронзили руки и ноги мои.

18 Я бы мог сосчитать все кости мои. А они глядят на меня, зрелищем стал я для них.

19 Делят между собою они одежды мои, жребий об одеянии моем бросают.

20 Не стой поодаль от меня, ГОСПОДИ, Ты — сила моя, поспеши мне на помощь.

21 Спаси от меча жизнь мою, от псов — единственное, что у меня осталось.

22 От пасти льва избавь меня и от рогов быка дикого защити. Молю, внемли и ответь мне!

23 Об имени Твоем поведаю братьям моим, когда соберемся все вместе, воспою хвалу Тебе.

24 ГОСПОДА почитающие да прославят Его, все потомки Иакова да воздадут Ему честь, да благоговеют пред Ним все сыновья Израиля!

25 Не пренебрег Он и не погнушался страданиями угнетенного, не отвернулся от него, услышал, когда тот взывал к Нему.

26 Хвала моя в собрании великом Тобой вдохновлена, и я исполню обеты мои пред теми, кто Тебя почитает.

27 Будут есть и насытятся кроткие, будут ГОСПОДА славить все, кто ищет Его. Восторг ваш да будет нескончаемым!

28 Будет помнить о том вся земля и ко ГОСПОДУ обратится, и поклонятся все народы Ему.

29 Ибо ГОСПОДУ принадлежит царство, Он правит народами.

30 Все сильные земли поклонятся Ему; преклонятся пред Ним и все слабые, во прах нисходящие и в живых души свои не сберегшие.

31 Потомки их будут служить Ему и расскажут о Нем грядущему поколению,

32 возвестят о праведности Его, говоря и тем, кому предстоит еще родиться: «Это Он совершил!»

Псалми Псалом 21	Псалтырь Псалом 21
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.	1 Руководителю хора На мелодию «Лань зари предрассветной» Псалом Давида
2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!	2 Боже мой! Боже мой! Почему Ты оставил меня?! Ты так далеко, и слова стенаний моих не приносят спасения мне.
3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!	3 Боже мой! Днем вопию к Тебе — не отвечаешь, ночью — нет успокоения мне.
4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!	4 Но Ты свят, и в Святилище, где Ты как царь восседаешь, к Тебе возносится хвала Израиля.
5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.	5 Отцы наши на Тебя уповали, уповали — и Ты спасал их.
6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.	6 Взывали они к Тебе и Ты избавлял их от бед, уповали на Тебя и посрамлены не были.
7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.	7 Я же червь, не человек, — посмешище для каждого, в презрении я у народа.
8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!	8 Кто ни увидит меня, надо мною глумится; усмехаясь презрительно, качает головой:
9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“	9 «На ГОСПОДА он полагался, так пусть Господь и избавит его, пусть спасет его, раз он угоден Ему».
10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!	10 Но это же Ты из чрева матери на свет меня вывел и берег меня на груди ее.
11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!	11 От рождения был я вверен заботе Твоей, от чрева матери моей Ты — Бог мой.
12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!	12 Так не оставляй же меня: беда настигает, и нет никого, кто помог бы мне.
13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,	13 Стадо быков обступило меня, окружили меня дикие твари башанские.
14 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!	14 Раскрыли они пасти свои, как львы рыкающие, львы разъяренные.
15 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.	15 Я пролился как вода, распались все кости мои, сердце сделалось воску подобно и растаяло у меня в груди.
16 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.	16 Иссякли силы мои — как черепок из глины я стал; к нёбу присох мой язык; в прах могильный я повергнут Тобой.
17 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.	17 Псы окружили меня, обступила толпа злодеев, пронзили руки и ноги мои.
18 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!	18 Я бы мог сосчитать все кости мои. А они глядят на меня, зрелищем стал я для них.
19 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.	19 Делят между собою они одежды мои, жребий об одеянии моем бросают.
20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!	20 Не стой поодаль от меня, ГОСПОДИ, Ты — сила моя, поспеши мне на помощь.
21 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!	21 Спаси от меча жизнь мою, от псов — единственное, что у меня осталось.
22 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.	22 От пасти льва избавь меня и от рогов быка дикого защити. Молю, внемли и ответь мне!
23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!	23 Об имени Твоем поведаю братьям моим, когда соберемся все вместе, воспою хвалу Тебе.
24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,	24 ГОСПОДА почитающие да прославят Его, все потомки Иакова да воздадут Ему честь, да благоговеют пред Ним все сыновья Израиля!
25 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!	25 Не пренебрег Он и не погнушался страданиями угнетенного, не отвернулся от него, услышал, когда тот взывал к Нему.
26 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —	26 Хвала моя в собрании великом Тобой вдохновлена, и я исполню обеты мои пред теми, кто Тебя почитает.
27 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!	27 Будут есть и насытятся кроткие, будут ГОСПОДА славить все, кто ищет Его. Восторг ваш да будет нескончаемым!
28 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,	28 Будет помнить о том вся земля и ко ГОСПОДУ обратится, и поклонятся все народы Ему.
29 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!	29 Ибо ГОСПОДУ принадлежит царство, Он правит народами.
30 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!	30 Все сильные земли поклонятся Ему; преклонятся пред Ним и все слабые, во прах нисходящие и в живых души свои не сберегшие.
31 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.	31 Потомки их будут служить Ему и расскажут о Нем грядущему поколению,
32 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!	32 возвестят о праведности Его, говоря и тем, кому предстоит еще родиться: «Это Он совершил!»

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 21

Псалтырь

Псалом 21

Псалми

Псалом 21

Псалтырь

Псалом 21

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 21

Псалтырь

Псалом 21

Псалми

Псалом 21

Псалтырь

Псалом 21

Старий
завіт

Новий
завіт