Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 76

1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів.

2 Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!

3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:

4 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! Се́ла.

5 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.

6 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,

7 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:

8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?

9 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?

10 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла.

11 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.

12 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,

13 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!

14 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?

15 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,

16 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! Се́ла.

17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.

18 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.

19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!

20 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.

21 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.

Псалми

Псалом 76

1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів.

2 Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!

3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:

4 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! Се́ла.

5 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.

6 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,

7 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:

8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?

9 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?

10 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла.

11 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.

12 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,

13 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!

14 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?

15 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,

16 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! Се́ла.

17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.

18 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.

19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!

20 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.

21 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.

Псалми Псалом 76	Псалми Псалом 76
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів.	1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів.
2 Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!	2 Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:	3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
4 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! Се́ла.	4 згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! Се́ла.
5 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.	5 Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
6 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,	6 Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
7 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:	7 свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?	8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
9 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?	9 Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
10 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла.	10 Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла.
11 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.	11 І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
12 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,	12 Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
13 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!	13 і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
14 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?	14 Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
15 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,	15 Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
16 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! Се́ла.	16 Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! Се́ла.
17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.	17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
18 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.	18 Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!	19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
20 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.	20 Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
21 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.	21 Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.

⚡ 1.0x