ПсалмиПсалом 5 |
|
1 |
|
2 Почуй, Господи, мову мою, стогна́ння моє зрозумій |
|
3 Прислу́хайсь до голосу зо́йку мого́, о мій Ца́рю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися бу́ду! |
|
4 Ти слухаєш, Господи, ра́нком мій голос, — ра́нком молитися буду до Тебе та буду чекати, |
|
5 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, — зло не буде в Тобі пробува́ти! |
|
6 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї́, всіх злочинців нена́видиш Ти. |
|
7 Погу́биш Ти неправдомо́вців, кровоже́рну й підступну люди́ну обри́дить Госпо́дь. |
|
8 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду́, до Храму святого Твого вклонюся в страху́ Твоїм. |
|
9 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і ви́рівняй передо мною дорогу Свою,— |
|
10 бо в їхніх уста́х нема пра́вди, нутро їхнє прино́сить нещастя, гріб відкритий — їхнє горло, свій язик вони роблять гладе́ньким! |
|
11 Признай їх за винних, о Боже, через свої за́міри хай упаду́ть, за їхні великі злочи́нства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують! |
|
12 А всі, хто наді́ю на Тебе складають, хай ті́шаться, — будуть вічно співати вони, і Ти їх охоро́ниш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я́ Твоє! |
|
13 Бо Ти, Господи, благословля́тимеш праведного, милістю вкриєш його, як щито́м! |
ПсалтирьПсалом 5 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
ПсалмиПсалом 5 |
ПсалтирьПсалом 5 |
|
1 |
1 |
|
2 Почуй, Господи, мову мою, стогна́ння моє зрозумій |
2 |
|
3 Прислу́хайсь до голосу зо́йку мого́, о мій Ца́рю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися бу́ду! |
3 |
|
4 Ти слухаєш, Господи, ра́нком мій голос, — ра́нком молитися буду до Тебе та буду чекати, |
4 |
|
5 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, — зло не буде в Тобі пробува́ти! |
5 |
|
6 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї́, всіх злочинців нена́видиш Ти. |
6 |
|
7 Погу́биш Ти неправдомо́вців, кровоже́рну й підступну люди́ну обри́дить Госпо́дь. |
7 |
|
8 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду́, до Храму святого Твого вклонюся в страху́ Твоїм. |
8 |
|
9 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і ви́рівняй передо мною дорогу Свою,— |
9 |
|
10 бо в їхніх уста́х нема пра́вди, нутро їхнє прино́сить нещастя, гріб відкритий — їхнє горло, свій язик вони роблять гладе́ньким! |
10 |
|
11 Признай їх за винних, о Боже, через свої за́міри хай упаду́ть, за їхні великі злочи́нства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують! |
11 |
|
12 А всі, хто наді́ю на Тебе складають, хай ті́шаться, — будуть вічно співати вони, і Ти їх охоро́ниш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я́ Твоє! |
12 |
|
13 Бо Ти, Господи, благословля́тимеш праведного, милістю вкриєш його, як щито́м! |
13 |