ПсалмиПсалом 106 |
|
1 |
|
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога, |
|
3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря! |
|
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили, |
|
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла. |
|
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх! |
|
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли. |
|
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським, |
|
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром! |
|
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза, |
|
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього. |
|
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг, |
|
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх! |
|
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив. |
|
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським, |
|
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав! |
|
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. |
|
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти, |
|
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, — |
|
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби! |
|
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським, |
|
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його! |
|
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, — |
|
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині! |
|
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його, |
|
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється! |
|
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься! |
|
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх! |
|
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі, |
|
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані. |
|
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським! |
|
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших! |
|
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л, |
|
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її. |
|
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́, |
|
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання, |
|
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю! |
|
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю! |
|
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку. |
|
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині, |
|
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру. |
|
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я. |
|
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє! |
ПсалтирьПсалом 106 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 |
|
41 |
|
42 |
|
43 |
ПсалмиПсалом 106 |
ПсалтирьПсалом 106 |
|
1 |
1 |
|
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога, |
2 |
|
3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря! |
3 |
|
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили, |
4 |
|
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла. |
5 |
|
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх! |
6 |
|
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли. |
7 |
|
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським, |
8 |
|
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром! |
9 |
|
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза, |
10 |
|
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього. |
11 |
|
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг, |
12 |
|
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх! |
13 |
|
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив. |
14 |
|
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським, |
15 |
|
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав! |
16 |
|
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. |
17 |
|
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти, |
18 |
|
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, — |
19 |
|
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби! |
20 |
|
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським, |
21 |
|
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його! |
22 |
|
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, — |
23 |
|
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині! |
24 |
|
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його, |
25 |
|
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється! |
26 |
|
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься! |
27 |
|
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх! |
28 |
|
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі, |
29 |
|
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані. |
30 |
|
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським! |
31 |
|
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших! |
32 |
|
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л, |
33 |
|
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її. |
34 |
|
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́, |
35 |
|
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання, |
36 |
|
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю! |
37 |
|
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю! |
38 |
|
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку. |
39 |
|
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині, |
40 |
|
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру. |
41 |
|
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я. |
42 |
|
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє! |
43 |