Псалми

Псалом 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Псалтирь

Псалом 106

1 [Аллилуйя.] Славьте Господа, ибо Он благ, ибо милость Его вечна:

2 Так да скажут избавленные Господом, которых Он избавил из руки врага.

3 Он собрал их из земель, от востока и запада, от севера и моря.

4 Они блуждали в пустыне, в необитаемой, пути к населенному городу не находили;

5 Алкали и жаждали, душа их томилась в них:

6 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он избавил их от бедствия их;

7 И поставил их на путь прямой, ведущий в населенный город.

8 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

9 Ибо Он насыщает душу тощую, и душу алчущую исполняет благами.

10 Сидели во тьме и тени смертной, окованные скорбью и железом:

11 Ибо непокорны были словам Божиим, и небрегли о воле Всевышнего.

12 Он сокрушил сердце их страданием; преткнулись и не было помогающего:

13 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он спас их от бедствия их;

14 Извел их из тьмы и тени смертной и расторгнул узы их.

15 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

16 Ибо Он сокрушил медные врата, и вереи железные сломил.

17 Безрассудные страдали за беззаконные пути свои и за неправды свои.

18 От всякой пищи отвращалась душа их; они приближались ко вратам смерти:

19 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он спас их от бедствия их;

20 Послал слово Свое и исцелил их, и избавил их от могилы их.

21 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

22 И да принесут жертву хвалы, и да возвестят дела Его с песнопением!

23 Ходящие по морю на кораблях, производящие дела на водах многих,

24 Они видели дела Господни, и чудеса Его в глубине.

25 Скажет, и восстает ветр бурный, и подъемлет на нем волны,

26 Восходят до небес, нисходят до бездн: душа их истаевает в бедствии;

27 Кружатся, шатаются, как пьяный; вся мудрость их исчезает:

28 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он вывел их из бедствия их.

29 Он превращает бурю в тишину, и умолкают волны их.

30 Веселятся, когда они утихнут, и Он приводит их в желаемую ими пристань.

31 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

32 Да превозносят Его в собрании народном, и да хвалят Его в соборе старейшин!

33 Он превращает реки в пустыню и источники вод в сушу,

34 Плодородную землю в соленую степь за нечестие живущих на ней.

35 Он превращает пустыню в озера вод, и сухую землю в источники вод,

36 И поселяет там алчущих. Они созидают город для обитания;

37 Засевают поля, насаждают виноградники, и получают плоды и произрастения.

38 Он благословляет их, и сильно размножаются, и скота их не умаляет.

39 Прежде же были малочисленны, падали от угнетающего бедствия и скорби.

40 Он проливает посрамление на князей, и оставляет их блуждать в степи, где нет путей.

41 Он извлекает бедного из бедствия, и производит племена, как стадо.

42 Добрые видят и радуются: а всякое нечестие заграждает уста свои.

43 Кто мудр, заметь, сие, и да познают милости Господни.

Псалми

Псалом 106

Псалтирь

Псалом 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

1 [Аллилуйя.] Славьте Господа, ибо Он благ, ибо милость Его вечна:

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

2 Так да скажут избавленные Господом, которых Он избавил из руки врага.

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

3 Он собрал их из земель, от востока и запада, от севера и моря.

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

4 Они блуждали в пустыне, в необитаемой, пути к населенному городу не находили;

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

5 Алкали и жаждали, душа их томилась в них:

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

6 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он избавил их от бедствия их;

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

7 И поставил их на путь прямой, ведущий в населенный город.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

8 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

9 Ибо Он насыщает душу тощую, и душу алчущую исполняет благами.

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

10 Сидели во тьме и тени смертной, окованные скорбью и железом:

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

11 Ибо непокорны были словам Божиим, и небрегли о воле Всевышнего.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

12 Он сокрушил сердце их страданием; преткнулись и не было помогающего:

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

13 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он спас их от бедствия их;

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

14 Извел их из тьмы и тени смертной и расторгнул узы их.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

15 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

16 Ибо Он сокрушил медные врата, и вереи железные сломил.

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

17 Безрассудные страдали за беззаконные пути свои и за неправды свои.

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

18 От всякой пищи отвращалась душа их; они приближались ко вратам смерти:

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

19 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он спас их от бедствия их;

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

20 Послал слово Свое и исцелил их, и избавил их от могилы их.

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

21 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

22 И да принесут жертву хвалы, и да возвестят дела Его с песнопением!

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

23 Ходящие по морю на кораблях, производящие дела на водах многих,

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

24 Они видели дела Господни, и чудеса Его в глубине.

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

25 Скажет, и восстает ветр бурный, и подъемлет на нем волны,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

26 Восходят до небес, нисходят до бездн: душа их истаевает в бедствии;

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

27 Кружатся, шатаются, как пьяный; вся мудрость их исчезает:

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

28 Но воззвали ко Господу в скорби своей: [и] Он вывел их из бедствия их.

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

29 Он превращает бурю в тишину, и умолкают волны их.

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

30 Веселятся, когда они утихнут, и Он приводит их в желаемую ими пристань.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

31 Да славят Господа за милость Его, и за чудеса Его для сынов человеческих!

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

32 Да превозносят Его в собрании народном, и да хвалят Его в соборе старейшин!

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

33 Он превращает реки в пустыню и источники вод в сушу,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

34 Плодородную землю в соленую степь за нечестие живущих на ней.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

35 Он превращает пустыню в озера вод, и сухую землю в источники вод,

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

36 И поселяет там алчущих. Они созидают город для обитания;

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

37 Засевают поля, насаждают виноградники, и получают плоды и произрастения.

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

38 Он благословляет их, и сильно размножаются, и скота их не умаляет.

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

39 Прежде же были малочисленны, падали от угнетающего бедствия и скорби.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

40 Он проливает посрамление на князей, и оставляет их блуждать в степи, где нет путей.

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

41 Он извлекает бедного из бедствия, и производит племена, как стадо.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

42 Добрые видят и радуются: а всякое нечестие заграждает уста свои.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

43 Кто мудр, заметь, сие, и да познают милости Господни.

1.0x