Псалми

Псалом 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Забур

Песнь 106

1 Славьте Вечного, потому что Он благ и милость Его – навеки!

2 Пусть скажут так избавленные Им, те, кого Он избавил от руки врага

3 и собрал из разных земель – с востока, с запада, с севера и с юга. .

4 Одни из них блуждали в пустыне по безлюдным дорогам и не нашли города, в котором могли бы поселиться.

5 Они голодали и жаждали, и томилась их душа.

6 Но воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он освободил их от бедствий.

7 Повёл их прямым путём в город, где они могли поселиться.

8 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей,

9 ведь Он утолил душу жаждущую и душу голодную насытил благами.

10 Другие сидели в кромешной тьме, несчастные узники в железных оковах,

11 потому что восстали против слов Всевышнего и пренебрегли советом Высочайшего.

12 Поэтому Он смирил их сердце тяжёлым трудом; они падали, и некому было помочь.

13 Тогда воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он спас их от бедствий.

14 Вывел их из кромешной тьмы, сломав их оковы.

15 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей,

16 ведь Он сокрушил бронзовые ворота и сломал железные засовы.

17 А безрассудные страдали за свои грехи и за своё беззаконие.

18 От всякой пищи отвращалась душа их, и они приближались к воротам смерти.

19 Тогда воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он спас их от бедствий.

20 Послал Своё слово и излечил их, избавил их от гибели.

21 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей;

22 да приносят Ему жертвы благодарения и говорят о делах Его с радостью.

23 Некоторые ходили на судах в море, трудились в больших водах.

24 Видели и они дела Вечного, Его чудеса в пучине.

25 Он говорил, и восстал штормовой ветер, поднимая высокие волны.

26 Корабли восходили до небес и низвергались в бездну; душа моряков таяла в бедствии.

27 Они кружились и шатались, как пьяные, и вся мудрость их исчезла.

28 Но воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он вывел их из бедствий.

29 Он превратил бурю в штиль, и умолкали морские волны.

30 Обрадовались люди, что волны утихли, и привёл Он их к желаемой гавани.

31 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей;

32 да превозносят Его в народном собрании и хвалят Его в кругу старейшин.

33 Он превращает реки в пустыню, источники вод – в сушу,

34 а плодородную землю – в солончак за нечестие живущих на ней.

35 Он превращает пустыню в озеро и иссохшую землю – в источники вод.

36 Он поселяет в ней голодных, и они строят там город, в котором могут поселиться;

37 засевают поля и насаждают виноградники, которые приносят обильные плоды.

38 Он благословляет их, и они весьма размножаются; не позволяет Он их стадам уменьшаться.

39 Но когда народ убывает, когда он унижен из-за угнетения, бедствия и скорби,

40 тогда Всевышний изливает презрение на вождей и заставляет их блуждать в пустыне, где нет путей.

41 Бедного же Он возвышает из нищеты и умножает его род, как стадо овец.

42 Праведники видят это и радуются, а нечестивые закрывают свои уста.

43 Кто мудр – да уразумеет всё это и поймёт милость Вечного.

Псалми

Псалом 106

Забур

Песнь 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

1 Славьте Вечного, потому что Он благ и милость Его – навеки!

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

2 Пусть скажут так избавленные Им, те, кого Он избавил от руки врага

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

3 и собрал из разных земель – с востока, с запада, с севера и с юга. .

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

4 Одни из них блуждали в пустыне по безлюдным дорогам и не нашли города, в котором могли бы поселиться.

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

5 Они голодали и жаждали, и томилась их душа.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

6 Но воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он освободил их от бедствий.

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

7 Повёл их прямым путём в город, где они могли поселиться.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

8 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей,

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

9 ведь Он утолил душу жаждущую и душу голодную насытил благами.

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

10 Другие сидели в кромешной тьме, несчастные узники в железных оковах,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

11 потому что восстали против слов Всевышнего и пренебрегли советом Высочайшего.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

12 Поэтому Он смирил их сердце тяжёлым трудом; они падали, и некому было помочь.

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

13 Тогда воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он спас их от бедствий.

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

14 Вывел их из кромешной тьмы, сломав их оковы.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

15 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей,

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

16 ведь Он сокрушил бронзовые ворота и сломал железные засовы.

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

17 А безрассудные страдали за свои грехи и за своё беззаконие.

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

18 От всякой пищи отвращалась душа их, и они приближались к воротам смерти.

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

19 Тогда воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он спас их от бедствий.

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

20 Послал Своё слово и излечил их, избавил их от гибели.

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

21 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей;

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

22 да приносят Ему жертвы благодарения и говорят о делах Его с радостью.

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

23 Некоторые ходили на судах в море, трудились в больших водах.

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

24 Видели и они дела Вечного, Его чудеса в пучине.

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

25 Он говорил, и восстал штормовой ветер, поднимая высокие волны.

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

26 Корабли восходили до небес и низвергались в бездну; душа моряков таяла в бедствии.

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

27 Они кружились и шатались, как пьяные, и вся мудрость их исчезла.

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

28 Но воззвали они к Вечному в своём несчастье, и Он вывел их из бедствий.

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

29 Он превратил бурю в штиль, и умолкали морские волны.

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

30 Обрадовались люди, что волны утихли, и привёл Он их к желаемой гавани.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

31 Да славят Вечного за Его милость и за Его чудеса, сотворённые для людей;

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

32 да превозносят Его в народном собрании и хвалят Его в кругу старейшин.

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

33 Он превращает реки в пустыню, источники вод – в сушу,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

34 а плодородную землю – в солончак за нечестие живущих на ней.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

35 Он превращает пустыню в озеро и иссохшую землю – в источники вод.

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

36 Он поселяет в ней голодных, и они строят там город, в котором могут поселиться;

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

37 засевают поля и насаждают виноградники, которые приносят обильные плоды.

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

38 Он благословляет их, и они весьма размножаются; не позволяет Он их стадам уменьшаться.

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

39 Но когда народ убывает, когда он унижен из-за угнетения, бедствия и скорби,

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

40 тогда Всевышний изливает презрение на вождей и заставляет их блуждать в пустыне, где нет путей.

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

41 Бедного же Он возвышает из нищеты и умножает его род, как стадо овец.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

42 Праведники видят это и радуются, а нечестивые закрывают свои уста.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

43 Кто мудр – да уразумеет всё это и поймёт милость Вечного.

1.0x