Псалми

Псалом 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Псалтырь

Псалом 106

1 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!

2 Да скажут так искупленные ГОСПОДОМ, те, кого избавил Он от рук притеснителя,

3 кого собрал Он вместе из стран разных, с востока и запада, с севера и юга!

4 Блуждали они в пустыне, по земле безлюдной, не находя пути к городу, в котором бы им поселиться.

5 И голод, и жажду сносили они, томились душами своими.

6 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и их от страданий избавил Он

7 и вывел на путь прямой, к городу, где могли они поселиться.

8 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

9 Ибо удовлетворил Он душу жаждущую и душу голодную наполнил усладою.

10 Были и такие, кто жил во тьме и мраке полнейшем, узником был, в оковах железных страдал,

11 ибо противились они словам Божьим и отвергали советы Всевышнего.

12 Тяжким трудом смирял Он их дух; падали они — никто не приходил им на помощь.

13 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и избавил Он их от страданий,

14 вывел их из тьмы и мрака, сокрушил их оковы.

15 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

16 Ибо разрушил Он ворота медные и запоры железные сломал.

17 Безумные из-за пути своего мятежного, из-за беззаконий своих так страдали,

18 что никакой пищи не принимала душа их, у самых ворот смерти стояли они.

19 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и их от страданий избавил Он.

20 Сказал Он слово Свое — и они исцелились, спас Он их от могилы.

21 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

22 Да принесут они жертвы благодарственные и возвестят о делах Его с ликованием!

23 Те, кто на кораблях в море отправлялся, на водных просторах торговлю вел,

24 видели тоже дела ГОСПОДНИ и чудеса Его в пучине морской.

25 По слову Его буря начиналась: высоко вздымались волны,

26 и все, кто был на корабле, то до небес взлетали, то до глубин бездны опускались; души их в бедствии том в отчаяние впадали.

27 Они, как пьяные, кружились и шатались; бесполезно было всё уменье мореплавателей.

28 Но взывали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и избавлял Он их от страданий.

29 Он бурю унимал — и успокаивались волны морские.

30 Радовались спасшиеся, что на море тихо стало и что ГОСПОДЬ ведет их к желанной пристани.

31 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

32 Да превозносят Его в собрании народном, да славят Его в совете старейшин!

33 Превращает Он реки в пустыню, места с бурлящими источниками — в землю иссохшую,

34 почву плодоносную — в солончаки из-за беззакония там живущих.

35 Но Он же обращает пустыню в озеро, и на земле иссохшей бурлят источники.

36 Там поселяет Он голодных, чтоб строили они город для обитания своего.

37 Засевают они поля, сажают виноградники, обильно плоды приносящие.

38 По благословению Его они становятся народом большим, и стада их не уменьшаются.

39 Но в дни забвения Бога численность народа на убыль идет, в скорби и бедствии, под гнетом живет он.

40 Тогда отворачивается ГОСПОДЬ с презреньем от вождей народа, оставляет блуждать их в пустыне без дорог.

41 Однако бедному Он из нужды выбиться помогает, и потомство его, как стада овец, делает многочисленным.

42 Видят это праведные и радуются, а нечестивые закрывают уста свои.

43 Кто мудр, пусть примет это к сердцу и думает о делах неизменной любви ГОСПОДНЕЙ.

Псалми

Псалом 106

Псалтырь

Псалом 106

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

1 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

2 Да скажут так искупленные ГОСПОДОМ, те, кого избавил Он от рук притеснителя,

3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

3 кого собрал Он вместе из стран разных, с востока и запада, с севера и юга!

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

4 Блуждали они в пустыне, по земле безлюдной, не находя пути к городу, в котором бы им поселиться.

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

5 И голод, и жажду сносили они, томились душами своими.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

6 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и их от страданий избавил Он

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

7 и вывел на путь прямой, к городу, где могли они поселиться.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

8 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

9 Ибо удовлетворил Он душу жаждущую и душу голодную наполнил усладою.

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

10 Были и такие, кто жил во тьме и мраке полнейшем, узником был, в оковах железных страдал,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

11 ибо противились они словам Божьим и отвергали советы Всевышнего.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

12 Тяжким трудом смирял Он их дух; падали они — никто не приходил им на помощь.

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

13 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и избавил Он их от страданий,

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

14 вывел их из тьмы и мрака, сокрушил их оковы.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

15 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

16 Ибо разрушил Он ворота медные и запоры железные сломал.

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

17 Безумные из-за пути своего мятежного, из-за беззаконий своих так страдали,

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

18 что никакой пищи не принимала душа их, у самых ворот смерти стояли они.

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

19 Воззвали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и их от страданий избавил Он.

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

20 Сказал Он слово Свое — и они исцелились, спас Он их от могилы.

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

21 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

22 Да принесут они жертвы благодарственные и возвестят о делах Его с ликованием!

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

23 Те, кто на кораблях в море отправлялся, на водных просторах торговлю вел,

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

24 видели тоже дела ГОСПОДНИ и чудеса Его в пучине морской.

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

25 По слову Его буря начиналась: высоко вздымались волны,

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

26 и все, кто был на корабле, то до небес взлетали, то до глубин бездны опускались; души их в бедствии том в отчаяние впадали.

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

27 Они, как пьяные, кружились и шатались; бесполезно было всё уменье мореплавателей.

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

28 Но взывали они к ГОСПОДУ в бедствии своем, и избавлял Он их от страданий.

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

29 Он бурю унимал — и успокаивались волны морские.

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

30 Радовались спасшиеся, что на море тихо стало и что ГОСПОДЬ ведет их к желанной пристани.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

31 Да благодарят они ГОСПОДА за любовь Его неизменную и за дивные дела Его для потомков Адама!

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

32 Да превозносят Его в собрании народном, да славят Его в совете старейшин!

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

33 Превращает Он реки в пустыню, места с бурлящими источниками — в землю иссохшую,

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

34 почву плодоносную — в солончаки из-за беззакония там живущих.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

35 Но Он же обращает пустыню в озеро, и на земле иссохшей бурлят источники.

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

36 Там поселяет Он голодных, чтоб строили они город для обитания своего.

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

37 Засевают они поля, сажают виноградники, обильно плоды приносящие.

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

38 По благословению Его они становятся народом большим, и стада их не уменьшаются.

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

39 Но в дни забвения Бога численность народа на убыль идет, в скорби и бедствии, под гнетом живет он.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

40 Тогда отворачивается ГОСПОДЬ с презреньем от вождей народа, оставляет блуждать их в пустыне без дорог.

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

41 Однако бедному Он из нужды выбиться помогает, и потомство его, как стада овец, делает многочисленным.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

42 Видят это праведные и радуются, а нечестивые закрывают уста свои.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

43 Кто мудр, пусть примет это к сердцу и думает о делах неизменной любви ГОСПОДНЕЙ.

1.0x