Псалми

Псалом 147

1 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

2 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

3 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

4 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

5 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

6 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

7 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

8 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

9 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

Псалтирь

Псалом 147

1 Превозноси Господа, Иерусалим! Сион, славь Господа!

2 Опоры ворот твоих Он укрепляет и благословляет твой народ.

3 Бог утверждает мир в твоих пределах и насыщает тебя отборнейшим зерном.

4 На землю шлёт Он повеления, и им подчиняется она тот час.

5 Господь покрывает землю снегом словно шерстью, как пыль кружат снежинки в небесах.

6 Град, словно камни, Он с небес бросает, холод Его невыносим для нас.

7 Но по Его повелению таять всё начинает, дуют ветры и бегут ручьи.

8 Иакову Господь слово дал Своё, законы и заветы Он Израилю вручил.

9 Он этого не сделал для других народов, Своим законам их Господь не научил. Господа восхваляйте!

Псалми

Псалом 147

Псалтирь

Псалом 147

1 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

1 Превозноси Господа, Иерусалим! Сион, славь Господа!

2 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

2 Опоры ворот твоих Он укрепляет и благословляет твой народ.

3 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

3 Бог утверждает мир в твоих пределах и насыщает тебя отборнейшим зерном.

4 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

4 На землю шлёт Он повеления, и им подчиняется она тот час.

5 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

5 Господь покрывает землю снегом словно шерстью, как пыль кружат снежинки в небесах.

6 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

6 Град, словно камни, Он с небес бросает, холод Его невыносим для нас.

7 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

7 Но по Его повелению таять всё начинает, дуют ветры и бегут ручьи.

8 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

8 Иакову Господь слово дал Своё, законы и заветы Он Израилю вручил.

9 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

9 Он этого не сделал для других народов, Своим законам их Господь не научил. Господа восхваляйте!

1.0x