Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 9

1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!

3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!

4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!

5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!

6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!

7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,

9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,

13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!

14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!

16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.

17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.

18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,

19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!

20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!

21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.

22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...

32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

Псалтирь

Псалом 9

1 Дирижеру хора. На мотив «Смерть сына». Псалом Давида.

2 Буду славить Тебя, Господи, от всего сердца, расскажу о всех Твоих чудесах.

3 Буду радоваться и торжествовать о Тебе; в песнях имя Твое прославлю, Всевышний.

4 Враги мои обратились вспять; пошатнулись они пред Тобой и погибли.

5 Ты поддержал меня в правой тяжбе, Ты воссел на троне творить правый суд.

6 Ты осудил народы и погубил нечестивых, Ты изгладил из памяти имена их навеки.

7 Вечная гибель пришла на врага, и города его Ты разрушил, сама память о нем исчезла.

8 Но Господь владычествует вовек, Он для суда воздвиг Свой престол.

9 По правде будет судить Он мир и народами править по справедливости.

10 Господь — прибежище угнетенным, прибежище во время смуты.

11 Будут уповать на Тебя те, кто знает имя Твое, ведь Ты, Господи, не оставишь ищущих Тебя.

12 Славьте песнями Господа, царящего на Сионе, возвещайте народам Его дела!

13 Ведь взыскивая за кровь, Он помнит о беззащитных, вопля их не забывает.

14 Господи, как ненавистники мои стеснили меня! Помилуй и отдали меня от ворот смерти,

15 чтобы хвалу Тебе я воздал в воротах дочери Сиона, радуясь о Твоем спасении.

16 Народы упали в яму, которую сами выкопали; их ноги запутались в сети, которую они скрыли.

17 Открылся Господь как справедливый судья: нечестивые попались в ловушку своих же дел. Раздумье. Пауза

18 Нечестивые отправятся в мир мертвых — все народы, что забыли Бога.

19 Но не навсегда забыт будет нищий, и надеждам страдальца не вечно гибнуть.

20 Господи, восстань! Не дай человеку победы! Пусть будут судимы перед Тобой народы.

21 Господи, ужасом их срази, пусть знают, что они лишь смертные. Пауза

22 Для чего, Господи, Ты стоишь вдали, во время скорби Себя скрываешь?

23 В гордости своей нечестивый преследует бедного — пусть попадется он на свои же уловки.

24 Кичится нечестивый страстями своей души, жадный до наживы клянет и ругает Господа.

25 В надменности своей нечестивый Его не ищет, в его мыслях нет места для Бога.

26 Дела его всегда успешны. Он надменен, и Твои законы от него далеки; на всех врагов своих смотрит с пренебрежением.

27 Он говорит себе: «Не поколеблюсь! Никогда не постигнет меня беда».

28 Уста его полны проклятий, лжи и коварства, под языком у него беда и несчастье.

29 Он ставит засаду у поселений, в глухих местах убивает невинных, наблюдая тайком за жертвой.

30 Он ждет в засаде, как в логове лев. Он ждет в засаде, чтобы ловить бессильных; он ловит их в сеть и уносит прочь.

31 Те пригибаются, навзничь падают, и мощь нечестивого крушит несчастных.

32 А он говорит себе: «Бог забыл. Он сокрыл лицо, Он вовек не увидит».

33 Господи, восстань! Воздень Свою руку, Боже! Беспомощных не забудь!

34 Почему нечестивый оскорбляет Бога? Почему он говорит себе: «Он не спросит с меня»?

35 Нет! Ты видишь обиды и притеснения и готов воздать Своею рукой. И страдальцы вверяют себя Тебе. Ты сиротам помощник.

36 Сокруши же мощь нечестивого и злого и взыщи с него за его вину так, чтобы нечего было уже взыскивать.

37 Господь — Царь вовеки, исчезнут народы с Его земли.

38 Ты внемлешь, Господи, желаниям кротких; Ты ободряешь их, слышишь их вопль.

39 Ты защитишь сироту и бесправного, чтобы человек на земле более не устрашал их.

Псалми Псалом 9	Псалтирь Псалом 9
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.	1 Дирижеру хора. На мотив «Смерть сына». Псалом Давида.
2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!	2 Буду славить Тебя, Господи, от всего сердца, расскажу о всех Твоих чудесах.
3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!	3 Буду радоваться и торжествовать о Тебе; в песнях имя Твое прославлю, Всевышний.
4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!	4 Враги мои обратились вспять; пошатнулись они пред Тобой и погибли.
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!	5 Ты поддержал меня в правой тяжбе, Ты воссел на троне творить правый суд.
6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!	6 Ты осудил народы и погубил нечестивых, Ты изгладил из памяти имена их навеки.
7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!	7 Вечная гибель пришла на врага, и города его Ты разрушил, сама память о нем исчезла.
8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,	8 Но Господь владычествует вовек, Он для суда воздвиг Свой престол.
9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.	9 По правде будет судить Он мир и народами править по справедливости.
10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.	10 Господь — прибежище угнетенным, прибежище во время смуты.
11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!	11 Будут уповать на Тебя те, кто знает имя Твое, ведь Ты, Господи, не оставишь ищущих Тебя.
12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,	12 Славьте песнями Господа, царящего на Сионе, возвещайте народам Его дела!
13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!	13 Ведь взыскивая за кровь, Он помнит о беззащитных, вопля их не забывает.
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,	14 Господи, как ненавистники мои стеснили меня! Помилуй и отдали меня от ворот смерти,
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!	15 чтобы хвалу Тебе я воздал в воротах дочери Сиона, радуясь о Твоем спасении.
16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.	16 Народы упали в яму, которую сами выкопали; их ноги запутались в сети, которую они скрыли.
17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.	17 Открылся Господь как справедливый судья: нечестивые попались в ловушку своих же дел. Раздумье. Пауза
18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,	18 Нечестивые отправятся в мир мертвых — все народы, что забыли Бога.
19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!	19 Но не навсегда забыт будет нищий, и надеждам страдальца не вечно гибнуть.
20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!	20 Господи, восстань! Не дай человеку победы! Пусть будут судимы перед Тобой народы.
21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.	21 Господи, ужасом их срази, пусть знают, что они лишь смертные. Пауза
22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?	22 Для чего, Господи, Ты стоишь вдали, во время скорби Себя скрываешь?
23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!	23 В гордости своей нечестивый преследует бедного — пусть попадется он на свои же уловки.
24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.	24 Кичится нечестивый страстями своей души, жадный до наживы клянет и ругает Господа.
25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!	25 В надменности своей нечестивый Его не ищет, в его мыслях нет места для Бога.
26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.	26 Дела его всегда успешны. Он надменен, и Твои законы от него далеки; на всех врагов своих смотрит с пренебрежением.
27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.	27 Он говорит себе: «Не поколеблюсь! Никогда не постигнет меня беда».
28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.	28 Уста его полны проклятий, лжи и коварства, под языком у него беда и несчастье.
29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.	29 Он ставит засаду у поселений, в глухих местах убивает невинных, наблюдая тайком за жертвой.
30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.	30 Он ждет в засаде, как в логове лев. Он ждет в засаде, чтобы ловить бессильных; он ловит их в сеть и уносит прочь.
31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...	31 Те пригибаются, навзничь падают, и мощь нечестивого крушит несчастных.
32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.	32 А он говорит себе: «Бог забыл. Он сокрыл лицо, Он вовек не увидит».
33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!	33 Господи, восстань! Воздень Свою руку, Боже! Беспомощных не забудь!
34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?	34 Почему нечестивый оскорбляет Бога? Почему он говорит себе: «Он не спросит с меня»?
35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.	35 Нет! Ты видишь обиды и притеснения и готов воздать Своею рукой. И страдальцы вверяют себя Тебе. Ты сиротам помощник.
36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!	36 Сокруши же мощь нечестивого и злого и взыщи с него за его вину так, чтобы нечего было уже взыскивать.
37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!	37 Господь — Царь вовеки, исчезнут народы с Его земли.
38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,	38 Ты внемлешь, Господи, желаниям кротких; Ты ободряешь их, слышишь их вопль.
39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!	39 Ты защитишь сироту и бесправного, чтобы человек на земле более не устрашал их.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Старий
завіт

Новий
завіт