PsalmsPsalm 9 |
|
1 I WILL praise thee, O LORD, with my whole heart; I will show forth all thy marvelous works. |
|
2 I will be glad and rejoice in thee and I will sing praise to thy name, O thou most High. |
|
3 When mine enemies are beaten back, they shall stumble and perish before thy presence. |
|
4 For thou hast maintained my right and my cause; thou hast sat on the throne, O thou righteous judge. |
|
5 Thou hast rebuked the Gentiles and thou hast destroyed the wicked; thou hast blotted out their name for ever and ever. |
|
6 My enemies have been annihilated by the sword for ever; and thou hast destroyed the villages and their very memory hath perished. |
|
7 But the LORD shall endure for ever; he has prepared his throne for judgment. |
|
8 And he shall judge the world in righteousness and the people in uprightness. |
|
9 The LORD also will be a refuge for the poor, a refuge in times of trouble. |
|
10 And they that know thy name will put their trust in thee; for thou hast not forsaken them that seek thee, O LORD. |
|
11 Sing praises to the LORD, who dwells in Zion; declare among the people his skillful doings; |
|
12 For he has remembered to avenge their blood; he forgets not the cry of the poor. |
|
13 Have mercy upon me, O LORD, and consider my trouble which I suffer of them that hate me, O thou that removest me away from the gates of death, |
|
14 That I may declare all thy praise in the gates of the daughter of Zion; I will rejoice in thy salvation. |
|
15 The Gentiles are sunk down in the pit that they made; and their foot is caught in the net which they hid. |
|
16 The LORD makes known the judgment which he executes; the wicked is snared in the work of his own hands. |
|
17 The wicked shall be turned into Sheol, and all the peoples that forsake God. |
|
18 For the poor shall not always be forgotten; and the hope of the poor shall not perish forever. |
|
19 Arise, O LORD; let not man prevail; let the Gentiles be judged in thy sight. |
|
20 Appoint for them a lawgiver, that the Gentiles may know themselves to be but men. |
ПсалмиПсалом 9 |
|
1 |
|
2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої! |
|
3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній! |
|
4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм! |
|
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний! |
|
6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́! |
|
7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять! |
|
8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого, |
|
9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди. |
|
10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком. |
|
11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! |
|
12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його, |
|
13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих! |
|
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти, |
|
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм! |
|
16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена. |
|
17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села. |
|
18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, |
|
19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди! |
|
20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди! |
PsalmsPsalm 9 |
ПсалмиПсалом 9 |
|
1 I WILL praise thee, O LORD, with my whole heart; I will show forth all thy marvelous works. |
1 |
|
2 I will be glad and rejoice in thee and I will sing praise to thy name, O thou most High. |
2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої! |
|
3 When mine enemies are beaten back, they shall stumble and perish before thy presence. |
3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній! |
|
4 For thou hast maintained my right and my cause; thou hast sat on the throne, O thou righteous judge. |
4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм! |
|
5 Thou hast rebuked the Gentiles and thou hast destroyed the wicked; thou hast blotted out their name for ever and ever. |
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний! |
|
6 My enemies have been annihilated by the sword for ever; and thou hast destroyed the villages and their very memory hath perished. |
6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́! |
|
7 But the LORD shall endure for ever; he has prepared his throne for judgment. |
7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять! |
|
8 And he shall judge the world in righteousness and the people in uprightness. |
8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого, |
|
9 The LORD also will be a refuge for the poor, a refuge in times of trouble. |
9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди. |
|
10 And they that know thy name will put their trust in thee; for thou hast not forsaken them that seek thee, O LORD. |
10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком. |
|
11 Sing praises to the LORD, who dwells in Zion; declare among the people his skillful doings; |
11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! |
|
12 For he has remembered to avenge their blood; he forgets not the cry of the poor. |
12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його, |
|
13 Have mercy upon me, O LORD, and consider my trouble which I suffer of them that hate me, O thou that removest me away from the gates of death, |
13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих! |
|
14 That I may declare all thy praise in the gates of the daughter of Zion; I will rejoice in thy salvation. |
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти, |
|
15 The Gentiles are sunk down in the pit that they made; and their foot is caught in the net which they hid. |
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм! |
|
16 The LORD makes known the judgment which he executes; the wicked is snared in the work of his own hands. |
16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена. |
|
17 The wicked shall be turned into Sheol, and all the peoples that forsake God. |
17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села. |
|
18 For the poor shall not always be forgotten; and the hope of the poor shall not perish forever. |
18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, |
|
19 Arise, O LORD; let not man prevail; let the Gentiles be judged in thy sight. |
19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди! |
|
20 Appoint for them a lawgiver, that the Gentiles may know themselves to be but men. |
20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди! |