Псалми

Псалом 9

1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!

3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!

4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!

5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!

6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!

7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,

9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,

13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!

14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!

16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.

17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.

18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,

19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!

20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!

21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.

22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...

32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

Псалтырь

Псалом 9

1 Руководителю хора На мелодию «Смерть сына» Псалом Давида

2 Славить буду Тебя, ГОСПОДИ, всем сердцем своим, стану рассказывать о всех дивных делах Твоих.

3 Буду радоваться и ликовать о Тебе, воспевать имя Твое, Всевышний.

4 Враги мои отступают, приходят в замешательство и гибнут при появлении Твоем.

5 Ибо Ты воссел на престоле Своем, Судья праведный, поддержал и правоту мою, и дело мое.

6 Ты пригрозил язычникам, погубил людей нечестивых и навеки предал забвению их имена.

7 С врагами покончено — разбиты навсегда, города их Ты разрушил, и никто не вспоминает о них.

8 А ГОСПОДЬ царствует вечно, для суда поставил Он Свой престол.

9 Он будет суд праведный творить над миром, судить народы по справедливости.

10 И будет ГОСПОДЬ крепостью для угнетенных — крепостью во время бедствия.

11 Доверятся Тебе знающие имя Твое, ибо Ты, ГОСПОДИ, никогда не оставлял ищущих Тебя.

12 Воспевайте ГОСПОДУ, царствующему на Сионе, возвещайте между народами о делах Его.

13 Как отмщающий за кровь пролитую, помнит Он страдальцев, вопля их не забывает Он.

14 ГОСПОДИ, будь милостив ко мне, посмотри, что терплю я от ненавидящих меня! Ты отнимаешь меня у смерти — у самых врат ее,

15 чтобы у ворот дочери Сиона возвещать я мог о Твоих делах, хвалы достойных, и радовался избавлению сему.

16 Попали народы в яму, которую сами же вырыли; в сетях, что они же расставили, запутались ноги их.

17 ГОСПОДЬ дал знать о Себе, сотворил Он суд праведный, а нечестивец в собственных делах своих запутался. Хиггайон.

18 У нечестивцев одна дорога — в преисподнюю, как и у всех народов, забывших Бога.

19 Не навсегда останется забытым нуждающийся, не умрет навеки надежда страдальца.

20 Восстань, ГОСПОДИ, чтобы смертные победу не одержали! Пред Тобой да будут судимы народы.

21 Страхом исполни их, ГОСПОДИ, да знают язычники: они — простые смертные!

22 ГОСПОДИ, почему стоишь Ты поодаль и в день бедствия не видно Тебя?

23 В надменности своей нечестивый преследует угнетенного — становится тот жертвой заговора преследующих его.

24 Нечестивый хвалится необузданностью вожделений своих, человек алчный хулит и отвергает ГОСПОДА.

25 В высокомерии своем нечестивец не ищет Бога, нет места для Бога в мыслях его.

26 Успешен он всегда во всех делах своих. Мнится ему, что суды Твои высоко, что далеки они от него. Кичится он перед всеми врагами своими

27 и про себя говорит: «Никогда не паду, не постигнет меня никакая беда».

28 Проклятьями полны уста его, ложью и угрозами. Услаждается он злобой и греховностью.

29 Сидит он, притаившись, в засаде, в глухом месте убивает невинного, глаза его высматривают несчастного.

30 Как лев в укрытии своем, выжидает он в чаще, подстерегает бедного, чтобы схватить его, хватает, опутывая сетью своей.

31 Сокрушает он жертву свою, ее под себя подминая, и падает она, сраженная силой его.

32 Говорит злодей в сердце своем: «Бог забыл обо мне, отвернулся, Он этого никогда не увидит».

33 Восстань, ГОСПОДИ! Боже, простри руку Свою на нечестивого! О страдальцах не забудь!

34 Как смеет нечестивый отвергать Тебя и говорить, что Ты не привлечешь его к ответу?

35 Ты видишь всё, Господи, ибо внимательно следишь за тягостями и горестями и берешь это в руки Свои. Тебе вверяется бедный, сирота помощь в Тебе находит.

36 Сокруши же силу нечестивого и зло творящего, призови его к ответу за всё нечестие его, чтобы и следа от него не осталось.

37 ГОСПОДЬ — Царь во веки веков, язычники исчезнут с земли Его.

38 Ответил Ты, ГОСПОДИ, на желания смиренных, укрепляешь ныне сердца их и мольбам их внимаешь,

39 чтоб воздать по справедливости сироте и угнетенному, чтобы впредь ни один человек на земле не повергал в страх другого.

Псалми

Псалом 9

Псалтырь

Псалом 9

1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

1 Руководителю хора На мелодию «Смерть сына» Псалом Давида

2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!

2 Славить буду Тебя, ГОСПОДИ, всем сердцем своим, стану рассказывать о всех дивных делах Твоих.

3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!

3 Буду радоваться и ликовать о Тебе, воспевать имя Твое, Всевышний.

4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!

4 Враги мои отступают, приходят в замешательство и гибнут при появлении Твоем.

5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!

5 Ибо Ты воссел на престоле Своем, Судья праведный, поддержал и правоту мою, и дело мое.

6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!

6 Ты пригрозил язычникам, погубил людей нечестивых и навеки предал забвению их имена.

7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

7 С врагами покончено — разбиты навсегда, города их Ты разрушил, и никто не вспоминает о них.

8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,

8 А ГОСПОДЬ царствует вечно, для суда поставил Он Свой престол.

9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

9 Он будет суд праведный творить над миром, судить народы по справедливости.

10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

10 И будет ГОСПОДЬ крепостью для угнетенных — крепостью во время бедствия.

11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

11 Доверятся Тебе знающие имя Твое, ибо Ты, ГОСПОДИ, никогда не оставлял ищущих Тебя.

12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,

12 Воспевайте ГОСПОДУ, царствующему на Сионе, возвещайте между народами о делах Его.

13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!

13 Как отмщающий за кровь пролитую, помнит Он страдальцев, вопля их не забывает Он.

14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

14 ГОСПОДИ, будь милостив ко мне, посмотри, что терплю я от ненавидящих меня! Ты отнимаешь меня у смерти — у самых врат ее,

15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!

15 чтобы у ворот дочери Сиона возвещать я мог о Твоих делах, хвалы достойных, и радовался избавлению сему.

16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.

16 Попали народы в яму, которую сами же вырыли; в сетях, что они же расставили, запутались ноги их.

17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.

17 ГОСПОДЬ дал знать о Себе, сотворил Он суд праведный, а нечестивец в собственных делах своих запутался. Хиггайон.

18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,

18 У нечестивцев одна дорога — в преисподнюю, как и у всех народов, забывших Бога.

19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!

19 Не навсегда останется забытым нуждающийся, не умрет навеки надежда страдальца.

20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!

20 Восстань, ГОСПОДИ, чтобы смертные победу не одержали! Пред Тобой да будут судимы народы.

21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.

21 Страхом исполни их, ГОСПОДИ, да знают язычники: они — простые смертные!

22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

22 ГОСПОДИ, почему стоишь Ты поодаль и в день бедствия не видно Тебя?

23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

23 В надменности своей нечестивый преследует угнетенного — становится тот жертвой заговора преследующих его.

24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

24 Нечестивый хвалится необузданностью вожделений своих, человек алчный хулит и отвергает ГОСПОДА.

25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

25 В высокомерии своем нечестивец не ищет Бога, нет места для Бога в мыслях его.

26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

26 Успешен он всегда во всех делах своих. Мнится ему, что суды Твои высоко, что далеки они от него. Кичится он перед всеми врагами своими

27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

27 и про себя говорит: «Никогда не паду, не постигнет меня никакая беда».

28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

28 Проклятьями полны уста его, ложью и угрозами. Услаждается он злобой и греховностью.

29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

29 Сидит он, притаившись, в засаде, в глухом месте убивает невинного, глаза его высматривают несчастного.

30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

30 Как лев в укрытии своем, выжидает он в чаще, подстерегает бедного, чтобы схватить его, хватает, опутывая сетью своей.

31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...

31 Сокрушает он жертву свою, ее под себя подминая, и падает она, сраженная силой его.

32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

32 Говорит злодей в сердце своем: «Бог забыл обо мне, отвернулся, Он этого никогда не увидит».

33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

33 Восстань, ГОСПОДИ! Боже, простри руку Свою на нечестивого! О страдальцах не забудь!

34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

34 Как смеет нечестивый отвергать Тебя и говорить, что Ты не привлечешь его к ответу?

35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

35 Ты видишь всё, Господи, ибо внимательно следишь за тягостями и горестями и берешь это в руки Свои. Тебе вверяется бедный, сирота помощь в Тебе находит.

36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

36 Сокруши же силу нечестивого и зло творящего, призови его к ответу за всё нечестие его, чтобы и следа от него не осталось.

37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

37 ГОСПОДЬ — Царь во веки веков, язычники исчезнут с земли Его.

38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

38 Ответил Ты, ГОСПОДИ, на желания смиренных, укрепляешь ныне сердца их и мольбам их внимаешь,

39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

39 чтоб воздать по справедливости сироте и угнетенному, чтобы впредь ни один человек на земле не повергал в страх другого.

1.0x