Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 88

1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.

2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!

3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.

4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:

5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.

6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,

7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!

9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!

10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.

11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.

12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!

13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.

14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!

15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!

16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,

18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,

19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!

20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:

21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,

22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!

23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,

24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!

25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —

26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.

27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“

28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.

29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,

30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!

31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,

32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,

33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!

34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,

35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!

36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:

37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,

38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.

39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —

40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,

41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!

42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.

43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,

44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.

45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.

47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?

49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.

50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,

52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!

53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!

Псалтырь

Псалом 88

1 Стих Эфана-эзрахита

2 Любовь ГОСПОДА неизменную всегда воспевать буду, из рода в род о верности Его возвещать.

3 Знаю, что любовь Твоя вечно пребудет и, как небо само, непреходяща верность Твоя.

4 Ведь сказано было Тобой: «С избранником Своим заключил Я Союз, Завет ему дал, Давиду, слуге Своему, поклялся:

5 „Упрочу Я царственный род твой — вечным он будет, престол твой неколебимым сделаю для всех поколений“».

6 Да славят небеса дела Твои дивные, ГОСПОДИ, и в собрании святых да воспевается верность Твоя.

7 Кого в небесах сравнить с ГОСПОДОМ можно? Кто из небожителей ГОСПОДУ подобен?

8 В сонме святых пред Богом трепещут, Он более всех окружающих Его благоговейный трепет вызывает.

9 ГОСПОДИ, Бог Воинств, кто подобен Тебе, всесильный ГОСПОДЬ? Везде, во всем видна верность Твоя, она вокруг Тебя.

10 Ты усмиряешь море бушующее, вздымающиеся волны его успокаиваешь.

11 Ты сокрушил мощь Рахава, лежит он, как труп; врагов Своих рассеял рукою сильной.

12 Твои — небеса, и земля — Твоя, мир со всем, что наполняет его, Ты создал.

13 Сотворил Ты север и юг, Фавор и Ермон имя Твое восторженно славят.

14 Сильна рука Твоя, Господи, крепка она, высоко поднята сильная рука Твоя.

15 Праведность и справедливость — основание престола Твоего, любовь и верность прежде всего в Тебе видны.

16 Как блаженны участники празднеств священных! Во свете, от Тебя исходящем, живут они, ГОСПОДИ.

17 Имя Твое радость у них всегда вызывает, праведностью Твоей они возвышаются,

18 ибо Ты — слава и сила их, и по милости Твоей мы победы одерживаем.

19 Ты, ГОСПОДИ, избрал нам защитника, и Ты, Святой Бог Израиля, дал нам царя.

20 Сказал Ты давно верным слугам Своим в видении: «Силой одарил Я воина храброго, избранного из народа возвысил,

21 Нашел Я Давида, слугу Моего, священным елеем Своим помазал его.

22 Рука Моя всегда готова его поддержать, укреплять его будет сила Моя.

23 Ни один враг не одолеет его, ни один беззаконник не подчинит его себе;

24 сокрушу пред ним недругов его, сражу его ненавидящих.

25 Верность Моя и любовь неизменная с ним пребудут, и благодаря имени Моему он будет силен и велик.

26 Дам ему власть над морем и владычество над реками.

27 Он будет звать Меня: „Отец мой, Бог мой, скала спасенья моего!“

28 Своим первенцем Я сделаю его, выше всех царей земли поставлю.

29 Любовь Свою к нему сохраню на века, обещанное ему в Моем с ним договоре — исполню.

30 Род его сохраню навсегда и престол его сделаю вечным, как небо.

31 Но если дети его закон Мой оставят и не станут поступать по предписаниям Моим,

32 если установления Мои не будут для них святыней, заповеди Мои перестанут они соблюдать,

33 то в ответ на их преступление Я жезл применю и на нечестие их — удары.

34 Но любви Своей не лишу Давида и от верности Своей не отрекусь,

35 не поступлюсь союзом Своим, сказанного Мною в Завете Моем не отменю.

36 Раз и навсегда поклялся Я святостью Своей — и не нарушу слова Моего Давиду:

37 род его вовек пребудет, и, как солнце предо Мной, вечен престол его,

38 как луна, свидетельница в небе, прочно установлен он навеки».

39 Однако ныне Ты прогневался на помазанника Своего, отверг и оттолкнул его.

40 Отказался Ты от Завета, расторг Союз со слугой Своим, предал на попрание венец его,

41 разрушил все стены города его, крепости его превратил в развалины.

42 Проходящие мимо грабят его, стал он посмешищем у соседей своих.

43 Ты даровал победу недругам его, всем врагам его радость доставил.

44 Ты сделал так, что и острый меч его оказался не нужен — не помог ему устоять в сражении.

45 Положил конец процветанию его, престол его поверг на землю,

46 прежде времени он состарился, покрыл Ты его позором.

47 Доколе же, ГОСПОДИ? Неужели Ты навсегда сокрылся? Доколе гнев Твой как огонь пылать будет?

48 Вспомни обо мне, как кратки дни мои! Неужели лишь для одной суеты Ты создал сынов человеческих?

49 Может ли кто из живущих избежать встречи со смертью или освободиться от власти могилы?

50 Где ж прежняя неизменная любовь Твоя, Господи, любовь, в которой Ты Своей верностью клялся Давиду?

51 Вспомни, Господи, о насмешках, которыми осыпали слуг Твоих и которые я несу в сердце от многих народов.

52 Это враги Твои, ГОСПОДИ, над нами насмехаются; каждый шаг помазанника Твоего они высмеивают. * * *

53 Слава ГОСПОДУ вовеки! Аминь, да! Аминь!

Псалми Псалом 88	Псалтырь Псалом 88
1 Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина.	1 Стих Эфана-эзрахита
2 Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!	2 Любовь ГОСПОДА неизменную всегда воспевать буду, из рода в род о верности Его возвещать.
3 Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.	3 Знаю, что любовь Твоя вечно пребудет и, как небо само, непреходяща верность Твоя.
4 „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:	4 Ведь сказано было Тобой: «С избранником Своим заключил Я Союз, Завет ему дал, Давиду, слуге Своему, поклялся:
5 Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла.	5 „Упрочу Я царственный род твой — вечным он будет, престол твой неколебимым сделаю для всех поколений“».
6 І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,	6 Да славят небеса дела Твои дивные, ГОСПОДИ, и в собрании святых да воспевается верность Твоя.
7 бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?	7 Кого в небесах сравнить с ГОСПОДОМ можно? Кто из небожителей ГОСПОДУ подобен?
8 Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!	8 В сонме святых пред Богом трепещут, Он более всех окружающих Его благоговейный трепет вызывает.
9 Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!	9 ГОСПОДИ, Бог Воинств, кто подобен Тебе, всесильный ГОСПОДЬ? Везде, во всем видна верность Твоя, она вокруг Тебя.
10 Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.	10 Ты усмиряешь море бушующее, вздымающиеся волны его успокаиваешь.
11 Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.	11 Ты сокрушил мощь Рахава, лежит он, как труп; врагов Своих рассеял рукою сильной.
12 Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!	12 Твои — небеса, и земля — Твоя, мир со всем, что наполняет его, Ты создал.
13 Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.	13 Сотворил Ты север и юг, Фавор и Ермон имя Твое восторженно славят.
14 Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!	14 Сильна рука Твоя, Господи, крепка она, высоко поднята сильная рука Твоя.
15 Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!	15 Праведность и справедливость — основание престола Твоего, любовь и верность прежде всего в Тебе видны.
16 Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!	16 Как блаженны участники празднеств священных! Во свете, от Тебя исходящем, живут они, ГОСПОДИ.
17 Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,	17 Имя Твое радость у них всегда вызывает, праведностью Твоей они возвышаются,
18 бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,	18 ибо Ты — слава и сила их, и по милости Твоей мы победы одерживаем.
19 бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!	19 Ты, ГОСПОДИ, избрал нам защитника, и Ты, Святой Бог Израиля, дал нам царя.
20 Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:	20 Сказал Ты давно верным слугам Своим в видении: «Силой одарил Я воина храброго, избранного из народа возвысил,
21 знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,	21 Нашел Я Давида, слугу Моего, священным елеем Своим помазал его.
22 щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!	22 Рука Моя всегда готова его поддержать, укреплять его будет сила Моя.
23 Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,	23 Ни один враг не одолеет его, ни один беззаконник не подчинит его себе;
24 — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!	24 сокрушу пред ним недругов его, сражу его ненавидящих.
25 Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —	25 Верность Моя и любовь неизменная с ним пребудут, и благодаря имени Моему он будет силен и велик.
26 і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.	26 Дам ему власть над морем и владычество над реками.
27 Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“	27 Он будет звать Меня: „Отец мой, Бог мой, скала спасенья моего!“
28 Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.	28 Своим первенцем Я сделаю его, выше всех царей земли поставлю.
29 Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,	29 Любовь Свою к нему сохраню на века, обещанное ему в Моем с ним договоре — исполню.
30 і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!	30 Род его сохраню навсегда и престол его сделаю вечным, как небо.
31 Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,	31 Но если дети его закон Мой оставят и не станут поступать по предписаниям Моим,
32 коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,	32 если установления Мои не будут для них святыней, заповеди Мои перестанут они соблюдать,
33 тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!	33 то в ответ на их преступление Я жезл применю и на нечестие их — удары.
34 А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,	34 Но любви Своей не лишу Давида и от верности Своей не отрекусь,
35 не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!	35 не поступлюсь союзом Своим, сказанного Мною в Завете Моем не отменю.
36 Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:	36 Раз и навсегда поклялся Я святостью Своей — и не нарушу слова Моего Давиду:
37 повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,	37 род его вовек пребудет, и, как солнце предо Мной, вечен престол его,
38 як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла.	38 как луна, свидетельница в небе, прочно установлен он навеки».
39 А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —	39 Однако ныне Ты прогневался на помазанника Своего, отверг и оттолкнул его.
40 Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,	40 Отказался Ты от Завета, расторг Союз со слугой Своим, предал на попрание венец его,
41 всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!	41 разрушил все стены города его, крепости его превратил в развалины.
42 Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.	42 Проходящие мимо грабят его, стал он посмешищем у соседей своих.
43 Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,	43 Ты даровал победу недругам его, всем врагам его радость доставил.
44 і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.	44 Ты сделал так, что и острый меч его оказался не нужен — не помог ему устоять в сражении.
45 Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,	45 Положил конец процветанию его, престол его поверг на землю,
46 скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла.	46 прежде времени он состарился, покрыл Ты его позором.
47 Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?	47 Доколе же, ГОСПОДИ? Неужели Ты навсегда сокрылся? Доколе гнев Твой как огонь пылать будет?
48 Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?	48 Вспомни обо мне, как кратки дни мои! Неужели лишь для одной суеты Ты создал сынов человеческих?
49 Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла.	49 Может ли кто из живущих избежать встречи со смертью или освободиться от власти могилы?
50 Де Твої́ перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?	50 Где ж прежняя неизменная любовь Твоя, Господи, любовь, в которой Ты Своей верностью клялся Давиду?
51 Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,	51 Вспомни, Господи, о насмешках, которыми осыпали слуг Твоих и которые я несу в сердце от многих народов.
52 якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!	52 Это враги Твои, ГОСПОДИ, над нами насмехаются; каждый шаг помазанника Твоего они высмеивают. * * *
53 Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!	53 Слава ГОСПОДУ вовеки! Аминь, да! Аминь!

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Псалми

Псалом 88

Псалтырь

Псалом 88

Старий
завіт

Новий
завіт