ПсалмиПсалом 48 |
1 |
2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу, |
3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий, |
4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність, |
5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою! |
6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців, |
7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться? |
8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, — |
9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, — |
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу! |
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє. |
12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі, |
13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине! |
14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла. |
15 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. |
16 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! Се́ла. |
17 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її,— |
18 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею! |
19 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, — |
20 вона при́йде до роду батьків своїх,що світла вони не побачать навіки! |
21 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине! |
詩篇第48篇 |
1 (此詩訓迪哥喇子孫而作)我之上帝耶和華、居於其邑、在彼聖山、至尊無對、要當崇敬之兮、 |
2 大君之邑、在郇山之北、形勢高峻、通國美之兮、 |
3 上帝端居郇宮、範衛民人、衆所知兮、 |
4 列王會伐、臨城退避、駭懼疾遁、戰慄不勝兮、 |
5 |
6 彼悚然惶遽、如將娩之婦、 |
7 大失之舟、毀於颶風兮。 |
8 萬有之主、我之上帝耶和華、必建斯邑、永世靡曁、昔也僅屬耳聞、今也始能目覩兮、 |
9 上帝兮、在聖室中、余念爾恩兮、 |
10 爾公義是秉、聲名洋溢、兆民揄揚、至於地極兮、 |
11 郇山之人、猶大之民、樂爾彰癉兮。 |
12 爾曹巡行郇邑、檢點戍樓、城垣宮闕。 |
13 當深長思之、傳於後世兮、 |
14 上帝兮、我之上帝兮、日久月長、必眷祐予、至死不廢兮、 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
ПсалмиПсалом 48 |
詩篇第48篇 |
1 |
1 (此詩訓迪哥喇子孫而作)我之上帝耶和華、居於其邑、在彼聖山、至尊無對、要當崇敬之兮、 |
2 Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу, |
2 大君之邑、在郇山之北、形勢高峻、通國美之兮、 |
3 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий, |
3 上帝端居郇宮、範衛民人、衆所知兮、 |
4 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність, |
4 列王會伐、臨城退避、駭懼疾遁、戰慄不勝兮、 |
5 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою! |
5 |
6 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців, |
6 彼悚然惶遽、如將娩之婦、 |
7 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться? |
7 大失之舟、毀於颶風兮。 |
8 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, — |
8 萬有之主、我之上帝耶和華、必建斯邑、永世靡曁、昔也僅屬耳聞、今也始能目覩兮、 |
9 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, — |
9 上帝兮、在聖室中、余念爾恩兮、 |
10 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу! |
10 爾公義是秉、聲名洋溢、兆民揄揚、至於地極兮、 |
11 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє. |
11 郇山之人、猶大之民、樂爾彰癉兮。 |
12 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі, |
12 爾曹巡行郇邑、檢點戍樓、城垣宮闕。 |
13 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине! |
13 當深長思之、傳於後世兮、 |
14 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла. |
14 上帝兮、我之上帝兮、日久月長、必眷祐予、至死不廢兮、 |
15 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. |
15 |
16 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! Се́ла. |
16 |
17 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її,— |
17 |
18 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею! |
18 |
19 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, — |
19 |
20 вона при́йде до роду батьків своїх,що світла вони не побачать навіки! |
20 |
21 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине! |
21 |