CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Пс. 77
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Псалми

Псалом 77

1 Пісня навча́льна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —

2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —

4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,

6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:

10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,

11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,

22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:

25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,

28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,

31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,

33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.

52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.

59 Бог почувусе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.

65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!

67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,

71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —

72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!

Псалтирь

Псалом 77

1 Учение4905 Асафа.623 Внимай,238 народ5971 мой, закону8451 моему, приклоните5186 ухо241 ваше к словам561 уст6310 моих.

2 Открою6605 уста6310 мои в притче4912 и произнесу5042 гадания2420 из древности.6924

3 Что слышали8085 мы и узнали,3045 и отцы1 наши рассказали5608 нам,

4 не скроем3582 от детей1121 их, возвещая5608 роду1755 грядущему314 славу8416 Господа,3068 и силу5807 Его, и чудеса6381 Его, которые Он сотворил.6213

5 Он постановил6965 устав5715 в Иакове3290 и положил7760 закон8451 в Израиле,3478 который заповедал6680 отцам1 нашим возвещать3045 детям1121 их,

6 чтобы знал3045 грядущий314 род,1755 дети,1121 которые родятся,32056965 и чтобы они в свое время возвещали5608 своим детям,1121 —

7 возлагать7760 надежду3689 свою на Бога430 и не забывать7911 дел4611 Божиих,410 и хранить5341 заповеди4687 Его,

8 и не быть подобными отцам1 их, роду1755 упорному5637 и мятежному,4784 неустроенному38083559 сердцем3820 и неверному3808539 Богу410 духом7307 своим.

9 Сыны1121 Ефремовы,669 вооруженные,5401 стреляющие7411 из луков,7198 обратились2015 назад2015 в день3117 брани:7128

10 они не сохранили8104 завета1285 Божия430 и отреклись3985 ходить3212 в законе8451 Его;

11 забыли7911 дела5949 Его и чудеса,6381 которые Он явил7200 им.

12 Он пред5048 глазами отцов1 их сотворил6213 чудеса6382 в земле776 Египетской,4714 на поле7704 Цоан:6814

13 разделил1234 море,3220 и провел5674 их чрез него, и поставил5324 воды4325 стеною;5067

14 и днем3119 вел5148 их облаком,6051 а во всю ночь3915 светом216 огня;784

15 рассек1234 камень6697 в пустыне4057 и напоил8248 их, как из великой7227 бездны;8415

16 из скалы5553 извел3318 потоки,5140 и воды4325 потекли,3381 как реки.5104

17 Но они продолжали3254 грешить2398 пред Ним и раздражать4784 Всевышнего5945 в пустыне:6723

18 искушали5254 Бога410 в сердце3824 своем, требуя7592 пищи400 по душе5315 своей,

19 и говорили1696 против Бога430 и сказали:559 «может3201 ли Бог410 приготовить6186 трапезу7979 в пустыне?4057»

20 Вот, Он ударил5221 в камень,6697 и потекли2100 воды,4325 и полились7857 ручьи.5158 «Может3201 ли Он дать5414 и хлеб,3899 может3201 ли приготовлять3559 мясо7607 народу5971 Своему?»

21 Господь3068 услышал8085 и воспламенился5674 гневом,5674 и огонь784 возгорелся5400 на Иакова,3290 и гнев639 подвигнулся5927 на Израиля3478

22 за то, что не веровали539 в Бога430 и не уповали982 на спасение3444 Его.

23 Он повелел6680 облакам7834 свыше4605 и отверз6605 двери1817 неба,8064

24 и одождил4305 на них манну4478 в пищу,398 и хлеб1715 небесный8064 дал5414 им.

25 Хлеб3899 ангельский47 ел398 человек;376 послал7971 Он им пищу6720 до сытости.7648

26 Он возбудил5265 на небе8064 восточный6921 ветер6921 и навел5090 южный8486 силою5797 Своею

27 и, как пыль,6083 одождил4305 на них мясо7607 и, как песок2344 морской,3220 птиц5775 пернатых:3671

28 поверг5307 их среди7130 стана4264 их, около5439 жилищ4908 их, —

29 и они ели398 и пресытились;39667646 и желаемое8378 ими дал935 им.

30 Но еще не прошла2114 прихоть8378 их, еще пища400 была в устах6310 их,

31 гнев639 Божий430 пришел5927 на них, убил2026 тучных4924 их и юношей970 Израилевых3478 низложил.3766

32 При всем этом они продолжали грешить2398 и не верили539 чудесам6381 Его.

33 И погубил3615 дни3117 их в суете1892 и лета8141 их в смятении.928

34 Когда Он убивал2026 их, они искали1875 Его и обращались,7725 и с раннего7836 утра7836 прибегали7836 к Богу,410

35 и вспоминали,2142 что Бог430 — их прибежище,6697 и Бог410 Всевышний5945 — Избавитель1350 их,

36 и льстили6601 Ему устами6310 своими и языком3956 своим лгали3576 пред Ним;

37 сердце3820 же их было неправо38083559 пред Ним, и они не были верны539 завету1285 Его.

38 Но Он, Милостивый,7349 прощал3722 грех5771 и не истреблял7843 их, многократно7235 отвращал7725 гнев639 Свой и не возбуждал5782 всей ярости2534 Своей:

39 Он помнил,2142 что они плоть,1320 дыхание,7307 которое уходит1980 и не возвращается.7725

40 Сколько раз они раздражали4784 Его в пустыне4057 и прогневляли6087 Его в стране необитаемой!3452

41 и снова7725 искушали5254 Бога410 и оскорбляли8428 Святого6918 Израилева,3478

42 не помнили2142 руки3027 Его, дня,3117 когда Он избавил6299 их от угнетения,6862

43 когда сотворил7760 в Египте4714 знамения226 Свои и чудеса4159 Свои на поле7704 Цоан;6814

44 и превратил2015 реки2975 их и потоки5140 их в кровь,1818 чтобы они не могли пить;8354

45 послал7971 на них насекомых,6157 чтобы жалили398 их, и жаб,6854 чтобы губили7843 их;

46 земные2981 произрастения2981 их отдал5414 гусенице2625 и труд3018 их — саранче;697

47 виноград1612 их побил2026 градом1259 и сикоморы8256 их — льдом;2602

48 скот1165 их предал5462 граду1259 и стада4735 их — молниям;7565

49 послал7971 на них пламень2740 гнева639 Своего, и негодование,5678 и ярость2195 и бедствие,6869 посольство4917 злых7451 ангелов;4397

50 уравнял6424 стезю5410 гневу639 Своему, не охранял2820 души5315 их от смерти,4194 и скот2416 их предал5462 моровой1698 язве;1698

51 поразил5221 всякого первенца1060 в Египте,4714 начатки7225 сил202 в шатрах168 Хамовых;2526

52 и повел5265 народ5971 Свой, как овец,6629 и вел5090 их, как стадо,5739 пустынею;4057

53 вел5148 их безопасно,983 и они не страшились,6342 а врагов341 их покрыло3680 море;3220

54 и привел935 их в область1366 святую6944 Свою, на гору2022 сию, которую стяжала7069 десница3225 Его;

55 прогнал1644 от лица6440 их народы1471 и землю их разделил53072256 в наследие5159 им, и колена7626 Израилевы3478 поселил7931 в шатрах168 их.

56 Но они еще искушали5254 и огорчали4784 Бога430 Всевышнего,5945 и уставов5713 Его не сохраняли;8104

57 отступали5472 и изменяли,898 как отцы1 их, обращались2015 назад,2015 как неверный7423 лук;7198

58 огорчали3707 Его высотами1116 своими и истуканами6456 своими возбуждали7065 ревность7065 Его.

59 Услышал8085 Бог430 и воспламенился5674 гневом5674 и сильно3966 вознегодовал3988 на Израиля;3478

60 отринул5203 жилище4908 в Силоме,7887 скинию,168 в которой обитал7931 Он между человеками;120

61 и отдал5414 в плен7628 крепость5797 Свою и славу8597 Свою в руки3027 врага,6862

62 и предал5462 мечу2719 народ5971 Свой и прогневался5674 на наследие5159 Свое.

63 Юношей970 его поедал398 огонь,784 и девицам1330 его не пели1984 брачных1984 песен;1984

64 священники3548 его падали5307 от меча,2719 и вдовы490 его не плакали.1058

65 Но, как бы от сна,3463 воспрянул3364 Господь,136 как бы исполин,1368 побежденный7442 вином,3196

66 и поразил5221 врагов6862 его в тыл,268 вечному5769 сраму2781 предал5414 их;

67 и отверг3988 шатер168 Иосифов3130 и колена7626 Ефремова669 не избрал,977

68 а избрал977 колено7626 Иудино,3063 гору2022 Сион,6726 которую возлюбил.157

69 И устроил,1129 как небо,7311 святилище4720 Свое и, как землю,776 утвердил3245 его навек,5769

70 и избрал977 Давида,1732 раба5650 Своего, и взял3947 его от дворов4356 овчих6629

71 и от доящих5763 привел935 его пасти7462 народ5971 Свой, Иакова,3290 и наследие5159 Свое, Израиля.3478

72 И он пас7462 их в чистоте8537 сердца3824 своего и руками3709 мудрыми8394 водил5148 их.

Псалми

Псалом 77

Псалтирь

Псалом 77

1 Пісня навча́льна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —

1 Учение4905 Асафа.623 Внимай,238 народ5971 мой, закону8451 моему, приклоните5186 ухо241 ваше к словам561 уст6310 моих.

2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

2 Открою6605 уста6310 мои в притче4912 и произнесу5042 гадания2420 из древности.6924

3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —

3 Что слышали8085 мы и узнали,3045 и отцы1 наши рассказали5608 нам,

4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

4 не скроем3582 от детей1121 их, возвещая5608 роду1755 грядущему314 славу8416 Господа,3068 и силу5807 Его, и чудеса6381 Его, которые Он сотворил.6213

5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,

5 Он постановил6965 устав5715 в Иакове3290 и положил7760 закон8451 в Израиле,3478 который заповедал6680 отцам1 нашим возвещать3045 детям1121 их,

6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

6 чтобы знал3045 грядущий314 род,1755 дети,1121 которые родятся,32056965 и чтобы они в свое время возвещали5608 своим детям,1121 —

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

7 возлагать7760 надежду3689 свою на Бога430 и не забывать7911 дел4611 Божиих,410 и хранить5341 заповеди4687 Его,

8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.

8 и не быть подобными отцам1 их, роду1755 упорному5637 и мятежному,4784 неустроенному38083559 сердцем3820 и неверному3808539 Богу410 духом7307 своим.

9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:

9 Сыны1121 Ефремовы,669 вооруженные,5401 стреляющие7411 из луков,7198 обратились2015 назад2015 в день3117 брани:7128

10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,

10 они не сохранили8104 завета1285 Божия430 и отреклись3985 ходить3212 в законе8451 Его;

11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

11 забыли7911 дела5949 Его и чудеса,6381 которые Он явил7200 им.

12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

12 Он пред5048 глазами отцов1 их сотворил6213 чудеса6382 в земле776 Египетской,4714 на поле7704 Цоан:6814

13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

13 разделил1234 море,3220 и провел5674 их чрез него, и поставил5324 воды4325 стеною;5067

14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

14 и днем3119 вел5148 их облаком,6051 а во всю ночь3915 светом216 огня;784

15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

15 рассек1234 камень6697 в пустыне4057 и напоил8248 их, как из великой7227 бездны;8415

16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

16 из скалы5553 извел3318 потоки,5140 и воды4325 потекли,3381 как реки.5104

17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

17 Но они продолжали3254 грешить2398 пред Ним и раздражать4784 Всевышнего5945 в пустыне:6723

18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

18 искушали5254 Бога410 в сердце3824 своем, требуя7592 пищи400 по душе5315 своей,

19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

19 и говорили1696 против Бога430 и сказали:559 «может3201 ли Бог410 приготовить6186 трапезу7979 в пустыне?4057»

20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

20 Вот, Он ударил5221 в камень,6697 и потекли2100 воды,4325 и полились7857 ручьи.5158 «Может3201 ли Он дать5414 и хлеб,3899 может3201 ли приготовлять3559 мясо7607 народу5971 Своему?»

21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,

21 Господь3068 услышал8085 и воспламенился5674 гневом,5674 и огонь784 возгорелся5400 на Иакова,3290 и гнев639 подвигнулся5927 на Израиля3478

22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

22 за то, что не веровали539 в Бога430 и не уповали982 на спасение3444 Его.

23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

23 Он повелел6680 облакам7834 свыше4605 и отверз6605 двери1817 неба,8064

24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:

24 и одождил4305 на них манну4478 в пищу,398 и хлеб1715 небесный8064 дал5414 им.

25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

25 Хлеб3899 ангельский47 ел398 человек;376 послал7971 Он им пищу6720 до сытости.7648

26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —

26 Он возбудил5265 на небе8064 восточный6921 ветер6921 и навел5090 южный8486 силою5797 Своею

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,

27 и, как пыль,6083 одождил4305 на них мясо7607 и, как песок2344 морской,3220 птиц5775 пернатых:3671

28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

28 поверг5307 их среди7130 стана4264 их, около5439 жилищ4908 их, —

29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

29 и они ели398 и пресытились;39667646 и желаемое8378 ими дал935 им.

30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,

30 Но еще не прошла2114 прихоть8378 их, еще пища400 была в устах6310 их,

31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

31 гнев639 Божий430 пришел5927 на них, убил2026 тучных4924 их и юношей970 Израилевых3478 низложил.3766

32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,

32 При всем этом они продолжали грешить2398 и не верили539 чудесам6381 Его.

33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

33 И погубил3615 дни3117 их в суете1892 и лета8141 их в смятении.928

34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

34 Когда Он убивал2026 их, они искали1875 Его и обращались,7725 и с раннего7836 утра7836 прибегали7836 к Богу,410

35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

35 и вспоминали,2142 что Бог430 — их прибежище,6697 и Бог410 Всевышний5945 — Избавитель1350 их,

36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

36 и льстили6601 Ему устами6310 своими и языком3956 своим лгали3576 пред Ним;

37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

37 сердце3820 же их было неправо38083559 пред Ним, и они не были верны539 завету1285 Его.

38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

38 Но Он, Милостивый,7349 прощал3722 грех5771 и не истреблял7843 их, многократно7235 отвращал7725 гнев639 Свой и не возбуждал5782 всей ярости2534 Своей:

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

39 Он помнил,2142 что они плоть,1320 дыхание,7307 которое уходит1980 и не возвращается.7725

40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

40 Сколько раз они раздражали4784 Его в пустыне4057 и прогневляли6087 Его в стране необитаемой!3452

41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

41 и снова7725 искушали5254 Бога410 и оскорбляли8428 Святого6918 Израилева,3478

42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

42 не помнили2142 руки3027 Его, дня,3117 когда Он избавил6299 их от угнетения,6862

43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

43 когда сотворил7760 в Египте4714 знамения226 Свои и чудеса4159 Свои на поле7704 Цоан;6814

44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

44 и превратил2015 реки2975 их и потоки5140 их в кровь,1818 чтобы они не могли пить;8354

45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

45 послал7971 на них насекомых,6157 чтобы жалили398 их, и жаб,6854 чтобы губили7843 их;

46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

46 земные2981 произрастения2981 их отдал5414 гусенице2625 и труд3018 их — саранче;697

47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

47 виноград1612 их побил2026 градом1259 и сикоморы8256 их — льдом;2602

48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

48 скот1165 их предал5462 граду1259 и стада4735 их — молниям;7565

49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

49 послал7971 на них пламень2740 гнева639 Своего, и негодование,5678 и ярость2195 и бедствие,6869 посольство4917 злых7451 ангелов;4397

50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

50 уравнял6424 стезю5410 гневу639 Своему, не охранял2820 души5315 их от смерти,4194 и скот2416 их предал5462 моровой1698 язве;1698

51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.

51 поразил5221 всякого первенца1060 в Египте,4714 начатки7225 сил202 в шатрах168 Хамовых;2526

52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

52 и повел5265 народ5971 Свой, как овец,6629 и вел5090 их, как стадо,5739 пустынею;4057

53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

53 вел5148 их безопасно,983 и они не страшились,6342 а врагов341 их покрыло3680 море;3220

54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

54 и привел935 их в область1366 святую6944 Свою, на гору2022 сию, которую стяжала7069 десница3225 Его;

55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

55 прогнал1644 от лица6440 их народы1471 и землю их разделил53072256 в наследие5159 им, и колена7626 Израилевы3478 поселил7931 в шатрах168 их.

56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

56 Но они еще искушали5254 и огорчали4784 Бога430 Всевышнего,5945 и уставов5713 Его не сохраняли;8104

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

57 отступали5472 и изменяли,898 как отцы1 их, обращались2015 назад,2015 как неверный7423 лук;7198

58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.

58 огорчали3707 Его высотами1116 своими и истуканами6456 своими возбуждали7065 ревность7065 Его.

59 Бог почувусе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

59 Услышал8085 Бог430 и воспламенился5674 гневом5674 и сильно3966 вознегодовал3988 на Израиля;3478

60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

60 отринул5203 жилище4908 в Силоме,7887 скинию,168 в которой обитал7931 Он между человеками;120

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

61 и отдал5414 в плен7628 крепость5797 Свою и славу8597 Свою в руки3027 врага,6862

62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

62 и предал5462 мечу2719 народ5971 Свой и прогневался5674 на наследие5159 Свое.

63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

63 Юношей970 его поедал398 огонь,784 и девицам1330 его не пели1984 брачных1984 песен;1984

64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.

64 священники3548 его падали5307 от меча,2719 и вдовы490 его не плакали.1058

65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

65 Но, как бы от сна,3463 воспрянул3364 Господь,136 как бы исполин,1368 побежденный7442 вином,3196

66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!

66 и поразил5221 врагов6862 его в тыл,268 вечному5769 сраму2781 предал5414 их;

67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

67 и отверг3988 шатер168 Иосифов3130 и колена7626 Ефремова669 не избрал,977

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

68 а избрал977 колено7626 Иудино,3063 гору2022 Сион,6726 которую возлюбил.157

69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

69 И устроил,1129 как небо,7311 святилище4720 Свое и, как землю,776 утвердил3245 его навек,5769

70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,

70 и избрал977 Давида,1732 раба5650 Своего, и взял3947 его от дворов4356 овчих6629

71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —

71 и от доящих5763 привел935 его пасти7462 народ5971 Свой, Иакова,3290 и наследие5159 Свое, Израиля.3478

72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!

72 И он пас7462 их в чистоте8537 сердца3824 своего и руками3709 мудрыми8394 водил5148 их.

1.0x