Псалми

Псалом 103

1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!

2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.

3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!

4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.

5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,

6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —

7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —

8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.

9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.

10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,

11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.

12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.

13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.

14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,

15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.

16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,

17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.

18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.

19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.

20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —

21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.

22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.

23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.

24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!

25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!

26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.

27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.

28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.

29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.

30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!

32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!

33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!

34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!

35 Неха́й згинуть грі́шні з землі,а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!

Der Psalter

Psalm 103

1 Ein Psalm Davids1732. Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315, und was in7130 mir ist, seinen heiligen6944 Namen8034!

2 Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315, und vergiß nicht7911, was er dir Gutes getan hat1576,

3 der dir alle deine Sünden5771 vergibt5545 und heilet7495 alle deine Gebrechen8463,

4 der dein Leben2416 vom Verderben7845 erlöset, der dich7356 krönet mit Gnade und Barmherzigkeit2617,

5 der deinen Mund5716 fröhlich machet, und du wieder2318 jung5271 wirst wie2896 ein Adler5404.

6 Der HErr3068 schaffet Gerechtigkeit6666 und6213 Gericht4941 allen, die Unrecht6231 leiden.

7 Er hat seine Wege1870 Mose4872 wissen3045 lassen, die Kinder1121 Israel3478 sein Tun5949.

8 Barmherzig7349 und gnädig2587 ist der HErr3068, geduldig750 und von großer7227 Güte2617.

9 Er wird nicht immer5769 hadern7378, noch ewiglich5331 Zorn halten5201.

10 Er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden2399 und6213 vergilt1580 uns nicht nach unserer Missetat5771.

11 Denn so hoch1361 der Himmel8064 über der Erde776 ist, läßt er seine Gnade2617 walten1396 über die, so ihn fürchten3373.

12 So ferne7368 der Morgen4217 ist vom Abend4628, lässet er unsere Übertretung6588 von uns sein.

13 Wie sich7355 ein Vater1 über Kinder1121 erbarmet, so erbarmet sich7355 der HErr3068 über die, so ihn fürchten3373.

14 Denn er kennet, was für ein Gemächte3336 wir sind; er gedenket2142 daran, daß wir Staub6083 sind.

15 Ein Mensch582 ist in seinem Leben3117 wie Gras2682; er blühet wie eine Blume6731 auf dem Felde7704.

16 Wenn der Wind7307 darüber geht, so ist5674 sie nimmer da, und ihre Stätte4725 kennet sie nicht5234 mehr.

17 Die1121 Gnade2617 aber1121 des HErrn3068 währet von Ewigkeit5769 zu Ewigkeit5769 über die, so ihn fürchten3373, und5704 seine Gerechtigkeit6666 auf Kindeskind

18 bei denen, die seinen Bund1285 halten8104 und gedenken2142 an seine Gebote6490, daß sie danach tun6213.

19 Der HErr3068 hat3559 seinen Stuhl3678 im Himmel8064 bereitet, und sein4910 Reich4438 herrschet über alles.

20 Lobet1288 den HErrn3068, ihr seine Engel4397, ihr starken3581 Helden1368, die ihr seinen Befehl1697 ausrichtet, daß1697 man6213 höre8085 die Stimme6963 seines Worts.

21 Lobet1288 den HErrn3068, alle seine Heerscharen6635, seine Diener8334, die ihr seinen Willen7522 tut6213!

22 Lobet1288 den HErrn3068, alle seine Werke4639, an allen Orten4725 seiner Herrschaft4475! Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315!

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

Псалми

Псалом 103

Der Psalter

Psalm 103

1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!

1 Ein Psalm Davids1732. Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315, und was in7130 mir ist, seinen heiligen6944 Namen8034!

2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.

2 Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315, und vergiß nicht7911, was er dir Gutes getan hat1576,

3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!

3 der dir alle deine Sünden5771 vergibt5545 und heilet7495 alle deine Gebrechen8463,

4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.

4 der dein Leben2416 vom Verderben7845 erlöset, der dich7356 krönet mit Gnade und Barmherzigkeit2617,

5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,

5 der deinen Mund5716 fröhlich machet, und du wieder2318 jung5271 wirst wie2896 ein Adler5404.

6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —

6 Der HErr3068 schaffet Gerechtigkeit6666 und6213 Gericht4941 allen, die Unrecht6231 leiden.

7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —

7 Er hat seine Wege1870 Mose4872 wissen3045 lassen, die Kinder1121 Israel3478 sein Tun5949.

8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.

8 Barmherzig7349 und gnädig2587 ist der HErr3068, geduldig750 und von großer7227 Güte2617.

9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.

9 Er wird nicht immer5769 hadern7378, noch ewiglich5331 Zorn halten5201.

10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,

10 Er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden2399 und6213 vergilt1580 uns nicht nach unserer Missetat5771.

11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.

11 Denn so hoch1361 der Himmel8064 über der Erde776 ist, läßt er seine Gnade2617 walten1396 über die, so ihn fürchten3373.

12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.

12 So ferne7368 der Morgen4217 ist vom Abend4628, lässet er unsere Übertretung6588 von uns sein.

13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.

13 Wie sich7355 ein Vater1 über Kinder1121 erbarmet, so erbarmet sich7355 der HErr3068 über die, so ihn fürchten3373.

14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,

14 Denn er kennet, was für ein Gemächte3336 wir sind; er gedenket2142 daran, daß wir Staub6083 sind.

15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.

15 Ein Mensch582 ist in seinem Leben3117 wie Gras2682; er blühet wie eine Blume6731 auf dem Felde7704.

16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,

16 Wenn der Wind7307 darüber geht, so ist5674 sie nimmer da, und ihre Stätte4725 kennet sie nicht5234 mehr.

17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.

17 Die1121 Gnade2617 aber1121 des HErrn3068 währet von Ewigkeit5769 zu Ewigkeit5769 über die, so ihn fürchten3373, und5704 seine Gerechtigkeit6666 auf Kindeskind

18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.

18 bei denen, die seinen Bund1285 halten8104 und gedenken2142 an seine Gebote6490, daß sie danach tun6213.

19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.

19 Der HErr3068 hat3559 seinen Stuhl3678 im Himmel8064 bereitet, und sein4910 Reich4438 herrschet über alles.

20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —

20 Lobet1288 den HErrn3068, ihr seine Engel4397, ihr starken3581 Helden1368, die ihr seinen Befehl1697 ausrichtet, daß1697 man6213 höre8085 die Stimme6963 seines Worts.

21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.

21 Lobet1288 den HErrn3068, alle seine Heerscharen6635, seine Diener8334, die ihr seinen Willen7522 tut6213!

22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.

22 Lobet1288 den HErrn3068, alle seine Werke4639, an allen Orten4725 seiner Herrschaft4475! Lobe1288 den HErrn3068, meine See LE5315!

23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.

23

24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!

24

25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!

25

26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.

26

27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.

27

28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.

28

29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.

29

30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.

30

31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!

31

32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!

32

33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!

33

34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!

34

35 Неха́й згинуть грі́шні з землі,а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!

35

1.0x