Псалми

Псалом 103

1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!

2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.

3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!

4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.

5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,

6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —

7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —

8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.

9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.

10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,

11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.

12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.

13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.

14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,

15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.

16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,

17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.

18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.

19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.

20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —

21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.

22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.

23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.

24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!

25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!

26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.

27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.

28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.

29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.

30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!

32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!

33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!

34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!

35 Неха́й згинуть грі́шні з землі,а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!

詩篇

第103篇

1 吾心之神、惟耶和華是頌、譽其聖名兮、

2 吾心頌美耶和華、念其恩澤弗忘兮、

3 彼也宥余罪愆、醫余疾病兮、

4 以手援予、免於死亡、賜以仁慈矜憫、若加冠冕兮、

5 余雖老邁、得飫嘉物、俾余復壯、譬彼蒼鷹兮、

6 耶和華躬行仁義、眷佑窮獨兮、

7 在昔彰其經綸、指示摩西、爰及以色列族兮、

8 耶和華仁慈矜憫、怒不遽發、施恩格外兮、

9 彼不恒責余、不常怒予兮、

10 維彼待余、輕我刑罰、減我愆尤兮、

11 譬諸天高於地、體恤倍至、眷祐敬虔之士兮、

12 譬諸東之遠於西、除我罪愆、不加責罰兮、

13 譬諸父之恤其子、寅畏之人、耶和華矜憫之兮、

14 上帝摶土爲人、永不忘兮、

15 人之生也、譬彼草萊、欣欣以向榮兮、

16 疾風一吹、立見凋枯、無從覓迹兮、

17 凡敬虔之士、守其約、從其命者、

18 耶和華惟行仁義、必加矜憫、爰及子孫、自亙古迄季世兮、

19 耶和華之位、在彼穹蒼、治理天下兮、

20 耶和華之天使、具能力、遵其命、從其言、亦當頌美耶和華兮、

21 耶和華之天軍、奉行厥旨、亦當頌揚耶和華兮、

22 耶和華在寰宇、丕著經綸、以彰大能、我心亦頌禱靡已兮。

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

Псалми

Псалом 103

詩篇

第103篇

1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!

1 吾心之神、惟耶和華是頌、譽其聖名兮、

2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.

2 吾心頌美耶和華、念其恩澤弗忘兮、

3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!

3 彼也宥余罪愆、醫余疾病兮、

4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.

4 以手援予、免於死亡、賜以仁慈矜憫、若加冠冕兮、

5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,

5 余雖老邁、得飫嘉物、俾余復壯、譬彼蒼鷹兮、

6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —

6 耶和華躬行仁義、眷佑窮獨兮、

7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —

7 在昔彰其經綸、指示摩西、爰及以色列族兮、

8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.

8 耶和華仁慈矜憫、怒不遽發、施恩格外兮、

9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.

9 彼不恒責余、不常怒予兮、

10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,

10 維彼待余、輕我刑罰、減我愆尤兮、

11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.

11 譬諸天高於地、體恤倍至、眷祐敬虔之士兮、

12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.

12 譬諸東之遠於西、除我罪愆、不加責罰兮、

13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.

13 譬諸父之恤其子、寅畏之人、耶和華矜憫之兮、

14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,

14 上帝摶土爲人、永不忘兮、

15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.

15 人之生也、譬彼草萊、欣欣以向榮兮、

16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,

16 疾風一吹、立見凋枯、無從覓迹兮、

17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.

17 凡敬虔之士、守其約、從其命者、

18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.

18 耶和華惟行仁義、必加矜憫、爰及子孫、自亙古迄季世兮、

19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.

19 耶和華之位、在彼穹蒼、治理天下兮、

20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —

20 耶和華之天使、具能力、遵其命、從其言、亦當頌美耶和華兮、

21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.

21 耶和華之天軍、奉行厥旨、亦當頌揚耶和華兮、

22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.

22 耶和華在寰宇、丕著經綸、以彰大能、我心亦頌禱靡已兮。

23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.

23

24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!

24

25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!

25

26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.

26

27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.

27

28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.

28

29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.

29

30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.

30

31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!

31

32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!

32

33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!

33

34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!

34

35 Неха́й згинуть грі́шні з землі,а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!

35

1.0x