ПсалмиПсалом 78 |
|
1 |
|
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
|
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
|
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
|
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
|
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
|
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
|
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
|
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
|
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
|
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
|
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
|
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |
ПсалмиПсалом 78 |
|
1 |
|
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
|
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
|
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
|
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
|
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
|
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
|
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
|
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
|
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
|
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
|
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
|
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |
ПсалмиПсалом 78 |
ПсалмиПсалом 78 |
|
1 |
1 |
|
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
|
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
|
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
|
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
|
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
|
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
|
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
|
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
|
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
|
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
|
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
|
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |