ПсалмиПсалом 78 |
|
1 |
|
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
|
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
|
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
|
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
|
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
|
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
|
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
|
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
|
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
|
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
|
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
|
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |
PsalmsPsalm 78 |
|
1 GIVE ear, O my people, to my law; incline your ears to the words of my mouth. |
|
2 I will open my mouth in parables; I will utter proverbs of old. |
|
3 That which we have heard and known, and which our fathers have told us, |
|
4 We will not hide from their children, showing to the generation to come the praise of the LORD and his strength and the wonderful works that he has done. |
|
5 For he established a testimony in Jacob and appointed a law in Israel, which he commanded our fathers that they should make known to their children, |
|
6 That the generation to come might know them, even the children which should be born, who should arise and declare them to their children; |
|
7 That they might set their hope in God, and not forget the works of God, but keep his commandments; |
|
8 And might not be as their fathers, a stubborn and rebellious generation, a generation that set not their heart aright, and whose spirit was not steadfast with God. |
|
9 The children of Ephraim, being armed and throwing forth bows, turned back in the day of battle. |
|
10 For they kept not the covenant of God, and refused to walk in his law; |
|
11 And forgot his works and his wonders that he had shown them in the sight of their fathers. |
|
12 Marvellous things did he in the land of Egypt and in the fields of Zoan. |
|
13 He divided the sea, and caused them to pass through; and he made the waters to stand as in skins. |
ПсалмиПсалом 78 |
PsalmsPsalm 78 |
|
1 |
1 GIVE ear, O my people, to my law; incline your ears to the words of my mouth. |
|
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й. |
2 I will open my mouth in parables; I will utter proverbs of old. |
|
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників! |
3 That which we have heard and known, and which our fathers have told us, |
|
4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць. |
4 We will not hide from their children, showing to the generation to come the praise of the LORD and his strength and the wonderful works that he has done. |
|
5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь? |
5 For he established a testimony in Jacob and appointed a law in Israel, which he commanded our fathers that they should make known to their children, |
|
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть, |
6 That the generation to come might know them, even the children which should be born, who should arise and declare them to their children; |
|
7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили! |
7 That they might set their hope in God, and not forget the works of God, but keep his commandments; |
|
8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли! |
8 And might not be as their fathers, a stubborn and rebellious generation, a generation that set not their heart aright, and whose spirit was not steadfast with God. |
|
9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́! |
9 The children of Ephraim, being armed and throwing forth bows, turned back in the day of battle. |
|
10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“ Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів, |
10 For they kept not the covenant of God, and refused to walk in his law; |
|
11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних! |
11 And forgot his works and his wonders that he had shown them in the sight of their fathers. |
|
12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи! |
12 Marvellous things did he in the land of Egypt and in the fields of Zoan. |
|
13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід! |
13 He divided the sea, and caused them to pass through; and he made the waters to stand as in skins. |