ПсалмиПсалом 50 |
|
1 |
|
2 коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї |
|
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої! |
|
4 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́, |
|
5 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно. |
|
6 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм. |
|
7 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя. |
|
8 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені. |
|
9 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу. |
|
10 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в. |
|
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй. |
|
12 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́. |
|
13 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. |
|
14 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене. |
|
15 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе. |
|
16 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість! |
|
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, |
|
18 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде. |
|
19 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже! |
|
20 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, — |
|
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців! |
ПсалтирьПсалом 50 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
ПсалмиПсалом 50 |
ПсалтирьПсалом 50 |
|
1 |
1 |
|
2 коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї |
2 |
|
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої! |
3 |
|
4 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́, |
4 |
|
5 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно. |
5 |
|
6 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм. |
6 |
|
7 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя. |
7 |
|
8 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені. |
8 |
|
9 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу. |
9 |
|
10 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в. |
10 |
|
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй. |
11 |
|
12 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́. |
12 |
|
13 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. |
13 |
|
14 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене. |
14 |
|
15 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе. |
15 |
|
16 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість! |
16 |
|
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, |
17 |
|
18 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде. |
18 |
|
19 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже! |
19 |
|
20 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, — |
20 |
|
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців! |
21 |