Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

Псалтирь

Псалом 49

1 Господь Бог Всемогущий заговорил, от востока до запада созывая всех.

2 С Сиона Бог сияет прекрасным светом.

3 Грядущий Бог молчать не будет, Он бурей окружён, и пламя перед Ним пылает.

4 В свидетели Господь призывает небеса и землю, чтобы судить Свой народ.

5 Он говорит: «Придите все, кто верит в Меня, ведь вы со Мной вступили в соглашение».

6 О правоте Его свидетельство небес, о том, что Бог — Судья. Селах

7 Бог говорит: «Народ Мой, слушай внимательно Мои слова. Израиль, против тебя Я буду говорить, так как Я — Господь, твой Бог.

8 Не упрекаю тебя ни за жертвы твои, ни за дары сожжённые, которые ты приносишь каждый день.

9 Но мне не нужны быки из стойла или козлы из вашего загона.

10 Потому что все звери Мне принадлежат, и на тысячах холмов Мой скот пасётся.

11 Я знаю всех птиц в горах, всё живое в поле Мне принадлежит.

12 Если б голоден Я был, Я бы вам не сказал, поскольку земля и всё, что есть на ней, Мне принадлежит.

13 Не ем Я мясо быков и кровь козлов не пью.

14 Исполните всё, что Богу Всевышнему обещали вы, принесите Мне жертвы благодарности.

15 Зовите Меня в несчастье, Я спасу, и вы тогда Мне хвалою воздадите».

16 Грешным же Он сказал: «Кто дал вам право говорить о Моих законах или о Моём соглашении твердить?

17 Когда поправляю вас, вы сердитесь, когда говорю, то не слушаете Меня.

18 Когда вы видите вора, то сразу же к нему примкнуть стремитесь. Увидев прелюбодея, вы согрешить готовы с ним.

19 Языки ваши злобы полны, и ложь на устах у вас.

20 Без умолку обсуждаете вы людей и даже клевещете на собственного брата.

21 Молчал Я, когда это видел, и поэтому вы решили, что Я с вами, но Я укорю вас и в грехах ваших обвиню.

22 Пусть это поймут все те, кто Бога позабыл, вам от Моей кары не найти спасения!

23 Но человек, приносящий жертвы благодарности, тем самым оказывает Мне почёт. Того, кто живёт праведно, Я Своею силою спасу».

Псалми

Псалом 49

Псалтирь

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

1 Господь Бог Всемогущий заговорил, от востока до запада созывая всех.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

2 С Сиона Бог сияет прекрасным светом.

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

3 Грядущий Бог молчать не будет, Он бурей окружён, и пламя перед Ним пылает.

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

4 В свидетели Господь призывает небеса и землю, чтобы судить Свой народ.

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

5 Он говорит: «Придите все, кто верит в Меня, ведь вы со Мной вступили в соглашение».

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

6 О правоте Его свидетельство небес, о том, что Бог — Судья. Селах

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

7 Бог говорит: «Народ Мой, слушай внимательно Мои слова. Израиль, против тебя Я буду говорить, так как Я — Господь, твой Бог.

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

8 Не упрекаю тебя ни за жертвы твои, ни за дары сожжённые, которые ты приносишь каждый день.

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

9 Но мне не нужны быки из стойла или козлы из вашего загона.

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

10 Потому что все звери Мне принадлежат, и на тысячах холмов Мой скот пасётся.

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

11 Я знаю всех птиц в горах, всё живое в поле Мне принадлежит.

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

12 Если б голоден Я был, Я бы вам не сказал, поскольку земля и всё, что есть на ней, Мне принадлежит.

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

13 Не ем Я мясо быков и кровь козлов не пью.

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

14 Исполните всё, что Богу Всевышнему обещали вы, принесите Мне жертвы благодарности.

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

15 Зовите Меня в несчастье, Я спасу, и вы тогда Мне хвалою воздадите».

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

16 Грешным же Он сказал: «Кто дал вам право говорить о Моих законах или о Моём соглашении твердить?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

17 Когда поправляю вас, вы сердитесь, когда говорю, то не слушаете Меня.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

18 Когда вы видите вора, то сразу же к нему примкнуть стремитесь. Увидев прелюбодея, вы согрешить готовы с ним.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

19 Языки ваши злобы полны, и ложь на устах у вас.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

20 Без умолку обсуждаете вы людей и даже клевещете на собственного брата.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

21 Молчал Я, когда это видел, и поэтому вы решили, что Я с вами, но Я укорю вас и в грехах ваших обвиню.

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

22 Пусть это поймут все те, кто Бога позабыл, вам от Моей кары не найти спасения!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

23 Но человек, приносящий жертвы благодарности, тем самым оказывает Мне почёт. Того, кто живёт праведно, Я Своею силою спасу».

1.0x