Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

Псалтирь

Псалом 49

1 Псалом Асафа. [1] Господь — Бог богов; Он призывает землю от востока и до запада,

2 С Сиона, совершенного красотой, Бог являет Свой свет.

3 Бог наш идет и не останется безмолвным. Перед Ним пожирающий огонь, и вокруг Него сильная буря.

4 Он призывает небеса сверху и землю быть свидетелями Его суда над Своим народом:

5 «Соберите ко Мне всех, кто верен Мне, кто заключил со Мной завет при жертве».

6 И небеса возвещают о праведности Его, потому что Сам Бог — судья. Пауза

7 «Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль, Я буду против тебя свидетельствовать. Я — Бог, твой Бог.

8 Не за жертвы твои Я тебя корю — твои всесожжения всегда предо Мною.

9 Мне не нужен ни бык из твоих загонов, ни козлы из твоих дворов,

10 ведь все звери в лесу — Мои, и скот на тысяче гор.

11 Я знаю всех птиц в горах и все, что живет в полях.

12 Если бы Я был голоден, то не сказал бы тебе, ведь Мне принадлежит вселенная и все, что наполняет ее.

13 Разве Я ем мясо быков или пью козлиную кровь?

14 Принеси хвалу в жертву Богу, и исполни свои обеты пред Всевышним.

15 И тогда призови Меня в день бедствия, и Я спасу тебя, а ты прославишь Меня».

16 Но нечестивому Бог говорит: «Как ты смеешь возвещать Мои уставы и говорить о Моем завете?

17 Ты ненавидишь Мое наставление и бросаешь за спину Мои слова.

18 Увидев вора, ты с ним сближаешься, и водишь дружбу с прелюбодеями.

19 Ты даешь злословить своим устам, и язык твой сплетает ложь.

20 Ты всегда обвиняешь брата, клевещешь на сына матери твоей.

21 Ты творил это, а Я молчал; ты решил, что Я такой же, как ты. Но Я обличу тебя и в глаза тебя обвиню.

22 Запомните это, забывающие о Боге, или Я растерзаю вас, и не будет для вас спасителя.

23 Приносящий Мне в жертву хвалу чтит Меня; тому, кто идет по праведному пути, Я явлю спасение Божье».

Псалми

Псалом 49

Псалтирь

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

1 Псалом Асафа. [1] Господь — Бог богов; Он призывает землю от востока и до запада,

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

2 С Сиона, совершенного красотой, Бог являет Свой свет.

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

3 Бог наш идет и не останется безмолвным. Перед Ним пожирающий огонь, и вокруг Него сильная буря.

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

4 Он призывает небеса сверху и землю быть свидетелями Его суда над Своим народом:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

5 «Соберите ко Мне всех, кто верен Мне, кто заключил со Мной завет при жертве».

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

6 И небеса возвещают о праведности Его, потому что Сам Бог — судья. Пауза

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

7 «Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль, Я буду против тебя свидетельствовать. Я — Бог, твой Бог.

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

8 Не за жертвы твои Я тебя корю — твои всесожжения всегда предо Мною.

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

9 Мне не нужен ни бык из твоих загонов, ни козлы из твоих дворов,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

10 ведь все звери в лесу — Мои, и скот на тысяче гор.

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

11 Я знаю всех птиц в горах и все, что живет в полях.

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

12 Если бы Я был голоден, то не сказал бы тебе, ведь Мне принадлежит вселенная и все, что наполняет ее.

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

13 Разве Я ем мясо быков или пью козлиную кровь?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

14 Принеси хвалу в жертву Богу, и исполни свои обеты пред Всевышним.

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

15 И тогда призови Меня в день бедствия, и Я спасу тебя, а ты прославишь Меня».

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

16 Но нечестивому Бог говорит: «Как ты смеешь возвещать Мои уставы и говорить о Моем завете?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

17 Ты ненавидишь Мое наставление и бросаешь за спину Мои слова.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

18 Увидев вора, ты с ним сближаешься, и водишь дружбу с прелюбодеями.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

19 Ты даешь злословить своим устам, и язык твой сплетает ложь.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

20 Ты всегда обвиняешь брата, клевещешь на сына матери твоей.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

21 Ты творил это, а Я молчал; ты решил, что Я такой же, как ты. Но Я обличу тебя и в глаза тебя обвиню.

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

22 Запомните это, забывающие о Боге, или Я растерзаю вас, и не будет для вас спасителя.

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

23 Приносящий Мне в жертву хвалу чтит Меня; тому, кто идет по праведному пути, Я явлю спасение Божье».

1.0x