Псалми

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

Псалтырь

Псалом 49

1 Псалом Асафа Бог, ГОСПОДЬ Бог возгласил и призвал весь мир — от восхода солнца до его заката — перед судом Его, судом Божьим, отвечать.

2 С Сиона, совершенного в своей красе, Бог свет Свой источает.

3 Грядет наш Бог и не в безмолвии грядет: огонь пред Ним бежит пылающий, бушует буря вкруг Него.

4 И высь небесную, и землю в свидетели Он призывает, дабы судить Ему народ Свой. Он говорит при этом:

5 «Всех верных слуг Моих ко Мне ведите, кто по Завету Моему со Мной при жертвоприношеньях в договор вошел».

6 А небеса тем временем о спасительной праведности Его возвещают, ибо Судья, что суд вершит, — Сам Бог.

7 «Слушай, народ Мой, Я говорю, слушай, Израиль, о тебе Мое свидетельство. Я — Бог, твой Бог.

8 Не за жертвы тебя укоряю: всесожжения твои всегда предо Мной.

9 Мне не нужно брать теленка из дома твоего иль козлов из загонов твоих,

10 ведь все звери в лесу — Мои, как и скот на тысяче гор — Мой.

11 Я знаю всех птиц на горах, и всё, чем поле кишит, известно Мне.

12 Если бы проголодался Я, не стал бы о том говорить тебе, ибо весь мир и всё, что наполняет его, — Мое.

13 Разве Я ем мясо быков или пью кровь козлов?

14 Принеси Богу жертву благодарности от всего сердца, исполни обеты, что Всевышнему ты дал;

15 и если призовешь Меня в день бедствия — спасу тебя, и сможешь ты почтить Меня».

16 А человеку нечестивому Бог говорит: «Как смеешь ты ссылаться на Мои установления и произносить своими устами слова Завета Моего?

17 Ты ж ненавидишь наставленья и слова Мои, словно мусор, подальше от себя бросаешь;

18 завидев вора, тот же час сходишься с ним, с прелюбодеями охотно ты общаешься.

19 Из уст твоих злоречье льется непрестанно, язык твой ложь сплетает;

20 всегда готов ты брата своего оговорить, наклеветать на сына матери твоей.

21 Всё это делал ты, а Я до времени молчал. И ты подумал, что Я такой же, как и ты. Но Я изобличу тебя и обвиненье выскажу тебе в глаза.

22 Подумайте об этом хорошо, все вы, о Боге позабывшие, чтоб не пришлось Мне вас уничтожать, тогда уже никто вам не поможет.

23 А тот, кто жертву благодарности приносит, Меня тот чтит и путь к тому готовит, чтобы Я мог спасенье Божие ему явить».

Псалми

Псалом 49

Псалтырь

Псалом 49

1 Псалом Асафів. Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця і аж до захо́ду його.

1 Псалом Асафа Бог, ГОСПОДЬ Бог возгласил и призвал весь мир — от восхода солнца до его заката — перед судом Его, судом Божьим, отвечать.

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

2 С Сиона, совершенного в своей красе, Бог свет Свой источает.

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

3 Грядет наш Бог и не в безмолвии грядет: огонь пред Ним бежит пылающий, бушует буря вкруг Него.

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

4 И высь небесную, и землю в свидетели Он призывает, дабы судить Ему народ Свой. Он говорит при этом:

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

5 «Всех верных слуг Моих ко Мне ведите, кто по Завету Моему со Мной при жертвоприношеньях в договор вошел».

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

6 А небеса тем временем о спасительной праведности Его возвещают, ибо Судья, что суд вершит, — Сам Бог.

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

7 «Слушай, народ Мой, Я говорю, слушай, Израиль, о тебе Мое свидетельство. Я — Бог, твой Бог.

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

8 Не за жертвы тебя укоряю: всесожжения твои всегда предо Мной.

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

9 Мне не нужно брать теленка из дома твоего иль козлов из загонов твоих,

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

10 ведь все звери в лесу — Мои, как и скот на тысяче гор — Мой.

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

11 Я знаю всех птиц на горах, и всё, чем поле кишит, известно Мне.

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

12 Если бы проголодался Я, не стал бы о том говорить тебе, ибо весь мир и всё, что наполняет его, — Мое.

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

13 Разве Я ем мясо быков или пью кровь козлов?

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

14 Принеси Богу жертву благодарности от всего сердца, исполни обеты, что Всевышнему ты дал;

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

15 и если призовешь Меня в день бедствия — спасу тебя, и сможешь ты почтить Меня».

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

16 А человеку нечестивому Бог говорит: «Как смеешь ты ссылаться на Мои установления и произносить своими устами слова Завета Моего?

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

17 Ты ж ненавидишь наставленья и слова Мои, словно мусор, подальше от себя бросаешь;

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

18 завидев вора, тот же час сходишься с ним, с прелюбодеями охотно ты общаешься.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

19 Из уст твоих злоречье льется непрестанно, язык твой ложь сплетает;

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

20 всегда готов ты брата своего оговорить, наклеветать на сына матери твоей.

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

21 Всё это делал ты, а Я до времени молчал. И ты подумал, что Я такой же, как и ты. Но Я изобличу тебя и обвиненье выскажу тебе в глаза.

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

22 Подумайте об этом хорошо, все вы, о Боге позабывшие, чтоб не пришлось Мне вас уничтожать, тогда уже никто вам не поможет.

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

23 А тот, кто жертву благодарности приносит, Меня тот чтит и путь к тому готовит, чтобы Я мог спасенье Божие ему явить».

1.0x