Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Псалтирь

Псалом 131

1 Господи, вспомни Давида и все страдания его.

2 Он Господу поклялся, дал такой обет он Могучему Богу Иакова:

3 «В дом не войду, не подойду к постели,

4 глаз не сомкну, не буду спать,

5 пока для Господа не отыщу я дома, шатра для Могучего Бога Иакова».

6 В Ефрафе мы слышали об этом, нашли мы ковчег Соглашения в полях Кириаф-Иарима.

7 Так пойдёмте же в святой шатёр и поклонимся у трона Господнего.

8 Восстань, Господь! Иди на место Своего покоя, возьми с Собой ковчег могущества Твоего.

9 Священники Твои пусть победой облекутся, да возрадуются верные ученики Твои.

10 Ради Давида, Твоего слуги, царя, Тобою избранного, не отвергни.

11 Господь дал клятву, и её Он не нарушит, что будут царствовать Давидовы потомки.

12 Господь сказал Давиду: «Если будут твои потомки заветов слушаться Моих, Моим законам если подчиняться станут, то будут они царствовать вовек».

13 Господь избрал Сион для храма Своего.

14 Сказал Господь: «Здесь будет место, где Я отдых обрету отныне и вовек, здесь, на этом троне, буду восседать.

15 Благословлю Я этот город, изобилие дам и даже бедных накормлю.

16 Священников Я облеку спасением, возрадуются все, кто верен Мне.

17 Давида сделаю здесь сильным и светильник Мной избранного царя никогда не погашу.

18 Покрою всех врагов Давидовых позором, а его голову короной сияющей увенчаю».

Псалми

Псалом 131

Псалтирь

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

1 Господи, вспомни Давида и все страдания его.

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

2 Он Господу поклялся, дал такой обет он Могучему Богу Иакова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

3 «В дом не войду, не подойду к постели,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

4 глаз не сомкну, не буду спать,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

5 пока для Господа не отыщу я дома, шатра для Могучего Бога Иакова».

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

6 В Ефрафе мы слышали об этом, нашли мы ковчег Соглашения в полях Кириаф-Иарима.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

7 Так пойдёмте же в святой шатёр и поклонимся у трона Господнего.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

8 Восстань, Господь! Иди на место Своего покоя, возьми с Собой ковчег могущества Твоего.

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

9 Священники Твои пусть победой облекутся, да возрадуются верные ученики Твои.

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

10 Ради Давида, Твоего слуги, царя, Тобою избранного, не отвергни.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

11 Господь дал клятву, и её Он не нарушит, что будут царствовать Давидовы потомки.

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

12 Господь сказал Давиду: «Если будут твои потомки заветов слушаться Моих, Моим законам если подчиняться станут, то будут они царствовать вовек».

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

13 Господь избрал Сион для храма Своего.

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

14 Сказал Господь: «Здесь будет место, где Я отдых обрету отныне и вовек, здесь, на этом троне, буду восседать.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

15 Благословлю Я этот город, изобилие дам и даже бедных накормлю.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

16 Священников Я облеку спасением, возрадуются все, кто верен Мне.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

17 Давида сделаю здесь сильным и светильник Мной избранного царя никогда не погашу.

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

18 Покрою всех врагов Давидовых позором, а его голову короной сияющей увенчаю».

1.0x