Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Псалтирь

Псалом 131

1 Песнь восхождения. [1] Господи, вспомни Давида и все огорчения, которые он перенес.

2 Он поклялся Господу и дал обет Сильному Иакова:

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дремы,

5 пока не найду места Господу, жилища — Сильному Иакова».

6 Вот, мы слышали о нем в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

7 Пойдем к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

8 Встань, Господи, и приди на место Своего покоя, Ты и ковчег Твоей силы.

9 Пусть Твои священники облекутся в праведность, и воскликнут от радости Твои святые.

10 Ради Давида, Твоего слуги, не отвергни Твоего помазанника.

11 Клялся Господь Давиду в истине, и не отречется от этого: «Потомка твоего посажу на твой престол.

12 Если твои сыновья сохранят Мой завет и Мои заповеди, которым их научу, их дети также будут сидеть на твоем престоле вечно».

13 Ведь Господь избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

16 Священников его облеку спасением, и воскликнут от радости Его святые.

17 Там повелю рогу Давидову цвести, установлю Я светильник Моему помазаннику.

18 Врагов его облеку стыдом, а на нем воссияет венец его».

Псалми

Псалом 131

Псалтирь

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

1 Песнь восхождения. [1] Господи, вспомни Давида и все огорчения, которые он перенес.

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

2 Он поклялся Господу и дал обет Сильному Иакова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дремы,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

5 пока не найду места Господу, жилища — Сильному Иакова».

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

6 Вот, мы слышали о нем в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

7 Пойдем к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

8 Встань, Господи, и приди на место Своего покоя, Ты и ковчег Твоей силы.

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

9 Пусть Твои священники облекутся в праведность, и воскликнут от радости Твои святые.

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

10 Ради Давида, Твоего слуги, не отвергни Твоего помазанника.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

11 Клялся Господь Давиду в истине, и не отречется от этого: «Потомка твоего посажу на твой престол.

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

12 Если твои сыновья сохранят Мой завет и Мои заповеди, которым их научу, их дети также будут сидеть на твоем престоле вечно».

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

13 Ведь Господь избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

16 Священников его облеку спасением, и воскликнут от радости Его святые.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

17 Там повелю рогу Давидову цвести, установлю Я светильник Моему помазаннику.

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

18 Врагов его облеку стыдом, а на нем воссияет венец его».

1.0x