Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 73

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

Забур

Песнь 73

1 О Всевышний, зачем Ты навсегда отверг нас? Почему гнев Твой возгорелся на овец пастбищ Твоих?

2 Вспомни народ, который Ты приобрёл с давних времён, который Ты искупил, чтобы он был Твоим наследием; вспомни гору Сион, на которой Ты обитаешь.

3 Направь Свои шаги к вековым развалинам – всё разрушил враг во святилище!

4 Враги Твои рычали посреди собрания Твоего, установили там свои знамёна.

5 Они размахивали своими топорами, как дровосеки в густом лесу,

6 и своими секирами и бердышами разрушили все резные стены.

7 Они сожгли святилище Твоё дотла, осквернили место для поклонения Тебе.

8 Решили они в сердце своём: «Уничтожим их полностью!» – и по всей стране сожгли места, где мы поклонялись Тебе.

9 Знамений не видят наши глаза, и не осталось пророков,и нет никого, кто знал бы, когда наступит этому конец.

10 О Всевышний, как долго ещё будет глумиться враг, и вечно ли будет противник оскорблять Твоё имя?

11 Почему Ты удерживаешь Свою руку, Свою правую руку? Высвободи кулак Свой и порази их!

12 Всевышний, мой Царь от начала, Ты принёс спасение на землю.

13 Ты разделил Своей силой море, Ты сокрушил головы морских чудовищ.

14 Ты сокрушил голову левиафана, . жителям пустынь отдав его в пищу.

15 Ты иссёк источник и поток, Ты иссушил бегущие реки.

16 День и ночь – Твои; Ты создал солнце и луну.

17 Ты определил границы земли, сотворил лето и зиму.

18 Вспомни, о Вечный, как глумится враг и как безумный народ оскорбляет Твоё имя.

19 Не отдавай зверям душу Твоей горлицы; жизней Твоих страдальцев не забудь никогда.

20 Взгляни на Своё соглашение, потому что насилие во всех тёмных уголках земли.

21 Да не возвратится угнетённый с позором; пусть бедный и нищий восхвалят Твоё имя.

22 Восстань, Всевышний, и защити Своё дело; вспомни, как глупец оскорбляет Тебя весь день.

23 Не забудь крика Своих врагов, шума, который непрестанно поднимают противники Твои.

Псалми Псалом 73	Забур Песнь 73
1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?	1 О Всевышний, зачем Ты навсегда отверг нас? Почему гнев Твой возгорелся на овец пастбищ Твоих?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —	2 Вспомни народ, который Ты приобрёл с давних времён, который Ты искупил, чтобы он был Твоим наследием; вспомни гору Сион, на которой Ты обитаешь.
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!	3 Направь Свои шаги к вековым развалинам – всё разрушил враг во святилище!
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —	4 Враги Твои рычали посреди собрания Твоего, установили там свои знамёна.
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.	5 Они размахивали своими топорами, как дровосеки в густом лесу,
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,	6 и своими секирами и бердышами разрушили все резные стены.
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.	7 Они сожгли святилище Твоё дотла, осквернили место для поклонения Тебе.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...	8 Решили они в сердце своём: «Уничтожим их полностью!» – и по всей стране сожгли места, где мы поклонялись Тебе.
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...	9 Знамений не видят наши глаза, и не осталось пророков,и нет никого, кто знал бы, когда наступит этому конец.
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?	10 О Всевышний, как долго ещё будет глумиться враг, и вечно ли будет противник оскорблять Твоё имя?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!	11 Почему Ты удерживаешь Свою руку, Свою правую руку? Высвободи кулак Свой и порази их!
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!	12 Всевышний, мой Царь от начала, Ты принёс спасение на землю.
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,	13 Ты разделил Своей силой море, Ты сокрушил головы морских чудовищ.
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,	14 Ты сокрушил голову левиафана, . жителям пустынь отдав его в пищу.
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!	15 Ты иссёк источник и поток, Ты иссушил бегущие реки.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,	16 День и ночь – Твои; Ты создал солнце и луну.
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!	17 Ты определил границы земли, сотворил лето и зиму.
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“	18 Вспомни, о Вечный, как глумится враг и как безумный народ оскорбляет Твоё имя.
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!	19 Не отдавай зверям душу Твоей горлицы; жизней Твоих страдальцев не забудь никогда.
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!	20 Взгляни на Своё соглашение, потому что насилие во всех тёмных уголках земли.
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!	21 Да не возвратится угнетённый с позором; пусть бедный и нищий восхвалят Твоё имя.
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!	22 Восстань, Всевышний, и защити Своё дело; вспомни, как глупец оскорбляет Тебя весь день.
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!	23 Не забудь крика Своих врагов, шума, который непрестанно поднимают противники Твои.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 73

Забур

Песнь 73

Псалми

Псалом 73

Забур

Песнь 73

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 73

Забур

Песнь 73

Псалми

Псалом 73

Забур

Песнь 73

Старий
завіт

Новий
завіт