Псалми

Псалом 73

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

詩篇

第73篇

1 (亞薩的詩。)神實在恩待以色列那些心中潔淨[clean heart]的人。

2 至於我,我的腳幾乎失閃;我的腳險些滑跌。

3 [For][was]見惡人和愚妄人[foolish]亨通[prosperity]就心懷不平。

4 他們死的時候沒有疼痛;他們的力氣卻也壯實。

5 他們不像別人受苦,也不像別人遭災。

6 所以,驕傲如鏈子繞著他們[compasseth them];強暴像衣服遮住他們的身體。

7 他們的眼睛因體胖而凸出;他們所得的,過於心裏所想的。

8 他們都是敗壞的[are corrupt],憑惡意說欺壓人的話;他們說話自高。

9 他們的口褻瀆諸天[heavens],他們的舌行遍[walketh through]全地。

10 所以[his]的民歸到這裏;他們[them]喝盡了滿杯的苦水。

11 他們說:「神怎能曉得?至高者豈有知識呢?」

12 看哪,這就是不敬虔的人[ungodly]是在世亨通的[who prosper in the world]他們的[they]財寶加增。

13 我實在徒然潔淨了我的心,徒然洗手表明無辜。

14 因為,我終日遭災難;每早晨受懲治。

15 我若說:「我要這樣講」;看哪[behold]我就得罪你兒女的世代[I should offend against the generation of thy children]

16 [when]我思索怎能明白這事,在我[for me]實係為難,

17 等我進了神的聖所,我便明白[then understood I]他們的結局。

18 你實在把他們安在滑地,使他們倒下滅亡[castedst them down into destruction]

19 他們轉眼之間成了何等的荒涼。他們被驚恐滅盡了。

20 人睡醒了,怎樣看夢;主啊,你醒了也必照樣輕看他們的影像。

21 因而,我心裏發酸,肺腑被刺。

22 我這樣愚昧無知,在你面前如禽獸[beast]一般。

23 然而,我常與你同在;你[holden]著我的右手。

Псалми

Псалом 73

詩篇

第73篇

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

1 (亞薩的詩。)神實在恩待以色列那些心中潔淨[clean heart]的人。

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

2 至於我,我的腳幾乎失閃;我的腳險些滑跌。

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

3 [For][was]見惡人和愚妄人[foolish]亨通[prosperity]就心懷不平。

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

4 他們死的時候沒有疼痛;他們的力氣卻也壯實。

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

5 他們不像別人受苦,也不像別人遭災。

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

6 所以,驕傲如鏈子繞著他們[compasseth them];強暴像衣服遮住他們的身體。

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

7 他們的眼睛因體胖而凸出;他們所得的,過於心裏所想的。

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

8 他們都是敗壞的[are corrupt],憑惡意說欺壓人的話;他們說話自高。

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

9 他們的口褻瀆諸天[heavens],他們的舌行遍[walketh through]全地。

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

10 所以[his]的民歸到這裏;他們[them]喝盡了滿杯的苦水。

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

11 他們說:「神怎能曉得?至高者豈有知識呢?」

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

12 看哪,這就是不敬虔的人[ungodly]是在世亨通的[who prosper in the world]他們的[they]財寶加增。

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

13 我實在徒然潔淨了我的心,徒然洗手表明無辜。

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

14 因為,我終日遭災難;每早晨受懲治。

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

15 我若說:「我要這樣講」;看哪[behold]我就得罪你兒女的世代[I should offend against the generation of thy children]

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

16 [when]我思索怎能明白這事,在我[for me]實係為難,

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

17 等我進了神的聖所,我便明白[then understood I]他們的結局。

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

18 你實在把他們安在滑地,使他們倒下滅亡[castedst them down into destruction]

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

19 他們轉眼之間成了何等的荒涼。他們被驚恐滅盡了。

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

20 人睡醒了,怎樣看夢;主啊,你醒了也必照樣輕看他們的影像。

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

21 因而,我心裏發酸,肺腑被刺。

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

22 我這樣愚昧無知,在你面前如禽獸[beast]一般。

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

23 然而,我常與你同在;你[holden]著我的右手。

1.0x