Псалми

Псалом 73

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

詩篇

第73篇

1 以色列族中心純潔、上帝錫恩、誠哉有是、

2 然我幾失足、至於巔越兮、

3 我觀惡人、反居顯要、不禁生艷羨之心兮、

4 彼雖沒齒、困苦不及、身力健壯、

5 不與他人同艱苦、與衆生共災害兮、

6 故彼厥志驕肆、厥心剛愎、如懸金索、如衣麗服兮、

7 容貎肥肤、所得逾於所望兮、

8 出言矜誇、凌侮人、虐遇人兮、

9 上怨天、下尤人兮、

10 徒黨歸附、靡不悅懌、如渴飲水兮、

11 維彼有言、謂至高之上帝、焉能鑒察兮、

12 爲惡之人、作事恒得亨通、財貨偏能殷富兮、

13 我潔予心、濯余手、豈不徒勞兮、

14 終日罹災害、清晨逢讉責兮、

15 予言若此、逆上帝衆予兮、

16 念斯理殊難解兮。

17 予入上帝之室、遂得究其終極兮、

18 維彼惡人、雨置諸險滑之途、擲諸死亡之地兮、

19 猝然喪敗、殲滅殆盡、

20 主勃然而興、如夢警醒、藐視其浮華兮、

21 昔予中心不安、如酒方醖釀、如刃衷懷兮。

22 余愚蠢無知、無異禽獸兮、

23 余恒存爾前、爾左右兮、

Псалми

Псалом 73

詩篇

第73篇

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

1 以色列族中心純潔、上帝錫恩、誠哉有是、

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

2 然我幾失足、至於巔越兮、

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

3 我觀惡人、反居顯要、不禁生艷羨之心兮、

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

4 彼雖沒齒、困苦不及、身力健壯、

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

5 不與他人同艱苦、與衆生共災害兮、

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

6 故彼厥志驕肆、厥心剛愎、如懸金索、如衣麗服兮、

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

7 容貎肥肤、所得逾於所望兮、

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

8 出言矜誇、凌侮人、虐遇人兮、

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

9 上怨天、下尤人兮、

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

10 徒黨歸附、靡不悅懌、如渴飲水兮、

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

11 維彼有言、謂至高之上帝、焉能鑒察兮、

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

12 爲惡之人、作事恒得亨通、財貨偏能殷富兮、

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

13 我潔予心、濯余手、豈不徒勞兮、

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

14 終日罹災害、清晨逢讉責兮、

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

15 予言若此、逆上帝衆予兮、

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

16 念斯理殊難解兮。

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

17 予入上帝之室、遂得究其終極兮、

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

18 維彼惡人、雨置諸險滑之途、擲諸死亡之地兮、

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

19 猝然喪敗、殲滅殆盡、

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

20 主勃然而興、如夢警醒、藐視其浮華兮、

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

21 昔予中心不安、如酒方醖釀、如刃衷懷兮。

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

22 余愚蠢無知、無異禽獸兮、

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

23 余恒存爾前、爾左右兮、

1.0x