ПсалмиПсалом 107 |
|
1 |
|
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
|
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
|
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
|
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
|
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
|
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
|
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
|
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
|
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
|
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
|
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
|
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
|
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
ЗабурПеснь 107 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
ПсалмиПсалом 107 |
ЗабурПеснь 107 |
|
1 |
1 |
|
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
2 |
|
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
3 |
|
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
4 |
|
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
5 |
|
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
6 |
|
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
7 |
|
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
8 |
|
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
9 |
|
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
10 |
|
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
11 |
|
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
12 |
|
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
13 |
|
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
14 |