ПсалмиПсалом 107 |
|
1 |
|
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
|
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
|
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
|
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
|
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
|
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
|
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
|
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
|
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
|
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
|
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
|
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
|
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
PsalmsPsalm 107 |
|
1 O GIVE thanks to the LORD, for he is good; for his mercy endures for ever. |
|
2 Let the redeemed of the LORD say so, whom he has redeemed from the hand of the oppressor, |
|
3 And gathered out of the lands, from the east and from the west, from the north and from the islands in the sea. |
|
4 They were lost in the wilderness in a place without water; they found not the right way to an inhabited town. |
|
5 Hungry and thirsty, their soul fainted in them. |
|
6 Then they cried to the LORD in their trouble, and he delivered them out of their distresses, |
|
7 And he led them forth by the right way, that they might go to inhabited villages. |
|
8 Let the righteous of the LORD give thanks to him; for his mercies are upon the children of men! |
|
9 For he satisfies the longing soul, and fills the hungry soul with goodness, |
|
10 Such as sit in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron; |
|
11 Because they murmured against the words of God, and scorned the counsel of the most High; |
|
12 Therefore he brought down their hearts with labor; they became weak and there was none to help. |
|
13 Then they prayed to the LORD in their trouble and he saved them out of their distresses. |
|
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bands asunder. |
ПсалмиПсалом 107 |
PsalmsPsalm 107 |
|
1 |
1 O GIVE thanks to the LORD, for he is good; for his mercy endures for ever. |
|
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю! |
2 Let the redeemed of the LORD say so, whom he has redeemed from the hand of the oppressor, |
|
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́! |
3 And gathered out of the lands, from the east and from the west, from the north and from the islands in the sea. |
|
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами, |
4 They were lost in the wilderness in a place without water; they found not the right way to an inhabited town. |
|
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар! |
5 Hungry and thirsty, their soul fainted in them. |
|
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею! |
6 Then they cried to the LORD in their trouble, and he delivered them out of their distresses, |
|
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас! |
7 And he led them forth by the right way, that they might go to inhabited villages. |
|
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю. |
8 Let the righteous of the LORD give thanks to him; for his mercies are upon the children of men! |
|
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє. |
9 For he satisfies the longing soul, and fills the hungry soul with goodness, |
|
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“ |
10 Such as sit in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron; |
|
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́? |
11 Because they murmured against the words of God, and scorned the counsel of the most High; |
|
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже? |
12 Therefore he brought down their hearts with labor; they became weak and there was none to help. |
|
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та! |
13 Then they prayed to the LORD in their trouble and he saved them out of their distresses. |
|
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших! |
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bands asunder. |