ПсалмиПсалом 71 |
|
1 |
|
2 хай він правдою судить наро́да Твого, а вбогих Твоїх — справедливістю! |
|
3 Нехай гори прино́сять наро́дові мир, а па́гірки — правду. |
|
4 Він судитиме вбогих наро́ду, помага́тиме бідним, і ти́снути буде гноби́теля! |
|
5 Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з ро́ду до ро́ду! |
|
6 Він зі́йде, як дощ на покіс, немов кра́плі, що зро́шують землю! |
|
7 Праведний буде цвісти́ в його дні, а спо́кій великий — аж поки світи́тиме місяць, — |
|
8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки́ аж до кі́нців землі! |
|
9 Мешканці пустинь на коліна попа́дають перед обличчям його, а його вороги будуть по́рох лиза́ти. |
|
10 Царі Тарші́шу та острові́в дадуть да́ри, принесуть царі Ше́ви та Се́ви дару́нки! |
|
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі наро́ди, |
|
12 бо ви́зволить він бідаря́, що голо́сить, та вбогого, що немає собі допомоги! |
|
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе́ душу бідних, |
|
14 від кривди й наси́лля врятує їхню душу, їхня кров дорога́ буде в о́чах його! |
|
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Ше́ви, і за́вжди молитися буде за нього, буде благословля́ти його кожен день! |
|
16 На землі буде збіжжя багато, на гірсько́му верху́ зашумить, як Лива́н, його плід, і наро́д зацвіте по міста́х, як трава на землі! |
|
17 Хай ім'я́ його бу́де навіки, хай росте, поки сонця, найме́ння його, нехай благословля́ються ним, — будуть хвали́ти його всі наро́ди! |
|
18 Благословен Госпо́дь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чу́да вчиня́є, |
|
19 і благослове́нне навіки Ім'я́ Його слави, і хай Його слава всю землю напо́внить! Амі́нь і амі́нь! |
|
20 Скінчи́лись молитви Давида, сина Єссе́я. |
PsalmsPsalm 71 |
|
1 IN thee, O LORD, do I put my trust; let me never be confounded. |
|
2 Deliver me in thy righteousness and rescue me; incline thine ear to me and save me. |
|
3 Be thou to me a sheltering rock whereunto I may continually resort; give thou commandment to save me; for thou art my rock and my fortress. |
|
4 Deliver me, O God, out of the hand of the wicked, out of the hand of the unrighteous and cruel man. |
|
5 For thou art my hope, O LORD; thou art my trust from my youth, O God. |
|
6 By thee have I been sustained from the womb; thou art my hope since I was in my mother's body; my praise is continually of thee. |
|
7 I am as a wonder to many; but thou art my strong refuge. |
|
8 Let my mouth be filled with thy praise and with thy honor all the day. |
|
9 Cast me not off in the time of old age; forsake me not when my strength fails. |
|
10 For mine enemies speak against me; and they that lie in wait for my soul take counsel together, |
|
11 Saying, God has forsaken him; pursue and take him; for there is none to deliver him. |
|
12 O God, be not far from me; O my God, make haste for my help. |
|
13 Let them be ashamed and embarrassed who envy my soul: let them be covered with shame that seek my hurt. |
|
14 But I will pray continually, and will praise thee yet more and more. |
|
15 My mouth shall show forth thy righteousness and thy salvation all the day, for I cannot read. |
|
16 I will go in the strength of the LORD; I will make mention of thy righteousness even of thine only. |
|
17 O God, thou hast taught me from my youth, so that I might declare thy wondrous works. |
|
18 Now also to old age and gray hairs, O God, forsake me not; until I have shown thy strength and thy might to the generation that is to come. |
|
19 Thy righteousness also, O God, has reached to the highest; thou hast done great things; O God, who is like unto thee! |
|
20 Thou who hast shown me great and sore troubles, shalt quicken me again, and shalt bring me up again from the depths of the earth. |
ПсалмиПсалом 71 |
PsalmsPsalm 71 |
|
1 |
1 IN thee, O LORD, do I put my trust; let me never be confounded. |
|
2 хай він правдою судить наро́да Твого, а вбогих Твоїх — справедливістю! |
2 Deliver me in thy righteousness and rescue me; incline thine ear to me and save me. |
|
3 Нехай гори прино́сять наро́дові мир, а па́гірки — правду. |
3 Be thou to me a sheltering rock whereunto I may continually resort; give thou commandment to save me; for thou art my rock and my fortress. |
|
4 Він судитиме вбогих наро́ду, помага́тиме бідним, і ти́снути буде гноби́теля! |
4 Deliver me, O God, out of the hand of the wicked, out of the hand of the unrighteous and cruel man. |
|
5 Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з ро́ду до ро́ду! |
5 For thou art my hope, O LORD; thou art my trust from my youth, O God. |
|
6 Він зі́йде, як дощ на покіс, немов кра́плі, що зро́шують землю! |
6 By thee have I been sustained from the womb; thou art my hope since I was in my mother's body; my praise is continually of thee. |
|
7 Праведний буде цвісти́ в його дні, а спо́кій великий — аж поки світи́тиме місяць, — |
7 I am as a wonder to many; but thou art my strong refuge. |
|
8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки́ аж до кі́нців землі! |
8 Let my mouth be filled with thy praise and with thy honor all the day. |
|
9 Мешканці пустинь на коліна попа́дають перед обличчям його, а його вороги будуть по́рох лиза́ти. |
9 Cast me not off in the time of old age; forsake me not when my strength fails. |
|
10 Царі Тарші́шу та острові́в дадуть да́ри, принесуть царі Ше́ви та Се́ви дару́нки! |
10 For mine enemies speak against me; and they that lie in wait for my soul take counsel together, |
|
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі наро́ди, |
11 Saying, God has forsaken him; pursue and take him; for there is none to deliver him. |
|
12 бо ви́зволить він бідаря́, що голо́сить, та вбогого, що немає собі допомоги! |
12 O God, be not far from me; O my God, make haste for my help. |
|
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе́ душу бідних, |
13 Let them be ashamed and embarrassed who envy my soul: let them be covered with shame that seek my hurt. |
|
14 від кривди й наси́лля врятує їхню душу, їхня кров дорога́ буде в о́чах його! |
14 But I will pray continually, and will praise thee yet more and more. |
|
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Ше́ви, і за́вжди молитися буде за нього, буде благословля́ти його кожен день! |
15 My mouth shall show forth thy righteousness and thy salvation all the day, for I cannot read. |
|
16 На землі буде збіжжя багато, на гірсько́му верху́ зашумить, як Лива́н, його плід, і наро́д зацвіте по міста́х, як трава на землі! |
16 I will go in the strength of the LORD; I will make mention of thy righteousness even of thine only. |
|
17 Хай ім'я́ його бу́де навіки, хай росте, поки сонця, найме́ння його, нехай благословля́ються ним, — будуть хвали́ти його всі наро́ди! |
17 O God, thou hast taught me from my youth, so that I might declare thy wondrous works. |
|
18 Благословен Госпо́дь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чу́да вчиня́є, |
18 Now also to old age and gray hairs, O God, forsake me not; until I have shown thy strength and thy might to the generation that is to come. |
|
19 і благослове́нне навіки Ім'я́ Його слави, і хай Його слава всю землю напо́внить! Амі́нь і амі́нь! |
19 Thy righteousness also, O God, has reached to the highest; thou hast done great things; O God, who is like unto thee! |
|
20 Скінчи́лись молитви Давида, сина Єссе́я. |
20 Thou who hast shown me great and sore troubles, shalt quicken me again, and shalt bring me up again from the depths of the earth. |