ПсалмиПсалом 40 |
|
1 |
|
2 Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його! |
|
3 Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам! |
|
4 На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його. |
|
5 Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив! |
|
6 Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“ |
|
7 А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те. |
|
8 Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють: |
|
9 „Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“ |
|
10 Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́! |
|
11 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, — |
|
12 із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог. |
|
13 А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́! |
|
14 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь! |
PsalmsPsalm 40 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
ПсалмиПсалом 40 |
PsalmsPsalm 40 |
|
1 |
1 |
|
2 Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його! |
2 |
|
3 Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам! |
3 |
|
4 На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його. |
4 |
|
5 Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив! |
5 |
|
6 Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“ |
6 |
|
7 А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те. |
7 |
|
8 Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють: |
8 |
|
9 „Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“ |
9 |
|
10 Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́! |
10 |
|
11 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, — |
11 |
|
12 із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог. |
12 |
|
13 А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́! |
13 |
|
14 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь! |
14 |