ПсалмиПсалом 37 |
1 |
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді, |
3 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене, |
4 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх, |
5 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої, |
6 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї. |
7 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й, |
8 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця. |
9 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого. |
10 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе. |
11 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною. |
12 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль. |
13 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве! |
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває. |
15 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має, |
16 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій! |
17 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“ |
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, |
19 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я! |
20 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други. |
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром. |
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, |
23 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє! |
詩篇第37篇 |
1 作惡者流、反居顯要、毋懷不平、毋生豔羨兮。 |
2 彼如蒿萊、不日芟刈、彼如草花、轉瞬凋零兮、 |
3 當賴耶和華以行善、然後得居斯土而快足兮。 |
4 爾惟耶和華是悅、彼聽爾祈兮。 |
5 爾以百事、付諸耶和華、惟彼是賴、故萬事熙兮。 |
6 揚爾之善、如光始耀、彰爾之義、猶日方中兮。 |
7 惟耶和華是賴、望其庇佑兮、惡者亨通、謀爲得成、爾心毋爲不平兮。 |
8 勿懷怒、勿蓄怨、勿不平、恐蹈罪愆兮。 |
9 惡人必見絕、望耶和華者必得土兮、 |
10 俄頃間、惡人歸無有兮、一過覽、其地已爲墟兮。 |
11 秉性溫良者、必得其地、多享平康兮、 |
12 惡者欲害義人、銜憾而切齒兮。 |
13 主鑒惡人、知患難之將至、而哂之兮、 |
14 惡者拔刃張弓、欲害貧乏、欲戮善良、 |
15 不知其刃、反貫其衷、而折其弓兮、 |
16 義人所有雖微、惡人貨財雖富、美惡不足以相較兮。 |
17 惡者必折其肱、義者必蒙扶翼兮。 |
18 德備之人、耶和華眷顧、其業永存兮。 |
19 臨禍之日、彼無媿恥、饑饉之時、彼亦果腹兮。 |
20 作惡之人、爲耶和華仇、必致死亡、如佳卉凋零、如烟燄散滅兮。 |
21 惡者貸金而不償、善者懷仁而相施兮。 |
22 耶和華所祝者必得土、所詛者必見絕兮。 |
23 善人所爲、耶和華祐之喜之兮、 |
ПсалмиПсалом 37 |
詩篇第37篇 |
1 |
1 作惡者流、反居顯要、毋懷不平、毋生豔羨兮。 |
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді, |
2 彼如蒿萊、不日芟刈、彼如草花、轉瞬凋零兮、 |
3 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене, |
3 當賴耶和華以行善、然後得居斯土而快足兮。 |
4 Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх, |
4 爾惟耶和華是悅、彼聽爾祈兮。 |
5 бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої, |
5 爾以百事、付諸耶和華、惟彼是賴、故萬事熙兮。 |
6 смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї. |
6 揚爾之善、如光始耀、彰爾之義、猶日方中兮。 |
7 Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й, |
7 惟耶和華是賴、望其庇佑兮、惡者亨通、謀爲得成、爾心毋爲不平兮。 |
8 бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця. |
8 勿懷怒、勿蓄怨、勿不平、恐蹈罪愆兮。 |
9 Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого. |
9 惡人必見絕、望耶和華者必得土兮、 |
10 Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе. |
10 俄頃間、惡人歸無有兮、一過覽、其地已爲墟兮。 |
11 Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною. |
11 秉性溫良者、必得其地、多享平康兮、 |
12 Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль. |
12 惡者欲害義人、銜憾而切齒兮。 |
13 Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве! |
13 主鑒惡人、知患難之將至、而哂之兮、 |
14 А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває. |
14 惡者拔刃張弓、欲害貧乏、欲戮善良、 |
15 I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має, |
15 不知其刃、反貫其衷、而折其弓兮、 |
16 бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій! |
16 義人所有雖微、惡人貨財雖富、美惡不足以相較兮。 |
17 Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“ |
17 惡者必折其肱、義者必蒙扶翼兮。 |
18 Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, |
18 德備之人、耶和華眷顧、其業永存兮。 |
19 бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я! |
19 臨禍之日、彼無媿恥、饑饉之時、彼亦果腹兮。 |
20 А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други. |
20 作惡之人、爲耶和華仇、必致死亡、如佳卉凋零、如烟燄散滅兮。 |
21 Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром. |
21 惡者貸金而不償、善者懷仁而相施兮。 |
22 Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, |
22 耶和華所祝者必得土、所詛者必見絕兮。 |
23 поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє! |
23 善人所爲、耶和華祐之喜之兮、 |