Библия - Обещанное Восстановление

Псалтирь

Псалом 9

1 Начальнику хора. На свирели. Бену. Псалом Давидов.

2 Славлю [Тебя] Господи, от всего сердца моего, возвещаю все чудеса Твои.

3 Радуюсь и торжествую о Тебе; пою имени Твоему, Всевышний!

4 Враги мои обратились назад, преткнулись, и исчезли от лица Твоего;

5 Ибо Ты дал мне суд и защиту, Ты воссел на престол, Судия праведный.

6 Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил навеки, навсегда.

7 У врага совсем не стало мечей, и города Ты разрушил; погибла память их.

8 Но Господь, живет вечно, Он поставил для суда престол Свой.

9 Он будет судить вселенную праведно, решит судьбу народов верно.

10 Господь есть прибежище бедному, прибежище во времена скорби.

11 Уповают на Тебя знающие имя Твое; ибо Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи!

12 Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте народу дела Его;

13 Ибо Он мстит за кровь, помнит ее, не забывает вопля угнетенных.

14 Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от врагов моих, Ты, Который возносишь меня от врат смерти,

15 Чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой, и торжествовал спасение Твое.

16 Обрушились народы в яму, которую ископали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.

17 Узнали Господа; Он сотворил суд; делами рук своих уловлен нечестивый. (Гиггаион. Села.)

18 Возвратятся во ад нечестивые, все народы, забывающие Бога;

19 Ибо не навсегда забыт будет бедный, и надежда угнетенных не погибнет навек.

20 Восстань, Господи, да не преобладает человек, и да приимут народы суд пред лицем Твоим.

21 Наведи, Господи, страх на них; пусть знают народы, что они человеки. (Села.)

22 Почто, Господи, стоишь далече, скрываешься во времена скорби?

23 От гордости нечестивого томится бедный; уловляются бедные ухищрениями, которые вымышляют нечестивые.

24 Ибо нечестивый хвалится похотью души своей, грабителя одобряет.

25 Нечестивый в дерзости своей пренебрегает Господа: `Он не смотрит`. Нет Бога во всех мыслях его.

26 Во всякое время пути его кривы; чужды для него суды Твои; на всех врагов своих он смотрит с презрением.

27 Говорит в сердце своем: не поколеблюсь, в род и род не приключится зла.

28 Уста его полны злословия, обмана и жестокости, под языком его мучение и пагуба.

29 Сидит в засаде за двором; в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;

30 Сидит в потаенном месте, как лев в логовище; сидит в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекает в сети свои.

31 Притаивается, прилегает, и бедные падают в его сильные когти.

32 Говорит в сердце своем: `Забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда`.

33 Восстань, Господи, вознеси руки Твои, не забудь угнетенных.

34 Почто нечестивый пренебрегает Бога и говорит в сердце своем, что ты не смотришь?

35 Ты видишь; ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, и написываешь их на руке. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.

36 Сокруши мышцы нечестивому и злому; так, чтобы искать, и не найти его нечестия.

37 Господь - Царь навеки, навсегда, изчезнут язычники с земли Его.

38 Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; отверзи ухо Твое,

39 Чтобы дать суд сироте и угнетенному, чтобы перестали гнать человека с земли.

Псалми

Псалом 9

1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!

3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!

4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!

5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!

6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!

7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,

9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,

13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!

14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!

16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.

17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.

18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,

19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!

20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!

21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.

22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...

32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

Псалтирь Псалом 9	Псалми Псалом 9
1 Начальнику хора. На свирели. Бену. Псалом Давидов.	1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.
2 Славлю [Тебя] Господи, от всего сердца моего, возвещаю все чудеса Твои.	2 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
3 Радуюсь и торжествую о Тебе; пою имени Твоему, Всевышний!	3 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4 Враги мои обратились назад, преткнулись, и исчезли от лица Твоего;	4 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
5 Ибо Ты дал мне суд и защиту, Ты воссел на престол, Судия праведный.	5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
6 Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил навеки, навсегда.	6 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
7 У врага совсем не стало мечей, и города Ты разрушил; погибла память их.	7 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8 Но Господь, живет вечно, Он поставил для суда престол Свой.	8 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
9 Он будет судить вселенную праведно, решит судьбу народов верно.	9 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
10 Господь есть прибежище бедному, прибежище во времена скорби.	10 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
11 Уповают на Тебя знающие имя Твое; ибо Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи!	11 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12 Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте народу дела Его;	12 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
13 Ибо Он мстит за кровь, помнит ее, не забывает вопля угнетенных.	13 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
14 Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от врагов моих, Ты, Который возносишь меня от врат смерти,	14 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
15 Чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой, и торжествовал спасение Твое.	15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
16 Обрушились народы в яму, которую ископали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.	16 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
17 Узнали Господа; Он сотворил суд; делами рук своих уловлен нечестивый. (Гиггаион. Села.)	17 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села.
18 Возвратятся во ад нечестивые, все народы, забывающие Бога;	18 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули,
19 Ибо не навсегда забыт будет бедный, и надежда угнетенных не погибнет навек.	19 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
20 Восстань, Господи, да не преобладает человек, и да приимут народы суд пред лицем Твоим.	20 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
21 Наведи, Господи, страх на них; пусть знают народы, что они человеки. (Села.)	21 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла.
22 Почто, Господи, стоишь далече, скрываешься во времена скорби?	22 Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?
23 От гордости нечестивого томится бедный; уловляются бедные ухищрениями, которые вымышляют нечестивые.	23 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!
24 Ибо нечестивый хвалится похотью души своей, грабителя одобряет.	24 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.
25 Нечестивый в дерзости своей пренебрегает Господа: `Он не смотрит`. Нет Бога во всех мыслях его.	25 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!
26 Во всякое время пути его кривы; чужды для него суды Твои; на всех врагов своих он смотрит с презрением.	26 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.
27 Говорит в сердце своем: не поколеблюсь, в род и род не приключится зла.	27 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.
28 Уста его полны злословия, обмана и жестокости, под языком его мучение и пагуба.	28 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.
29 Сидит в засаде за двором; в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;	29 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.
30 Сидит в потаенном месте, как лев в логовище; сидит в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекает в сети свои.	30 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.
31 Притаивается, прилегает, и бедные падают в его сильные когти.	31 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті...
32 Говорит в сердце своем: `Забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда`.	32 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.
33 Восстань, Господи, вознеси руки Твои, не забудь угнетенных.	33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34 Почто нечестивый пренебрегает Бога и говорит в сердце своем, что ты не смотришь?	34 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35 Ты видишь; ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, и написываешь их на руке. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.	35 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.
36 Сокруши мышцы нечестивому и злому; так, чтобы искать, и не найти его нечестия.	36 Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!
37 Господь - Царь навеки, навсегда, изчезнут язычники с земли Его.	37 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!
38 Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; отверзи ухо Твое,	38 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,
39 Чтобы дать суд сироте и угнетенному, чтобы перестали гнать человека с земли.	39 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Ветхий завет

Новый завет

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Псалтирь

Псалом 9

Псалми

Псалом 9

Ветхий
завет

Новый
завет