Псалми

Псалом 41

1 Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих.

2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?

4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.

6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!

7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р.

8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.

9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!

Псалтирь

Псалом 41

1 Дирижёру хора. Маскиль сынов Корея.

2 Как жаждущий олень к воде стремится, так, Господи, к Тебе стремится душа моя.

3 Душа моя живого жаждет Бога. Когда ж смогу увидеть я Его?

4 И день, и ночь мне были слезы хлебом, когда враги мне говорили: «Где твой Бог?»

5 Болью сердце наполняется моё, когда Я вспоминаю, как к храму Господнему шествие возглавив, я шёл с толпою праздничной, от радости кричащей.

6 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.

7 На сердце грусть, и потому меня воспоминания переносят к тому холму, где течёт Иордан близ горы Ермон.

8 Я слышу шум могучих вод, вырывающихся из недр земли и взывающих к водопадам шумным. Боже, Твои беды накатывают на меня словно штормовые волны.

9 Любовь Господняя днём всегда со мной, а ночью песнями Ему я полон, о жизни моей я Господу молюсь.

10 И Богу, моей Скале, я скажу: «За что забыт Тобой? Почему, стеная, хожу я, угнетённый, меж врагов?»

11 Смертельна боль моя, когда враги смеются надо мной, ехидно спрашивая день изо дня: «Ну, где твой Бог?»

12 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.

Псалми

Псалом 41

Псалтирь

Псалом 41

1 Для дириґента хору. Псало́м навча́льний, синів Коре́євих.

1 Дирижёру хора. Маскиль сынов Корея.

2 Як ли́не той о́лень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

2 Как жаждущий олень к воде стремится, так, Господи, к Тебе стремится душа моя.

3 душа моя спра́гнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду́ й появлю́сь перед Божим лицем?

3 Душа моя живого жаждет Бога. Когда ж смогу увидеть я Его?

4 Сльоза́ моя стала для мене пожи́вою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

4 И день, и ночь мне были слезы хлебом, когда враги мне говорили: «Где твой Бог?»

5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолю́дді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святко́вого на́товпу.

5 Болью сердце наполняется моё, когда Я вспоминаю, как к храму Господнему шествие возглавив, я шёл с толпою праздничной, от радости кричащей.

6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його!

6 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.

7 Мій Боже, душа моя ту́жить в мені, бо я пам'ята́ю про Тебе з країни Йорда́ну й Гермо́ну, із гори із Міц'а́р.

7 На сердце грусть, и потому меня воспоминания переносят к тому холму, где течёт Иордан близ горы Ермон.

8 Приклика́є безо́дня безо́дню на гу́ркіт Твоїх водоспа́дів, усі вали́ Твої й хвилі Твої перейшли́ надо мною.

8 Я слышу шум могучих вод, вырывающихся из недр земли и взывающих к водопадам шумным. Боже, Твои беды накатывают на меня словно штормовые волны.

9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

9 Любовь Господняя днём всегда со мной, а ночью песнями Ему я полон, о жизни моей я Господу молюсь.

10 Повім я до Бога: „Ти Скеле моя, чому́ Ти про мене забув? Чого я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

10 И Богу, моей Скале, я скажу: «За что забыт Тобой? Почему, стеная, хожу я, угнетённый, меж врагов?»

11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: „Де твій Бог?“

11 Смертельна боль моя, когда враги смеются надо мной, ехидно спрашивая день изо дня: «Ну, где твой Бог?»

12 Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!

12 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.

1.0x