Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 105

1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!

Псалтирь

Псалом 105

1 Прославляйте Господа! Благодарите Господа за доброту Его; любовь Его беспредельна.

2 Неописуема великая любовь Господняя, безграничны должны быть наши похвалы Ему.

3 Блажен, кто соблюдает справедливость, кто праведен в любые времена.

4 Так вспомни, Господи, меня, когда покажешь людям доброту Свою, когда спасать их будешь, и ко мне приди на помощь.

5 Господь, позволь мне разделить с Твоим народом всё то хорошее, что делаешь Ты для него. Позволь мне быть счастливым с ним, вместе с Твоим народом восхвалять Тебя.

6 Грешили мы не менее отцов, творили беззаконие и несправедливость.

7 Когда отцы наши в Египте были, Твоих чудес не поняли они. Не помня доброты Твоей, восстали у моря Красного против Тебя.

8 Но Бог их спас ради Своего имени. Господь их спас, чтоб Свою силу показать.

9 Он повелел, и расступилось море, и Он провел как по суше их.

10 Господь спас их, избавив от врагов.

11 Покрыли воды их, и ни один не спасся.

12 Тогда Господу поверили отцы и в своих песнях восхвалили Его имя.

13 Но вскоре позабыли, что Он сделал, советами Его пренебрегли.

14 Но изголодались они в необитаемой пустыне и Господа решили испытать.

15 И Он исполнил всё, о чём они просили, но также и болезни страшные наслал.

16 И позавидовали они тогда Моисею, а также святому священнику Господа Аарону.

17 Земля разверзлась, поглотив Дафана и Авирона со всеми их людьми.

18 Вдруг пламя вспыхнуло, и нечестивцы все сгорели.

19 Они тельца возле Хорива сотворили и идолу золотому поклонились.

20 Израильтяне Господа святого променяли на изображение быка, жующего траву.

21 Они забыли спасшего их Бога, Который чудеса творил в Египте

22 и дива сотворил в земле у Хама, а также у Красного моря совершил великие дела.

23 Господь хотел истребить народ, но Моисей, Его избранник, встав пред Ним, умолял Господа не уничтожать людей, и Бог оставил их в живых.

24 И в землю благостную, Ханаан, идти они не пожелали, Господним не веря обещаниям, что Бог поможет им победить врага.

25 В шатрах своих они недовольство выражали и к Богу отказались в подчинение прийти.

26 Тогда Он поднял руку и поклялся, что погибнуть их в пустыне Он заставит,

27 а их потомков победят народы и разбросают их по всей земле.

28 Тогда в Ваал-Фегоре они Ваалу поклонялись и ели жертвы, чтобы почтить умерших.

29 И Бог от этого разгневался на них, и разразилась среди них чума.

30 Но Финеес молился Богу, и Господь смертельные болезни прекратил.

31 Он праведными считал поступки Финееса, и поэтому люди запомнят его имя навсегда.

32 У вод Меривы люди вызвали гнев Божий и на Моисея беды навлекли.

33 И огорчили люди Моисея, и согрешил устами он своими.

34 Они не уничтожили народы Ханаана, как им велел Господь,

35 а стали жить средь них, обычаи усвоив их.

36 Поклонялись идолам они, что стало их ловушкой.

37 И жертвовали демонам и сыновей, и дочерей своих.

38 Невинную кровь проливали, кровь сыновей и дочерей, которых жертвовали идолам, и осквернили землю кровью той.

39 Делами недостойными своими запачкали себя и осквернили.

40 И потому на них разгневался Господь, отвергнув Своих избранных людей.

41 Господь их передал другим народам, и стали ими управлять враги.

42 От угнетения врагов их жизнь невыносимой стала.

43 Господь их много раз спасал, но от Бога отвернувшись, они погрязли в собственном грехе.

44 Но зов их слышал Он, когда они в несчастье были,

45 и Он смягчился от Своей любви, и вспомнил соглашение, данное им.

46 И тем народам, что пленили их, внушил Он сострадание.

47 Спаси нас, Господи, Бог наш, собери нас и спаси от чужих народов. Тогда мы сможем прославлять Твоё святое имя, с радостью Тебя мы будем восхвалять.

48 Во веки веков благословен Господь, Бог Израиля! Так пусть же прославляется Он вечно! Пусть весь народ скажет дружно: «Аминь!» Слава Господу!

Псалми Псалом 105	Псалтирь Псалом 105
1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!	1 Прославляйте Господа! Благодарите Господа за доброту Его; любовь Его беспредельна.
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?	2 Неописуема великая любовь Господняя, безграничны должны быть наши похвалы Ему.
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!	3 Блажен, кто соблюдает справедливость, кто праведен в любые времена.
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,	4 Так вспомни, Господи, меня, когда покажешь людям доброту Свою, когда спасать их будешь, и ко мне приди на помощь.
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!	5 Господь, позволь мне разделить с Твоим народом всё то хорошее, что делаешь Ты для него. Позволь мне быть счастливым с ним, вместе с Твоим народом восхвалять Тебя.
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.	6 Грешили мы не менее отцов, творили беззаконие и несправедливость.
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.	7 Когда отцы наши в Египте были, Твоих чудес не поняли они. Не помня доброты Твоей, восстали у моря Красного против Тебя.
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.	8 Но Бог их спас ради Своего имени. Господь их спас, чтоб Свою силу показать.
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!	9 Он повелел, и расступилось море, и Он провел как по суше их.
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—	10 Господь спас их, избавив от врагов.
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!	11 Покрыли воды их, и ни один не спасся.
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.	12 Тогда Господу поверили отцы и в своих песнях восхвалили Его имя.
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,	13 Но вскоре позабыли, что Он сделал, советами Его пренебрегли.
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,	14 Но изголодались они в необитаемой пустыне и Господа решили испытать.
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.	15 И Он исполнил всё, о чём они просили, но также и болезни страшные наслал.
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.	16 И позавидовали они тогда Моисею, а также святому священнику Господа Аарону.
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,	17 Земля разверзлась, поглотив Дафана и Авирона со всеми их людьми.
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.	18 Вдруг пламя вспыхнуло, и нечестивцы все сгорели.
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —	19 Они тельца возле Хорива сотворили и идолу золотому поклонились.
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,	20 Израильтяне Господа святого променяли на изображение быка, жующего траву.
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,	21 Они забыли спасшего их Бога, Который чудеса творил в Египте
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.	22 и дива сотворил в земле у Хама, а также у Красного моря совершил великие дела.
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!	23 Господь хотел истребить народ, но Моисей, Его избранник, встав пред Ним, умолял Господа не уничтожать людей, и Бог оставил их в живых.
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,	24 И в землю благостную, Ханаан, идти они не пожелали, Господним не веря обещаниям, что Бог поможет им победить врага.
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.	25 В шатрах своих они недовольство выражали и к Богу отказались в подчинение прийти.
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,	26 Тогда Он поднял руку и поклялся, что погибнуть их в пустыне Он заставит,
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!	27 а их потомков победят народы и разбросают их по всей земле.
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,	28 Тогда в Ваал-Фегоре они Ваалу поклонялись и ели жертвы, чтобы почтить умерших.
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!	29 И Бог от этого разгневался на них, и разразилась среди них чума.
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,	30 Но Финеес молился Богу, и Господь смертельные болезни прекратил.
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.	31 Он праведными считал поступки Финееса, и поэтому люди запомнят его имя навсегда.
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,	32 У вод Меривы люди вызвали гнев Божий и на Моисея беды навлекли.
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.	33 И огорчили люди Моисея, и согрешил устами он своими.
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —	34 Они не уничтожили народы Ханаана, как им велел Господь,
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.	35 а стали жить средь них, обычаи усвоив их.
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.	36 Поклонялись идолам они, что стало их ловушкой.
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,	37 И жертвовали демонам и сыновей, и дочерей своих.
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,	38 Невинную кровь проливали, кровь сыновей и дочерей, которых жертвовали идолам, и осквернили землю кровью той.
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.	39 Делами недостойными своими запачкали себя и осквернили.
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,	40 И потому на них разгневался Господь, отвергнув Своих избранных людей.
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,	41 Господь их передал другим народам, и стали ими управлять враги.
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.	42 От угнетения врагов их жизнь невыносимой стала.
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!	43 Господь их много раз спасал, но от Бога отвернувшись, они погрязли в собственном грехе.
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,	44 Но зов их слышал Он, когда они в несчастье были,
45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,	45 и Он смягчился от Своей любви, и вспомнил соглашение, данное им.
46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!	46 И тем народам, что пленили их, внушил Он сострадание.
47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!	47 Спаси нас, Господи, Бог наш, собери нас и спаси от чужих народов. Тогда мы сможем прославлять Твоё святое имя, с радостью Тебя мы будем восхвалять.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!	48 Во веки веков благословен Господь, Бог Израиля! Так пусть же прославляется Он вечно! Пусть весь народ скажет дружно: «Аминь!» Слава Господу!

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Псалми

Псалом 105

Псалтирь

Псалом 105

Старий
завіт

Новий
завіт