ПсалтирьПсалом 36 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 |
ПсалмиПсалом 36 |
|
1 |
|
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть! |
|
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй! |
|
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння! |
|
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, |
|
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень. |
|
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі. |
|
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло, |
|
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють! |
|
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, |
|
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим! |
|
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами, |
|
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день! |
|
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, — |
|
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки! |
|
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, |
|
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є! |
|
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки, |
|
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть. |
|
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони! |
|
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає, |
|
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть! |
|
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; |
|
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь. |
|
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. |
|
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення. |
|
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! |
|
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине! |
|
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній. |
|
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, |
|
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться. |
|
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́, |
|
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його. |
|
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні. |
|
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево, |
|
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов! |
|
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність, |
|
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине! |
|
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття, |
|
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони! |
ПсалтирьПсалом 36 |
ПсалмиПсалом 36 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть! |
|
3 |
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй! |
|
4 |
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння! |
|
5 |
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, |
|
6 |
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень. |
|
7 |
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі. |
|
8 |
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло, |
|
9 |
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють! |
|
10 |
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, |
|
11 |
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим! |
|
12 |
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами, |
|
13 |
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день! |
|
14 |
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, — |
|
15 |
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки! |
|
16 |
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, |
|
17 |
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є! |
|
18 |
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки, |
|
19 |
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть. |
|
20 |
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони! |
|
21 |
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає, |
|
22 |
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть! |
|
23 |
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; |
|
24 |
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь. |
|
25 |
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. |
|
26 |
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення. |
|
27 |
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! |
|
28 |
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине! |
|
29 |
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній. |
|
30 |
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, |
|
31 |
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться. |
|
32 |
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́, |
|
33 |
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його. |
|
34 |
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні. |
|
35 |
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево, |
|
36 |
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов! |
|
37 |
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність, |
|
38 |
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине! |
|
39 |
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття, |
|
40 |
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони! |