Библия - Обещанное Восстановление

Псалтирь

Псалом 108

1 Начальнику хора. Давидов Псалом. Боже, хвала моя, не пребудь в молчании.

2 Ибо отверзли против меня уста нечестивые, и уста коварные; говорят со мною языком лживым.

3 Словами ненависти отвсюду преследуют меня, и без вины вооружаются против меня.

4 За любовь мою они враждуют против меня: а я молюсь.

5 Платят мне злом за добро, и ненавистью за любовь мою.

6 Поставь над ним начальником нечестивого, и противник да станет у него по правую руку.

7 Когда будет судиться, пусть выйдет виновным, и молитва его да будет грехом.

8 Да будут дни его кратки, [и] достоинство его да получит другой.

9 Дети его да будут сиротами, и жена его вдовою.

10 Пусть дети его скитаются и просят, и ищут хлеба вне своих опустошенных жилищ.

11 Пусть заимодавец захватит все, что он имеет, и все труды его разграбят чужие.

12 Да не будет продолжающего любовь к нему, и да не будет милующего сирот его.

13 Потомки его да будут на погибель; в другом роде да изгладится имя их.

14 Беззаконие отцев его да будет воспомянуто у Господа, и грех матери его да не изгладится.

15 Да будут всегда пред Господом; и да истребит Он память их на земле:

16 За то, что он не помнил делать милость, преследовал человека страждущего и бедного, и огорченному в сердце искал смерти.

17 Любил он проклятие, пусть оно и постигнет его; не желал благословения, пусть оно удалится от него.

18 Да облечется проклятием, как ризою, и оно проникнет, как вода, во внутренность его, и как елей в кости его.

19 Да будет оно ему как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.

20 Таково от Господа воздаяние ненавидящим меня, и говорящим злое на душу мою!

21 А мне, Иегова, Господи, сотвори, что приличествует имени Твоему. Ты благ, милостию Твоею избавь меня.

22 Ибо я угнетен и нищ, и сердце мое пронзено внутри меня.

23 Как удаляющаяся тень, я исчезаю; отгоняют меня, как саранчу.

24 Колена мои ослабели от поста, и тело мое лишилось тука.

25 Я стал для них посмешищем; смотря на меня кивают головою своею.

26 Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей.

27 Да познают, что это Твоя рука, и что Ты, Господи, сотворил сие.

28 Они проклинают, а Ты благослови; восстают, но да посрамятся, а раб Твой да возрадуется.

29 Пусть сопротивники мои облекутся бесславием, и как одеждою покроются стыдом своим.

30 Буду громко славить устами своими Господа, среди многочисленного собрания восхвалю Его:

31 Ибо Он стоит одесную убогого, чтобы спасти его от судящих душу его.

Псалми

Псалом 108

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазли́вий,

2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!

3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,

4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,

5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!

6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!

7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!

9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!

10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!

12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!

13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!

14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —

16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!

17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!

18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!

19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!

20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,

22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!

23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!

24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,

25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.

26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!

28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!

29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,

31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!

Псалтирь Псалом 108	Псалми Псалом 108
1 Начальнику хора. Давидов Псалом. Боже, хвала моя, не пребудь в молчании.	1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазли́вий,
2 Ибо отверзли против меня уста нечестивые, и уста коварные; говорят со мною языком лживым.	2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Словами ненависти отвсюду преследуют меня, и без вины вооружаются против меня.	3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 За любовь мою они враждуют против меня: а я молюсь.	4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Платят мне злом за добро, и ненавистью за любовь мою.	5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Поставь над ним начальником нечестивого, и противник да станет у него по правую руку.	6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Когда будет судиться, пусть выйдет виновным, и молитва его да будет грехом.	7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Да будут дни его кратки, [и] достоинство его да получит другой.	8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Дети его да будут сиротами, и жена его вдовою.	9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Пусть дети его скитаются и просят, и ищут хлеба вне своих опустошенных жилищ.	10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Пусть заимодавец захватит все, что он имеет, и все труды его разграбят чужие.	11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Да не будет продолжающего любовь к нему, и да не будет милующего сирот его.	12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Потомки его да будут на погибель; в другом роде да изгладится имя их.	13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Беззаконие отцев его да будет воспомянуто у Господа, и грех матери его да не изгладится.	14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Да будут всегда пред Господом; и да истребит Он память их на земле:	15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 За то, что он не помнил делать милость, преследовал человека страждущего и бедного, и огорченному в сердце искал смерти.	16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Любил он проклятие, пусть оно и постигнет его; не желал благословения, пусть оно удалится от него.	17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Да облечется проклятием, как ризою, и оно проникнет, как вода, во внутренность его, и как елей в кости его.	18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Да будет оно ему как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.	19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Таково от Господа воздаяние ненавидящим меня, и говорящим злое на душу мою!	20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 А мне, Иегова, Господи, сотвори, что приличествует имени Твоему. Ты благ, милостию Твоею избавь меня.	21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Ибо я угнетен и нищ, и сердце мое пронзено внутри меня.	22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Как удаляющаяся тень, я исчезаю; отгоняют меня, как саранчу.	23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Колена мои ослабели от поста, и тело мое лишилось тука.	24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Я стал для них посмешищем; смотря на меня кивают головою своею.	25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей.	26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Да познают, что это Твоя рука, и что Ты, Господи, сотворил сие.	27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Они проклинают, а Ты благослови; восстают, но да посрамятся, а раб Твой да возрадуется.	28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Пусть сопротивники мои облекутся бесславием, и как одеждою покроются стыдом своим.	29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Буду громко славить устами своими Господа, среди многочисленного собрания восхвалю Его:	30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Ибо Он стоит одесную убогого, чтобы спасти его от судящих душу его.	31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Псалтирь

Псалом 108

Псалми

Псалом 108

Псалтирь

Псалом 108

Псалми

Псалом 108

Ветхий завет

Новый завет

Псалтирь

Псалом 108

Псалми

Псалом 108

Псалтирь

Псалом 108

Псалми

Псалом 108

Ветхий
завет

Новый
завет