ПсалмиПсалом 55 |
|
1 |
|
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
|
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
|
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
|
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
|
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
|
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
|
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
|
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
|
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
|
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
|
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
|
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
|
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
PsalmsPsalm 55 |
|
1 GIVE ear to my prayer, O God; and reject not my supplication. |
|
2 Hear me and answer me; return to my cry and incline to me, |
|
3 Because of mine enemies, because of the oppression of the wicked; for they have devised iniquity against me, and reproached me. |
|
4 My heart is greatly pained within me; and the terrors of death are fallen upon me. |
|
5 Fearfulness and trembling are come upon me, and the shadow of death has overwhelmed me. |
|
6 And I said, Oh that I had wings like a dove! Then would I fly away and be at rest. |
|
7 Lo, then I would fly far off and dwell in the wilderness. |
|
8 I would wait for him that will save me from the windy storm and the tempest. |
|
9 Destroy, O LORD, and render useless their tongues; for I have seen violence and strife in the city. |
|
10 Day and night they go about it, around its walls; injustice and mischief are in the midst of it. |
|
11 Wickedness is in the midst of it; deceit and guile depart not from its streets. |
|
12 For it was not mine enemy that reproached me; then I could have borne it; neither was it he that hated me that did magnify himself against me; then I would have hid myself from him; |
|
13 But it was you, a man mine equal, my kinsman, and my friend. |
|
14 We ate a meal together in the house of God, and we walked in harmony. |
ПсалмиПсалом 55 |
PsalmsPsalm 55 |
|
1 |
1 GIVE ear to my prayer, O God; and reject not my supplication. |
|
2 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! |
2 Hear me and answer me; return to my cry and incline to me, |
|
3 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! |
3 Because of mine enemies, because of the oppression of the wicked; for they have devised iniquity against me, and reproached me. |
|
4 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — |
4 My heart is greatly pained within me; and the terrors of death are fallen upon me. |
|
5 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені? |
5 Fearfulness and trembling are come upon me, and the shadow of death has overwhelmed me. |
|
6 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: |
6 And I said, Oh that I had wings like a dove! Then would I fly away and be at rest. |
|
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, |
7 Lo, then I would fly far off and dwell in the wilderness. |
|
8 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
8 I would wait for him that will save me from the windy storm and the tempest. |
|
9 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? |
9 Destroy, O LORD, and render useless their tongues; for I have seen violence and strife in the city. |
|
10 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
10 Day and night they go about it, around its walls; injustice and mischief are in the midst of it. |
|
11 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! |
11 Wickedness is in the midst of it; deceit and guile depart not from its streets. |
|
12 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? |
12 For it was not mine enemy that reproached me; then I could have borne it; neither was it he that hated me that did magnify himself against me; then I would have hid myself from him; |
|
13 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. |
13 But it was you, a man mine equal, my kinsman, and my friend. |
|
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
14 We ate a meal together in the house of God, and we walked in harmony. |