Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 104

1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

Psalms

Psalm 104

1 BLESS the LORD, O my soul. O LORD my God, thou art very great: thou art clothed with honour and majesty.

2 Thou coverest thyself with light as with a garment; who stretcheth out the heavens like a curtain,

3 Who layest the beams of his chambers in the waters, who makest the clouds his chariot, who walkest upon the wings of the wind,

4 Who makest his angels spirits, his ministers a flaming fire,

5 Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever.

6 Thou coveredst it with the deep as with a garment; the waters stood above the mountains.

7 At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hastened away.

8 The mountains ascend, the valleys descend to the place which thou hast founded for them.

9 Thou hast set a bound that they may not pass over, to cover the earth.

10 Thou hast sent the springs to the valleys, which run among the hills.

11 They give drink to every beast of the field; the wild asses quench their thirst.

12 By them the fowls of the heaven have their habitation; from among the hills they sing.

13 He waters the hills from his chambers; the earth is satisfied with the fruit of thy works.

14 He causes the grass to grow for the cattle, and herbs for the service of man, that he may bring forth food out of the earth,

15 And wine that makes glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengthens man's heart.

16 The trees of the LORD are full of sap, the cedars of Lebanon, which he has planted;

17 There the birds make their nests; as for the stork, her house is in the cypress.

18 The high mountains are a refuge for the wild goats, and the rocks a refuge for the conies.

19 He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down.

20 He makes darkness and it is night, wherein all the beasts of the forest creep forth.

21 The young lions roar after their prey, and seek their food from God.

22 The sun rises; they gather themselves together, and lay them down in their dens.

23 Man goes forth to his work and to his labour until the evening.

24 O LORD, how manifold are thy works! In wisdom hast thou made them all; the earth is full of thy riches.

25 Behold this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, creatures both small and great.

26 On it sail the ships; there is that Leviathan, whom thou hast made to play therein.

27 These wait all upon thee, that thou mayest give them their food in due season.

28 With what thou givest them they are filled; thou openest thine hand, they are satisfied.

29 Thou hidest thy face, they are troubled; thou takest away their breath, they die and return to their dust.

30 Thou sendest forth thy spirit, they are created, and thou renewest the face of the earth.

31 The glory of the LORD endures for ever; the LORD shall rejoice in his works.

32 He looks on the earth, and it trembles; he rebukes the hills, and they smoke.

33 I will sing to the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have my being.

34 Let my praise be acceptable to him; I will be glad in the LORD.

35 Let sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Praise the LORD.

Псалми Псалом 104	Psalms Psalm 104
1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!	1 BLESS the LORD, O my soul. O LORD my God, thou art very great: thou art clothed with honour and majesty.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!	2 Thou coverest thyself with light as with a garment; who stretcheth out the heavens like a curtain,
3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!	3 Who layest the beams of his chambers in the waters, who makest the clouds his chariot, who walkest upon the wings of the wind,
4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!	4 Who makest his angels spirits, his ministers a flaming fire,
5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,	5 Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever.
6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!	6 Thou coveredst it with the deep as with a garment; the waters stood above the mountains.
7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!	7 At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hastened away.
8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,	8 The mountains ascend, the valleys descend to the place which thou hast founded for them.
9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.	9 Thou hast set a bound that they may not pass over, to cover the earth.
10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,	10 Thou hast sent the springs to the valleys, which run among the hills.
11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!	11 They give drink to every beast of the field; the wild asses quench their thirst.
12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,	12 By them the fowls of the heaven have their habitation; from among the hills they sing.
13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.	13 He waters the hills from his chambers; the earth is satisfied with the fruit of thy works.
14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:	14 He causes the grass to grow for the cattle, and herbs for the service of man, that he may bring forth food out of the earth,
15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“	15 And wine that makes glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengthens man's heart.
16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.	16 The trees of the LORD are full of sap, the cedars of Lebanon, which he has planted;
17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.	17 There the birds make their nests; as for the stork, her house is in the cypress.
18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,	18 The high mountains are a refuge for the wild goats, and the rocks a refuge for the conies.
19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.	19 He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down.
20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.	20 He makes darkness and it is night, wherein all the beasts of the forest creep forth.
21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,	21 The young lions roar after their prey, and seek their food from God.
22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.	22 The sun rises; they gather themselves together, and lay them down in their dens.
23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.	23 Man goes forth to his work and to his labour until the evening.
24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.	24 O LORD, how manifold are thy works! In wisdom hast thou made them all; the earth is full of thy riches.
25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.	25 Behold this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, creatures both small and great.
26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,	26 On it sail the ships; there is that Leviathan, whom thou hast made to play therein.
27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.	27 These wait all upon thee, that thou mayest give them their food in due season.
28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.	28 With what thou givest them they are filled; thou openest thine hand, they are satisfied.
29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.	29 Thou hidest thy face, they are troubled; thou takest away their breath, they die and return to their dust.
30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.	30 Thou sendest forth thy spirit, they are created, and thou renewest the face of the earth.
31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.	31 The glory of the LORD endures for ever; the LORD shall rejoice in his works.
32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.	32 He looks on the earth, and it trembles; he rebukes the hills, and they smoke.
33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.	33 I will sing to the LORD as long as I live; I will sing praise to my God while I have my being.
34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —	34 Let my praise be acceptable to him; I will be glad in the LORD.
35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.	35 Let sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Praise the LORD.
36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.	36
37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.	37
38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.	38
39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.	39
40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.	40
41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,	41
42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.	42
43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,	43
44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,	44
45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!	45

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 104

Psalms

Psalm 104

Псалми

Псалом 104

Psalms

Psalm 104

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 104

Psalms

Psalm 104

Псалми

Псалом 104

Psalms

Psalm 104

Старий
завіт

Новий
завіт