Псалми

Псалом 104

1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

Псалтырь

Псалом 104

1 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!

2 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите о всех чудесах Его!

3 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!

4 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.

5 [5-6] Потомки слуги Его Авраама, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!

6

7 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, повсюду на земле Он суд вершит.

8 Он вечно помнит Завет Свой — слова Свои, которые Он заповедал тысяче поколений,

9 Завет, которым соединил Себя с Авраамом, и клятву Свою, что дал Исааку.

10 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.

11 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».

12 Тогда число сынов Израиля было очень малым, и людьми пришлыми были они на земле той,

13 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.

14 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:

15 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».

16 До того как Он голод наслал на страну и лишил запасов пищи сынов Иакова,

17 одному из них определил Он идти впереди: Иосиф в рабство был продан.

18 Ноги его в кандалы закованы были и кольцо железное надето на шею его;

19 и, пока предсказанье его не исполнилось, слово, ГОСПОДОМ ему данное, испытывало верность его.

20 Снять оковы с него царь велел, освободил Иосифа правитель народов,

21 сделал его хозяином дома своего, управляющим во всех владениях своих,

22 чтобы по своему усмотрению наказывал тот вельмож царских и старейшин его учил мудрости.

23 Пришел тогда Израиль в Египет, Иаков пришлым стал в земле Хама.

24 И сделал Господь многочисленным народ Свой, так что силой своей превосходил тот врагов своих,

25 в сердцах которых Господь вызвал ненависть к народу Своему и замыслы недобрые против слуг Его.

26 Послал Он слугу Своего Моисея и Аарона, избранника Своего,

27 чтобы явили они там знамения Его и чудеса в земле Хама.

28 Послал Он тьму кромешную — и мрак воцарился. Разве египтяне не противились слову Его?

29 Он в кровь превратил воду их и рыбу их всю погубил.

30 Земля жабами воскишела до самых покоев царских.

31 Сказал Он — и тучи злых мух налетели, множество гнуса на всю их страну.

32 Вместо дождя послал Он им град, огонь пылающий — на их землю.

33 Виноградники и смоковницы их Он погубил, сокрушил деревья по всей их земле.

34 Он лишь слово сказал — пришла саранча, и гусеницы явились в великом множестве:

35 поели они все растения в стране, истребили все плоды на полях.

36 Всех первенцев египтян поразил Он — весь первый плод их силы мужской.

37 Вывел Он из той земли израильтян, серебро и золото с собой они унесли; среди всего множества их ни один человек не пал.

38 И когда уходили они, радовались египтяне, ибо страх перед сынами Израиля напал на них.

39 Облако Господь простер покровом над народом Своим и огонь, чтобы и ночью светло им было.

40 Просил Моисей — и послал Господь перепелов, насытил их хлебом небесным.

41 Разверз Он скалу — и хлынули воды, рекой потекли по пустыне,

42 ибо верен Он был святому Своему обещанию, что слуге Своему Аврааму Он дал.

43 Радовался народ, когда Господь вел их, избранные Его ликовали.

44 Он дал им земли язычников, труд иноплеменников — в наследие,

45 дабы могли они заповеди Его соблюдать и сохранять законы Его. Аллилуйя!

Псалми

Псалом 104

Псалтырь

Псалом 104

1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

1 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!

2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

2 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите о всех чудесах Его!

3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

3 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!

4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

4 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.

5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

5 [5-6] Потомки слуги Его Авраама, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!

6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

6

7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

7 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, повсюду на земле Он суд вершит.

8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

8 Он вечно помнит Завет Свой — слова Свои, которые Он заповедал тысяче поколений,

9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

9 Завет, которым соединил Себя с Авраамом, и клятву Свою, что дал Исааку.

10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

10 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.

11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

11 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».

12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

12 Тогда число сынов Израиля было очень малым, и людьми пришлыми были они на земле той,

13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

13 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.

14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

14 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:

15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

15 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».

16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

16 До того как Он голод наслал на страну и лишил запасов пищи сынов Иакова,

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

17 одному из них определил Он идти впереди: Иосиф в рабство был продан.

18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

18 Ноги его в кандалы закованы были и кольцо железное надето на шею его;

19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

19 и, пока предсказанье его не исполнилось, слово, ГОСПОДОМ ему данное, испытывало верность его.

20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

20 Снять оковы с него царь велел, освободил Иосифа правитель народов,

21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

21 сделал его хозяином дома своего, управляющим во всех владениях своих,

22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

22 чтобы по своему усмотрению наказывал тот вельмож царских и старейшин его учил мудрости.

23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

23 Пришел тогда Израиль в Египет, Иаков пришлым стал в земле Хама.

24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

24 И сделал Господь многочисленным народ Свой, так что силой своей превосходил тот врагов своих,

25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

25 в сердцах которых Господь вызвал ненависть к народу Своему и замыслы недобрые против слуг Его.

26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

26 Послал Он слугу Своего Моисея и Аарона, избранника Своего,

27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

27 чтобы явили они там знамения Его и чудеса в земле Хама.

28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

28 Послал Он тьму кромешную — и мрак воцарился. Разве египтяне не противились слову Его?

29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

29 Он в кровь превратил воду их и рыбу их всю погубил.

30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

30 Земля жабами воскишела до самых покоев царских.

31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

31 Сказал Он — и тучи злых мух налетели, множество гнуса на всю их страну.

32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

32 Вместо дождя послал Он им град, огонь пылающий — на их землю.

33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

33 Виноградники и смоковницы их Он погубил, сокрушил деревья по всей их земле.

34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

34 Он лишь слово сказал — пришла саранча, и гусеницы явились в великом множестве:

35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

35 поели они все растения в стране, истребили все плоды на полях.

36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

36 Всех первенцев египтян поразил Он — весь первый плод их силы мужской.

37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

37 Вывел Он из той земли израильтян, серебро и золото с собой они унесли; среди всего множества их ни один человек не пал.

38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

38 И когда уходили они, радовались египтяне, ибо страх перед сынами Израиля напал на них.

39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

39 Облако Господь простер покровом над народом Своим и огонь, чтобы и ночью светло им было.

40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

40 Просил Моисей — и послал Господь перепелов, насытил их хлебом небесным.

41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

41 Разверз Он скалу — и хлынули воды, рекой потекли по пустыне,

42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

42 ибо верен Он был святому Своему обещанию, что слуге Своему Аврааму Он дал.

43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

43 Радовался народ, когда Господь вел их, избранные Его ликовали.

44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

44 Он дал им земли язычников, труд иноплеменников — в наследие,

45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

45 дабы могли они заповеди Его соблюдать и сохранять законы Его. Аллилуйя!

1.0x