Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 68

1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.

2 Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!

3 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!

4 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!

5 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!

6 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!

7 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —

8 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!

9 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,

10 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,

11 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.

12 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:

13 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.

14 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,

15 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!

16 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!

17 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,

18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,

19 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!

20 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!

21 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!

22 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.

23 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,

24 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!

25 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

26 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!

27 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.

28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

29 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!

30 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,

31 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!

32 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.

33 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,

34 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!

35 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,

36 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,

37 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!

Псалтырь

Псалом 68

1 Руководителю хора На мелодию песни «Лилии» Псалом Давида

2 Спаси меня, Боже, — в воде я по самую шею,

3 в глубокой трясине увяз, нет твердой почвы подо мною, попал я в глубокую воду, и волны вот-вот потопят меня.

4 Изнемог я от плача, воспалилось горло мое, все глаза просмотрел я, помощи от Бога моего ожидая.

5 Ненавидящих меня безо всякого повода больше, чем волос на моей голове; погубить меня хотят люди сильные, врагами мне стали они без всякой на то причины. Заставляют меня вернуть им то, на что я не посягал.

6 Боже, Ты знаешь, как неразумен я был, проступки мои от Тебя не сокрыты.

7 Никто из уповающих на Тебя, Господи, ГОСПОДЬ Воинств, да не будет из-за меня посрамлен; ищущие Тебя, Бог Израиля, да не будут опозорены по вине моей.

8 Ибо ради Тебя несу я бесчестие, и позором покрыто лицо мое.

9 Для братьев моих я стал чужим, посторонним — для сыновей матери моей,

10 ибо преданность Дому Твоему меня извела, и поношение злословящих Тебя пало на меня.

11 Когда я плакал и душу постом смирял, обернулось то для меня поношением.

12 Когда в рубище я оделся, для них стал притчею во языцех.

13 Толкуют обо мне сидящие у ворот, про меня пьяницы песни с издевкой поют.

14 Я же надеюсь, ГОСПОДИ, что взываю к Тебе во время Тебе благоугодное. По обилию любви Твоей неизменной, Боже, по верности Своей откликнись на мольбу мою спасением несомненным.

15 Вырви меня из этой топи, не дай утонуть! Да буду спасен я от ненавидящих меня, спасен из вод глубоких.

16 Не дай потоку водному меня поглотить и пучине меня засосать, пусть эта яма не закроет свой зев над моей головою.

17 Откликнись, ГОСПОДИ, ибо щедр Ты в любви Своей, в великом сострадании Своем обрати Свой взор на меня.

18 Не отвернись от раба Своего, поспеши ответить мне, ибо я в большой беде.

19 Приди ко мне и спаси, избавь от врагов, меня окруживших.

20 Ты знаешь оскорбления, которым я подвергаюсь, как поносят и бесчестят меня все враги мои перед Тобою.

21 Разбили сердце мое поношения, и я изнемог, надеялся на сочувствие, но нет его ни в ком, на утешителей — ни одного не нашлось.

22 Отраву дали мне в пищу и, когда жаждал я, уксусом напоили меня.

23 Пусть стол, накрытый пред ними, будет сетью для них и мнимая безопасность — ловушкой;

24 пусть глаза их померкнут, чтоб не видели они, и ноги их дрожать не перестанут.

25 Негодование Свое на них излей, гнев Твой пылающий да падет на них.

26 Стан их пусть опустеет, и в шатрах их не будет живущих,

27 ибо преследуют они людей, коих Ты наказываешь, и со злорадством говорят о страданиях тех, кого Ты изранил.

28 Пусть же у них одна вина приложится к другой и не придут они к оправдывающему дару праведности Твоей.

29 Изглажены пусть будут имена их из Книги жизни — не быть им записанными вместе с праведниками!

30 А я угнетен и страдаю, пусть же спасительная забота Твоя, Боже, сделает меня для врагов недосягаемым.

31 Я в песне буду славить имя Божие и возвеличивать Его в гимнах благодарности.

32 И будет это благоугоднее ГОСПОДУ, чем теленок или жертвенный бык, во всесожжение принесенный.

33 Увидят это смиренные и порадуются. И вы, ищущие Бога, ободритесь!

34 Внемлет ГОСПОДЬ тем, кто в нужде пребывает, и не забывает о пленных из народа Своего.

35 Да восхвалят Его небеса и земля, моря и всё в них живущее!

36 Спасет Бог Сион, восстановит города Иуды, чтобы можно было в них жить и владеть землею;

37 и унаследуют ее потомки слуг Его, и любящие имя Его будут жить на ней.

Псалми Псалом 68	Псалтырь Псалом 68
1 Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.	1 Руководителю хора На мелодию песни «Лилии» Псалом Давида
2 Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!	2 Спаси меня, Боже, — в воде я по самую шею,
3 Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!	3 в глубокой трясине увяз, нет твердой почвы подо мною, попал я в глубокую воду, и волны вот-вот потопят меня.
4 Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!	4 Изнемог я от плача, воспалилось горло мое, все глаза просмотрел я, помощи от Бога моего ожидая.
5 Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!	5 Ненавидящих меня безо всякого повода больше, чем волос на моей голове; погубить меня хотят люди сильные, врагами мне стали они без всякой на то причины. Заставляют меня вернуть им то, на что я не посягал.
6 Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!	6 Боже, Ты знаешь, как неразумен я был, проступки мои от Тебя не сокрыты.
7 Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —	7 Никто из уповающих на Тебя, Господи, ГОСПОДЬ Воинств, да не будет из-за меня посрамлен; ищущие Тебя, Бог Израиля, да не будут опозорены по вине моей.
8 бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!	8 Ибо ради Тебя несу я бесчестие, и позором покрыто лицо мое.
9 Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,	9 Для братьев моих я стал чужим, посторонним — для сыновей матери моей,
10 бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,	10 ибо преданность Дому Твоему меня извела, и поношение злословящих Тебя пало на меня.
11 і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.	11 Когда я плакал и душу постом смирял, обернулось то для меня поношением.
12 За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:	12 Когда в рубище я оделся, для них стал притчею во языцех.
13 про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.	13 Толкуют обо мне сидящие у ворот, про меня пьяницы песни с издевкой поют.
14 А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,	14 Я же надеюсь, ГОСПОДИ, что взываю к Тебе во время Тебе благоугодное. По обилию любви Твоей неизменной, Боже, по верности Своей откликнись на мольбу мою спасением несомненным.
15 визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!	15 Вырви меня из этой топи, не дай утонуть! Да буду спасен я от ненавидящих меня, спасен из вод глубоких.
16 Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!	16 Не дай потоку водному меня поглотить и пучине меня засосать, пусть эта яма не закроет свой зев над моей головою.
17 Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,	17 Откликнись, ГОСПОДИ, ибо щедр Ты в любви Своей, в великом сострадании Своем обрати Свой взор на меня.
18 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,	18 Не отвернись от раба Своего, поспеши ответить мне, ибо я в большой беде.
19 наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!	19 Приди ко мне и спаси, избавь от врагов, меня окруживших.
20 Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!	20 Ты знаешь оскорбления, которым я подвергаюсь, как поносят и бесчестят меня все враги мои перед Тобою.
21 Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!	21 Разбили сердце мое поношения, и я изнемог, надеялся на сочувствие, но нет его ни в ком, на утешителей — ни одного не нашлось.
22 І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.	22 Отраву дали мне в пищу и, когда жаждал я, уксусом напоили меня.
23 Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,	23 Пусть стол, накрытый пред ними, будет сетью для них и мнимая безопасность — ловушкой;
24 бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!	24 пусть глаза их померкнут, чтоб не видели они, и ноги их дрожать не перестанут.
25 Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!	25 Негодование Свое на них излей, гнев Твой пылающий да падет на них.
26 Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!	26 Стан их пусть опустеет, и в шатрах их не будет живущих,
27 Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.	27 ибо преследуют они людей, коих Ты наказываешь, и со злорадством говорят о страданиях тех, кого Ты изранил.
28 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,	28 Пусть же у них одна вина приложится к другой и не придут они к оправдывающему дару праведности Твоей.
29 нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!	29 Изглажены пусть будут имена их из Книги жизни — не быть им записанными вместе с праведниками!
30 А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,	30 А я угнетен и страдаю, пусть же спасительная забота Твоя, Боже, сделает меня для врагов недосягаемым.
31 і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!	31 Я в песне буду славить имя Божие и возвеличивать Его в гимнах благодарности.
32 І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.	32 И будет это благоугоднее ГОСПОДУ, чем теленок или жертвенный бык, во всесожжение принесенный.
33 Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,	33 Увидят это смиренные и порадуются. И вы, ищущие Бога, ободритесь!
34 бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!	34 Внемлет ГОСПОДЬ тем, кто в нужде пребывает, и не забывает о пленных из народа Своего.
35 Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,	35 Да восхвалят Его небеса и земля, моря и всё в них живущее!
36 бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,	36 Спасет Бог Сион, восстановит города Иуды, чтобы можно было в них жить и владеть землею;
37 і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!	37 и унаследуют ее потомки слуг Его, и любящие имя Его будут жить на ней.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 68

Псалтырь

Псалом 68

Псалми

Псалом 68

Псалтырь

Псалом 68

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 68

Псалтырь

Псалом 68

Псалми

Псалом 68

Псалтырь

Псалом 68

Старий
завіт

Новий
завіт