ПсалмиПсалом 140 |
|
1 |
|
2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня! |
|
3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх! |
|
4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками! |
|
5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла. |
|
6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони. |
|
7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. |
|
8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя! |
|
9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників! |
|
10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́! |
Der PsalterPsalm 140 |
|
1 Ein |
|
2 Errette mich, HErr, von den bösen |
|
3 die Böses gedenken in ihrem Herzen und |
|
4 Sie |
|
5 Bewahre mich |
|
6 Die Hoffärtigen legen mir Stricke und breiten mir Seile aus zum Netz und |
|
7 Ich aber sage zum HErrn |
|
8 HErr |
|
9 HErr, laß dem GOttlosen seine Begierde nicht; stärke seinen Mutwillen nicht; sie |
|
10 Das Unglück, davon meine Feinde ratschlagen, müsse auf |
ПсалмиПсалом 140 |
Der PsalterPsalm 140 |
|
1 |
1 Ein |
|
2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня! |
2 Errette mich, HErr, von den bösen |
|
3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх! |
3 die Böses gedenken in ihrem Herzen und |
|
4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками! |
4 Sie |
|
5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла. |
5 Bewahre mich |
|
6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони. |
6 Die Hoffärtigen legen mir Stricke und breiten mir Seile aus zum Netz und |
|
7 Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. |
7 Ich aber sage zum HErrn |
|
8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя! |
8 HErr |
|
9 Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників! |
9 HErr, laß dem GOttlosen seine Begierde nicht; stärke seinen Mutwillen nicht; sie |
|
10 Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́! |
10 Das Unglück, davon meine Feinde ratschlagen, müsse auf |