ПсалмиПсалом 54 |
|
1 |
|
2 Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся! |
|
3 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, — |
|
4 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують. |
|
5 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене, |
|
6 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла. |
|
7 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“ |
|
8 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. Се́ла. |
|
9 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею. |
|
10 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку,— |
|
11 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому, |
|
12 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на, |
|
13 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, — |
|
14 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені, |
|
15 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу. |
|
16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! |
|
17 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене: |
|
18 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу! |
|
19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене! |
|
20 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, Се́ла, бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, — |
|
21 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́, |
|
22 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені! |
|
23 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному! |
|
24 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе! |
Der PsalterPsalm 54 |
|
1 Eine Unterweisung |
|
2 da die von Siph kamen und |
|
3 Hilf mir, GOtt |
|
4 GOtt |
|
5 Denn Stolze setzen sich |
|
6 Siehe, GOtt stehet mir bei; der |
|
7 Er wird die Bosheit meinen Feinden |
|
8 So will ich dir ein Freudenopfer tun |
|
9 Denn du errettest |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
ПсалмиПсалом 54 |
Der PsalterPsalm 54 |
|
1 |
1 Eine Unterweisung |
|
2 Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся! |
2 da die von Siph kamen und |
|
3 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, — |
3 Hilf mir, GOtt |
|
4 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують. |
4 GOtt |
|
5 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене, |
5 Denn Stolze setzen sich |
|
6 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла. |
6 Siehe, GOtt stehet mir bei; der |
|
7 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“ |
7 Er wird die Bosheit meinen Feinden |
|
8 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. Се́ла. |
8 So will ich dir ein Freudenopfer tun |
|
9 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею. |
9 Denn du errettest |
|
10 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку,— |
10 |
|
11 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому, |
11 |
|
12 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на, |
12 |
|
13 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, — |
13 |
|
14 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені, |
14 |
|
15 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу. |
15 |
|
16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! |
16 |
|
17 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене: |
17 |
|
18 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу! |
18 |
|
19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене! |
19 |
|
20 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, Се́ла, бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, — |
20 |
|
21 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́, |
21 |
|
22 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені! |
22 |
|
23 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному! |
23 |
|
24 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе! |
24 |