Псалми

Псалом 118

1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!

2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,

3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!

4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.

5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —

6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!

7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.

8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!

9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!

10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.

12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!

13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.

14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.

15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.

16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!

17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!

18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!

19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.

21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.

22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!

23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,

24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!

25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!

26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!

27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.

28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!

30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.

31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!

32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.

33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!

34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!

35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.

36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.

37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!

38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.

40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!

41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!

43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!

44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!

45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.

46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!

47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!

49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.

51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!

52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!

53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!

54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.

55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!

56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.

57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.

60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.

61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.

62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.

63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!

64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!

67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.

70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.

71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!

72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!

74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!

75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.

76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.

77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.

78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.

79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.

80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!

81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!

82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“

83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.

84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?

85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.

86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!

87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Твоїх!

88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.

90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —

91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.

94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!

95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.

96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!

97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!

98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!

99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!

100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!

101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.

102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.

103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!

104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!

105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.

106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.

107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!

108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!

109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.

110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.

111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.

112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.

113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.

114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.

115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!

116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!

117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!

118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.

119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.

120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!

121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.

122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.

123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!

125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!

126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.

127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.

128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!

129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.

130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.

131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.

132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.

133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.

134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!

135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!

136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.

137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,

138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!

139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.

140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.

142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.

143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!

144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!

145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!

146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!

147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.

148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!

150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,

151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!

152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!

153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!

154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.

156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!

157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!

158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.

159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!

160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.

161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.

162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.

163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!

164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.

165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.

166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.

167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.

168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!

169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!

171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.

172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.

173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.

174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!

175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!

176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!

Псалтирь

Псалом 118

1 Блаженны те, чьи пути по жизни непорочны, кто по законам Господа живёт.

2 Блаженны те, кто Его всем сердцем ищет, кто следует учению Его.

3 Эти люди следуют заветам Бога, не причиняя зла другим.

4 Ты дал нам, Господи, Свои заветы, и мы должны их свято соблюдать.

5 И если я Твоим законам подчинюсь, Твоим последую велениям,

6 тогда не будет стыдно мне, я Твои узнаю повеления.

7 Тогда, Твою изведав праведность и доброту, воистину Тебя я восхвалю.

8 Законам Твоим я подчинюсь, Господи, прошу, не покинь меня!

9 Как молодой человек может жить непорочно? Только следуя слову Твоему.

10 Я пытаюсь служить Тебе всем сердцем моим, помоги мне Твои наставления исполнять.

11 Я внимательно изучаю Твои заветы, чтобы против Тебя не согрешить.

12 Господи, будешь Ты восхвалён, научи меня жить по законам Твоим.

13 Всё, чему учишь Ты, я людям передам.

14 Как люди рады богатству, так я рад следовать повелениям Твоим.

15 Обдумываю правила Твои, путями следую Твоими.

16 Наслаждаюсь Твоими законами, мне слов Твоих не позабыть.

17 Будь добр ко мне, Твоему слуге, и тогда я смогу жить, следуя Твоим велениям.

18 Господь, открой мне глаза, позволь заглянуть в учение Твоё и увидеть, как оно прекрасно.

19 Я — всего лишь странник на земле, так не прячь от меня Твоих учений.

20 Душа моя полна желанием Твои законы постоянно изучать.

21 Ты гневаешься на гордецов, на них лежит проклятье, они Твоим не подчинились повелениям.

22 Не допусти, чтобы позор я испытал, ведь следую я во всём Твоим заветам.

23 Пускай правители все вместе злословят обо мне, но я — Твой слуга, я чту Твои законы.

24 Они как наслаждение для меня, я нахожу в них помощь и советы.

25 Господи, смерть моя близка, одним лишь словом жизнь мою продли!

26 Я рассказал о жизни моей, и Ты ответил, так научи сейчас Твоим законам.

27 Помоги понять Твои заветы, чтобы мог я думать об учениях Твоих.

28 Скорбью душа моя истощена, так словом Твоим укрепи меня.

29 Не дай пойти мне по дороге лжи, учением Своим веди меня.

30 Господи, Тебе я в верности поклялся, Я с уважением внимаю учению Твоему.

31 Не огорчай меня, Господи, ведь я по законам Твоим живу.

32 Я с радостью исполню повеления Твои, потому что Ты единственный, Кто увеличивает понимание моё.

33 Господи, законам Твоим научи, я буду следовать им неизменно.

34 Научи понимать повеления Твои, и я всем сердцем буду исполнять их непременно.

35 Следовать Твоим заветам счастлив я, так помоги от них не отступиться никогда.

36 Поверни моё сердце к законам Твоим, не дай мечтать мне о богатстве.

37 Глаза мои от недостойного отверни, дай мне жить согласно слову Твоему.

38 Выполни всё, что Ты слуге Своему обещал, за это я Тебе почтением воздам.

39 Бесчестье забери, оно страшит меня, а Твои законы хороши.

40 Господи, я учение Твоё люблю. Будь добр ко мне и жизнь сохрани мою.

41 Господи, яви мне любовь Твою, Твоё спасение, как Ты обещал.

42 Тогда найду ответ для тех, кто оскорбления мне наносит, ведь я доверяюсь слову Твоему.

43 Не дай устам лишиться слова правды, моя надежда — на справедливость Твою.

44 Во веки вечные я буду следовать Твоим учениям.

45 Свободен буду я за то, что свято чту Твои законы.

46 С царями о Твоих заветах не стыжусь я говорить.

47 Твои законы полюбив, я нахожу в них наслаждение.

48 Я славлю, Господи, Твои законы. Я принял их и буду выполнять.

49 Господи, не забудь обещание, данное Своему слуге, ведь оно надежду мне даёт.

50 Страдания души моей Ты успокоил, Твои слова меня вернули к жизни.

51 Не отступил я от Твоих законов, хоть надо мной глумились гордецы.

52 Господь, я помню Твои древние законы и обретаю в них покой.

53 Меня охватывает гнев, когда я вижу, что злобные не чтят Твои заветы.

54 Где бы я ни жил, все мои песни исполнены Твоих законов.

55 Господи, я ночью Твоё имя вспоминаю, Твоим законам я буду следовать всегда.

56 Всё это происходит потому, что я неизменно учениям следую Твоим.

57 Я, Господи, решил, что жизнь свою я подчиню Твоим законам.

58 Всем сердцем, Господи, Тебя прошу: будь милостив ко мне, как обещал.

59 Я обдумал все свои поступки и решил Твои законы исполнять.

60 Я без задержки поспешил Твоим велениям подчиниться.

61 И даже находясь в ловушках зло творящих,

62 Я среди ночи поднимаюсь, чтобы за праведность Твоих законов Тебя благодарить.

63 Я друг всех тех, кто повинуется и поклоняется Тебе.

64 Земля наполнена Твоей любовью, Господь, Твоим законам научи.

65 Господи, Ты добр был ко мне, своему слуге, Ты всегда исполнял обещания Свои.

66 Так научи меня быть справедливым, ведь верую я в поучения Твои.

67 Совершал я раньше грешные дела, но теперь Тебе послушен я.

68 Ты добр, Господь, добры свершения Твои, поэтому Твоим законам научи.

69 Пусть я оклеветан гордецами, однако всем сердцем следую я учениям Твоим.

70 Эти люди — беззаботные глупцы, а я в Твоих законах обретаю наслаждение.

71 Я рад, что через страдания прошёл, ведь я из этого извлёк урок.

72 И мне учения Твои дороже, чем тысячи серебряных и золотых монет.

73 Своими руками, Господи, Ты меня создал, теперь же научи Твои веления понимать.

74 Твои последователи радуются, видя меня, потому что я верю в обещания Твои.

75 Знаю, Господи, что праведны все Твои законы, и меня Ты справедливо наказал.

76 Твоей любовью дай мне утешение, ведь таково было обещание Твоё.

77 Да придёт ко мне Твоё милосердие, чтобы я жил, наслаждаясь законами Твоими.

78 Пусть будет стыдно гордецам, меня оклеветавшим. Всё, что я хочу, лишь законы изучать Твои.

79 Пусть те придут ко мне, кто поклоняться Тебе желает, чтобы они поняли Твои законы.

80 Да будет сердце моё непорочно к заветам Твоим, чтобы вовеки мне не устыдиться.

81 В надежде на Твоё спасение, теряю силы день ото дня, но в слове Твоём вся моя надежда.

82 Слепнут глаза мои в ожидании исполнений обещаний Твоих. Когда же успокоишь Ты меня?

83 Даже когда я стану подобен высохшему бурдюку, который никому не нужен, то всё равно я не забуду законы Твои.

84 Господи, как долго ждать мне, когда гонителей моих накажешь?

85 Гордецы пытаются обмануть меня, чтобы я Твоё учение оставил.

86 Господи, истинны все повеления Твои, так помоги же мне, избавь от тех, кто без причины преследуют меня.

87 Они меня с лица земли почти что стёрли, но не забывал законов я Твоих.

88 Яви мне незыблемую любовь Твою, и я от Твоих заветов никогда не отступлю.

89 Господи, слово Твоё вечно в небесах,

90 а верность длится в поколениях. Ты создал землю, и до сих пор существует она.

91 Только благодаря Твоим законам всё в мире существование обрело и словно покорный раб подчиняется Тебе.

92 Я от печали бы погиб, если бы в законах Твоих не нашёл я наслаждения.

93 Господь, законов Твоих я не забуду, ими Ты жизнь мою сохранил.

94 Спаси меня, Господи, так как я принадлежу Тебе и всегда внимал велениям Твоим.

95 Зло творящие пытаются убить меня, но мудрость дали мне Твои заветы.

96 Всё имеет границы свои, лишь один закон Твой безграничен.

97 Твои, о Господи, законы я люблю и днями говорить могу об этом.

98 Твои законы всегда пребывают со мной, они сделали меня мудрее всех моих врагов.

99 Я стал мудрее всех моих учителей, поскольку я учу Твои заветы.

100 Я понимаю больше старцев, ведь повинуюсь слову Твоему.

101 Я зло обходил далёкими путями, чтоб следовать Твоим законам.

102 Верен я Твоим заветам, поскольку Ты им научил меня.

103 Слова Твои мне сладки, слаще мёда.

104 Возрастает моя мудрость, когда я учение слышу Твоё. И именно поэтому я ненавижу грешные поступки.

105 Господи, слово Твоё словно свет, освещающий мой путь.

106 Я дал обет следовать Твоими праведными путями и поэтому буду верен им.

107 Много страданий было в жизни моей, одним лишь словом жизнь мою продли.

108 Прими мои восхваления, Господи, и научи законам Твоим.

109 Жизнь моя полна опасностей, я не забыл поучений Твоих.

110 Неверные старались меня заманить в капкан, но я не изменил Твоим законам.

111 Я вечно буду следовать Твоим учениям, ведь в них я радость нахожу.

112 Нет у меня желания другого, чем до самой смерти внимать Твоим словам.

113 Господи, я ненавижу неверующих в Тебя, так как предан я учению Твоему.

114 Ты — защита и спасение моё, на слово Господа возлагаю я надежду.

115 Господи, не дай творящим зло приблизиться ко мне, чтоб мог я следовать Твоим законам.

116 Своё обещание сдержи, дай жизнь сберечь и поддержи меня. Я верую в Тебя, так не позволь в Тебе разочароваться.

117 Помоги, и буду я спасён, тогда я буду вечно чтить Твои законы.

118 Боже, Ты отвергаешь тех, кто не признаёт Твои законы, так как лгут они, и поэтому словам своим они не отдают отчёта.

119 Господи, Ты отбрасываешь неверных Тебе словно мусор, и потому Твоим законам верен я.

120 Я в страхе дрожу перед Тобой, но с уважением чту все решения Твои.

121 Господи, я совершал лишь праведные и добрые поступки, и потому не дай моим преследователям причинить мне боль.

122 Будь милостив к Твоему слуге и не позволяй гордецам глумиться надо мной.

123 Я слепну в ожидании помощи и Твоего праведного слова.

124 Не обойди Своею преданною любовью, Твоим законам научи меня.

125 Я — Твой слуга, так дай же мудрость понять Твои заветы.

126 Господи, пришло время Тебе что-то предпринять, так как люди Твои законы нарушают.

127 Но я предан учению Твоему, я люблю его больше золота.

128 Я подчиняюсь Твоим заветам, любой неверный путь я презираю.

129 Господи, Твои законы прекрасны, поэтому я соблюдаю их.

130 Свет от слов Твоих исходит, самых простых наделяют мудростью они.

131 Господи, я хочу изучать Твои законы, они словно воздух необходимы мне.

132 Всевышний, обрати ко мне Свой взор милосердный. Будь добр ко мне, как и ко всем, кто имя чтит Твоё.

133 Господи, веди меня, как обещал! Не дай злу надо мной восторжествовать.

134 Избавь от угнетения людского, чтобы я мог подчиниться повелениям Твоим.

135 Не отвергни Твоего слугу, Своим законам научи меня.

136 Когда не внемлет кто-нибудь Твоим законам, потоки слёз из глаз моих исходят.

137 Господи, как Ты праведен, законы Твои справедливы.

138 Заветам Твоим совершенным мы доверяться можем.

139 Огорчаюсь я при мысли, что враги не внемлют слову Твоему.

140 Я, Твой слуга, люблю Твои законы, в их истинности многократно убедились мы.

141 Пусть молод я и презрен, однако не забываю я Твоих заветов.

142 Истина Твоя вечна, а на законы можно полагаться.

143 Хотя несчастья преследуют меня, но в законах Твоих нахожу я наслаждение.

144 Законы Твои всегда справедливы, во имя жизни моей, помоги мне их понять.

145 Господи, зову Тебя всем сердцем, отзовись, и тогда я подчинюсь Твоим велениям.

146 Тебя призываю, Господи, спаси, и я буду следовать Твоим заветам.

147 Встаю перед самой зарёй с молитвой о помощи, все надежды возлагаю на слово Твоё.

148 Глаз не смыкаю ночью, всё обдумываю веления Твои.

149 В любви Твоей услышь мой голос, и жизнь мою спаси в справедливости Своей.

150 Вот приближаются грешники, пылающие злобой, они от Твоих законов далеки.

151 Однако близок Ты, Господь, и повеления Твои истины полны.

152 Давным-давно узнал я о Твоих законах и знаю, Ты установил навечно их.

153 Посмотри на страдания мои и спаси, законов Твоих я не забывал.

154 В борьбе моей защити меня и жизнь спаси мою, как обещал Ты.

155 От беззаконных спасение Твоё далеко, так как не ищут они Твоих заветов.

156 Твоё милосердие, Господи, велико, а решения всегда справедливы, поэтому Ты жизнь мою спаси.

157 Пусть множество врагов желают мне страдания причинить, но я не отверг Твоих заветов.

158 Смотрю на неверных Тебе, негодуя, Слову Твоему непослушны они.

159 Взгляни, как чту я повеления Твои, спаси мне жизнь Твоей любовью.

160 В слове Твоём истина, вечны праведные законы Твои.

161 Правители нападают на меня беспричинно, но лишь от слова Твоего трепещет в страхе моё сердце.

162 Словом Твоим наслаждаюсь, как нашедший великое богатство.

163 Ложь ненавижу и презираю, но Твои поучения люблю.

164 Семь раз в день Тебя я восхваляю за праведность Твоих законов.

165 Любящие законы Твои обретают покой, их ничто не заставит споткнуться.

166 Господи, Твоего спасения я жду, и следую повелениям Твоим.

167 Подчиняюсь я Твоим законам, любовь моя к ним велика.

168 Подчиняюсь я Твоим законам, все мои поступки известны Тебе.

169 Господи, мой крик о помощи услышь, сдержи обещание и сделай меня мудрым.

170 Услышь мою молитву и спаси меня, как обещал.

171 Ты научил меня Своим законам, поэтому Тебя я буду восхвалять.

172 Да воспоёт язык мой Твоё слово, поскольку праведны Твои законы.

173 Руку помощи ко мне Ты протяни, ведь решил я Твоей воле подчиниться.

174 Господи, Твоего спасения жажду, Твои законы счастье мне приносят.

175 Позволь жизнь посвятить восхвалению Тебя, и в Твоих законах помощь необходимую найти.

176 Блуждал я словно потерянная овца, так скорее найди меня, Твоего слугу! Ведь я Твоих заповедей не забывал!

Псалми

Псалом 118

Псалтирь

Псалом 118

1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!

1 Блаженны те, чьи пути по жизни непорочны, кто по законам Господа живёт.

2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,

2 Блаженны те, кто Его всем сердцем ищет, кто следует учению Его.

3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!

3 Эти люди следуют заветам Бога, не причиняя зла другим.

4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.

4 Ты дал нам, Господи, Свои заветы, и мы должны их свято соблюдать.

5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —

5 И если я Твоим законам подчинюсь, Твоим последую велениям,

6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!

6 тогда не будет стыдно мне, я Твои узнаю повеления.

7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.

7 Тогда, Твою изведав праведность и доброту, воистину Тебя я восхвалю.

8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!

8 Законам Твоим я подчинюсь, Господи, прошу, не покинь меня!

9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!

9 Как молодой человек может жить непорочно? Только следуя слову Твоему.

10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!

10 Я пытаюсь служить Тебе всем сердцем моим, помоги мне Твои наставления исполнять.

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.

11 Я внимательно изучаю Твои заветы, чтобы против Тебя не согрешить.

12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!

12 Господи, будешь Ты восхвалён, научи меня жить по законам Твоим.

13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.

13 Всё, чему учишь Ты, я людям передам.

14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.

14 Как люди рады богатству, так я рад следовать повелениям Твоим.

15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.

15 Обдумываю правила Твои, путями следую Твоими.

16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!

16 Наслаждаюсь Твоими законами, мне слов Твоих не позабыть.

17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!

17 Будь добр ко мне, Твоему слуге, и тогда я смогу жить, следуя Твоим велениям.

18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!

18 Господь, открой мне глаза, позволь заглянуть в учение Твоё и увидеть, как оно прекрасно.

19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

19 Я — всего лишь странник на земле, так не прячь от меня Твоих учений.

20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.

20 Душа моя полна желанием Твои законы постоянно изучать.

21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.

21 Ты гневаешься на гордецов, на них лежит проклятье, они Твоим не подчинились повелениям.

22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!

22 Не допусти, чтобы позор я испытал, ведь следую я во всём Твоим заветам.

23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,

23 Пускай правители все вместе злословят обо мне, но я — Твой слуга, я чту Твои законы.

24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!

24 Они как наслаждение для меня, я нахожу в них помощь и советы.

25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!

25 Господи, смерть моя близка, одним лишь словом жизнь мою продли!

26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!

26 Я рассказал о жизни моей, и Ты ответил, так научи сейчас Твоим законам.

27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.

27 Помоги понять Твои заветы, чтобы мог я думать об учениях Твоих.

28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

28 Скорбью душа моя истощена, так словом Твоим укрепи меня.

29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!

29 Не дай пойти мне по дороге лжи, учением Своим веди меня.

30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.

30 Господи, Тебе я в верности поклялся, Я с уважением внимаю учению Твоему.

31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!

31 Не огорчай меня, Господи, ведь я по законам Твоим живу.

32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.

32 Я с радостью исполню повеления Твои, потому что Ты единственный, Кто увеличивает понимание моё.

33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!

33 Господи, законам Твоим научи, я буду следовать им неизменно.

34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!

34 Научи понимать повеления Твои, и я всем сердцем буду исполнять их непременно.

35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.

35 Следовать Твоим заветам счастлив я, так помоги от них не отступиться никогда.

36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.

36 Поверни моё сердце к законам Твоим, не дай мечтать мне о богатстве.

37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!

37 Глаза мои от недостойного отверни, дай мне жить согласно слову Твоему.

38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

38 Выполни всё, что Ты слуге Своему обещал, за это я Тебе почтением воздам.

39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.

39 Бесчестье забери, оно страшит меня, а Твои законы хороши.

40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!

40 Господи, я учение Твоё люблю. Будь добр ко мне и жизнь сохрани мою.

41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,

41 Господи, яви мне любовь Твою, Твоё спасение, как Ты обещал.

42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!

42 Тогда найду ответ для тех, кто оскорбления мне наносит, ведь я доверяюсь слову Твоему.

43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!

43 Не дай устам лишиться слова правды, моя надежда — на справедливость Твою.

44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!

44 Во веки вечные я буду следовать Твоим учениям.

45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.

45 Свободен буду я за то, что свято чту Твои законы.

46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!

46 С царями о Твоих заветах не стыжусь я говорить.

47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

47 Твои законы полюбив, я нахожу в них наслаждение.

48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!

48 Я славлю, Господи, Твои законы. Я принял их и буду выполнять.

49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.

49 Господи, не забудь обещание, данное Своему слуге, ведь оно надежду мне даёт.

50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.

50 Страдания души моей Ты успокоил, Твои слова меня вернули к жизни.

51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!

51 Не отступил я от Твоих законов, хоть надо мной глумились гордецы.

52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!

52 Господь, я помню Твои древние законы и обретаю в них покой.

53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!

53 Меня охватывает гнев, когда я вижу, что злобные не чтят Твои заветы.

54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.

54 Где бы я ни жил, все мои песни исполнены Твоих законов.

55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!

55 Господи, я ночью Твоё имя вспоминаю, Твоим законам я буду следовать всегда.

56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.

56 Всё это происходит потому, что я неизменно учениям следую Твоим.

57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.

57 Я, Господи, решил, что жизнь свою я подчиню Твоим законам.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

58 Всем сердцем, Господи, Тебя прошу: будь милостив ко мне, как обещал.

59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.

59 Я обдумал все свои поступки и решил Твои законы исполнять.

60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.

60 Я без задержки поспешил Твоим велениям подчиниться.

61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.

61 И даже находясь в ловушках зло творящих,

62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.

62 Я среди ночи поднимаюсь, чтобы за праведность Твоих законов Тебя благодарить.

63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!

63 Я друг всех тех, кто повинуется и поклоняется Тебе.

64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

64 Земля наполнена Твоей любовью, Господь, Твоим законам научи.

65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

65 Господи, Ты добр был ко мне, своему слуге, Ты всегда исполнял обещания Свои.

66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!

66 Так научи меня быть справедливым, ведь верую я в поучения Твои.

67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

67 Совершал я раньше грешные дела, но теперь Тебе послушен я.

68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

68 Ты добр, Господь, добры свершения Твои, поэтому Твоим законам научи.

69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.

69 Пусть я оклеветан гордецами, однако всем сердцем следую я учениям Твоим.

70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.

70 Эти люди — беззаботные глупцы, а я в Твоих законах обретаю наслаждение.

71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!

71 Я рад, что через страдания прошёл, ведь я из этого извлёк урок.

72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

72 И мне учения Твои дороже, чем тысячи серебряных и золотых монет.

73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!

73 Своими руками, Господи, Ты меня создал, теперь же научи Твои веления понимать.

74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!

74 Твои последователи радуются, видя меня, потому что я верю в обещания Твои.

75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.

75 Знаю, Господи, что праведны все Твои законы, и меня Ты справедливо наказал.

76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.

76 Твоей любовью дай мне утешение, ведь таково было обещание Твоё.

77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.

77 Да придёт ко мне Твоё милосердие, чтобы я жил, наслаждаясь законами Твоими.

78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.

78 Пусть будет стыдно гордецам, меня оклеветавшим. Всё, что я хочу, лишь законы изучать Твои.

79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.

79 Пусть те придут ко мне, кто поклоняться Тебе желает, чтобы они поняли Твои законы.

80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!

80 Да будет сердце моё непорочно к заветам Твоим, чтобы вовеки мне не устыдиться.

81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!

81 В надежде на Твоё спасение, теряю силы день ото дня, но в слове Твоём вся моя надежда.

82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“

82 Слепнут глаза мои в ожидании исполнений обещаний Твоих. Когда же успокоишь Ты меня?

83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.

83 Даже когда я стану подобен высохшему бурдюку, который никому не нужен, то всё равно я не забуду законы Твои.

84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?

84 Господи, как долго ждать мне, когда гонителей моих накажешь?

85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.

85 Гордецы пытаются обмануть меня, чтобы я Твоё учение оставил.

86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!

86 Господи, истинны все повеления Твои, так помоги же мне, избавь от тех, кто без причины преследуют меня.

87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Твоїх!

87 Они меня с лица земли почти что стёрли, но не забывал законов я Твоих.

88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

88 Яви мне незыблемую любовь Твою, и я от Твоих заветов никогда не отступлю.

89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.

89 Господи, слово Твоё вечно в небесах,

90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —

90 а верность длится в поколениях. Ты создал землю, и до сих пор существует она.

91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

91 Только благодаря Твоим законам всё в мире существование обрело и словно покорный раб подчиняется Тебе.

92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!

92 Я от печали бы погиб, если бы в законах Твоих не нашёл я наслаждения.

93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.

93 Господь, законов Твоих я не забуду, ими Ты жизнь мою сохранил.

94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!

94 Спаси меня, Господи, так как я принадлежу Тебе и всегда внимал велениям Твоим.

95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.

95 Зло творящие пытаются убить меня, но мудрость дали мне Твои заветы.

96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!

96 Всё имеет границы свои, лишь один закон Твой безграничен.

97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!

97 Твои, о Господи, законы я люблю и днями говорить могу об этом.

98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!

98 Твои законы всегда пребывают со мной, они сделали меня мудрее всех моих врагов.

99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!

99 Я стал мудрее всех моих учителей, поскольку я учу Твои заветы.

100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!

100 Я понимаю больше старцев, ведь повинуюсь слову Твоему.

101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.

101 Я зло обходил далёкими путями, чтоб следовать Твоим законам.

102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.

102 Верен я Твоим заветам, поскольку Ты им научил меня.

103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!

103 Слова Твои мне сладки, слаще мёда.

104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!

104 Возрастает моя мудрость, когда я учение слышу Твоё. И именно поэтому я ненавижу грешные поступки.

105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.

105 Господи, слово Твоё словно свет, освещающий мой путь.

106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.

106 Я дал обет следовать Твоими праведными путями и поэтому буду верен им.

107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!

107 Много страданий было в жизни моей, одним лишь словом жизнь мою продли.

108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!

108 Прими мои восхваления, Господи, и научи законам Твоим.

109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.

109 Жизнь моя полна опасностей, я не забыл поучений Твоих.

110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.

110 Неверные старались меня заманить в капкан, но я не изменил Твоим законам.

111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.

111 Я вечно буду следовать Твоим учениям, ведь в них я радость нахожу.

112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.

112 Нет у меня желания другого, чем до самой смерти внимать Твоим словам.

113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.

113 Господи, я ненавижу неверующих в Тебя, так как предан я учению Твоему.

114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.

114 Ты — защита и спасение моё, на слово Господа возлагаю я надежду.

115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!

115 Господи, не дай творящим зло приблизиться ко мне, чтоб мог я следовать Твоим законам.

116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!

116 Своё обещание сдержи, дай жизнь сберечь и поддержи меня. Я верую в Тебя, так не позволь в Тебе разочароваться.

117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!

117 Помоги, и буду я спасён, тогда я буду вечно чтить Твои законы.

118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.

118 Боже, Ты отвергаешь тех, кто не признаёт Твои законы, так как лгут они, и поэтому словам своим они не отдают отчёта.

119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.

119 Господи, Ты отбрасываешь неверных Тебе словно мусор, и потому Твоим законам верен я.

120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!

120 Я в страхе дрожу перед Тобой, но с уважением чту все решения Твои.

121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.

121 Господи, я совершал лишь праведные и добрые поступки, и потому не дай моим преследователям причинить мне боль.

122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.

122 Будь милостив к Твоему слуге и не позволяй гордецам глумиться надо мной.

123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.

123 Я слепну в ожидании помощи и Твоего праведного слова.

124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!

124 Не обойди Своею преданною любовью, Твоим законам научи меня.

125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!

125 Я — Твой слуга, так дай же мудрость понять Твои заветы.

126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.

126 Господи, пришло время Тебе что-то предпринять, так как люди Твои законы нарушают.

127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.

127 Но я предан учению Твоему, я люблю его больше золота.

128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!

128 Я подчиняюсь Твоим заветам, любой неверный путь я презираю.

129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.

129 Господи, Твои законы прекрасны, поэтому я соблюдаю их.

130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.

130 Свет от слов Твоих исходит, самых простых наделяют мудростью они.

131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.

131 Господи, я хочу изучать Твои законы, они словно воздух необходимы мне.

132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.

132 Всевышний, обрати ко мне Свой взор милосердный. Будь добр ко мне, как и ко всем, кто имя чтит Твоё.

133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.

133 Господи, веди меня, как обещал! Не дай злу надо мной восторжествовать.

134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!

134 Избавь от угнетения людского, чтобы я мог подчиниться повелениям Твоим.

135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!

135 Не отвергни Твоего слугу, Своим законам научи меня.

136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.

136 Когда не внемлет кто-нибудь Твоим законам, потоки слёз из глаз моих исходят.

137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,

137 Господи, как Ты праведен, законы Твои справедливы.

138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!

138 Заветам Твоим совершенным мы доверяться можем.

139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.

139 Огорчаюсь я при мысли, что враги не внемлют слову Твоему.

140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.

140 Я, Твой слуга, люблю Твои законы, в их истинности многократно убедились мы.

141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.

141 Пусть молод я и презрен, однако не забываю я Твоих заветов.

142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.

142 Истина Твоя вечна, а на законы можно полагаться.

143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!

143 Хотя несчастья преследуют меня, но в законах Твоих нахожу я наслаждение.

144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!

144 Законы Твои всегда справедливы, во имя жизни моей, помоги мне их понять.

145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!

145 Господи, зову Тебя всем сердцем, отзовись, и тогда я подчинюсь Твоим велениям.

146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!

146 Тебя призываю, Господи, спаси, и я буду следовать Твоим заветам.

147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.

147 Встаю перед самой зарёй с молитвой о помощи, все надежды возлагаю на слово Твоё.

148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.

148 Глаз не смыкаю ночью, всё обдумываю веления Твои.

149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!

149 В любви Твоей услышь мой голос, и жизнь мою спаси в справедливости Своей.

150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,

150 Вот приближаются грешники, пылающие злобой, они от Твоих законов далеки.

151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!

151 Однако близок Ты, Господь, и повеления Твои истины полны.

152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!

152 Давным-давно узнал я о Твоих законах и знаю, Ты установил навечно их.

153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!

153 Посмотри на страдания мои и спаси, законов Твоих я не забывал.

154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

154 В борьбе моей защити меня и жизнь спаси мою, как обещал Ты.

155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.

155 От беззаконных спасение Твоё далеко, так как не ищут они Твоих заветов.

156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!

156 Твоё милосердие, Господи, велико, а решения всегда справедливы, поэтому Ты жизнь мою спаси.

157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!

157 Пусть множество врагов желают мне страдания причинить, но я не отверг Твоих заветов.

158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.

158 Смотрю на неверных Тебе, негодуя, Слову Твоему непослушны они.

159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!

159 Взгляни, как чту я повеления Твои, спаси мне жизнь Твоей любовью.

160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.

160 В слове Твоём истина, вечны праведные законы Твои.

161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.

161 Правители нападают на меня беспричинно, но лишь от слова Твоего трепещет в страхе моё сердце.

162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.

162 Словом Твоим наслаждаюсь, как нашедший великое богатство.

163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!

163 Ложь ненавижу и презираю, но Твои поучения люблю.

164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.

164 Семь раз в день Тебя я восхваляю за праведность Твоих законов.

165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.

165 Любящие законы Твои обретают покой, их ничто не заставит споткнуться.

166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.

166 Господи, Твоего спасения я жду, и следую повелениям Твоим.

167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.

167 Подчиняюсь я Твоим законам, любовь моя к ним велика.

168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!

168 Подчиняюсь я Твоим законам, все мои поступки известны Тебе.

169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

169 Господи, мой крик о помощи услышь, сдержи обещание и сделай меня мудрым.

170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!

170 Услышь мою молитву и спаси меня, как обещал.

171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.

171 Ты научил меня Своим законам, поэтому Тебя я буду восхвалять.

172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.

172 Да воспоёт язык мой Твоё слово, поскольку праведны Твои законы.

173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.

173 Руку помощи ко мне Ты протяни, ведь решил я Твоей воле подчиниться.

174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!

174 Господи, Твоего спасения жажду, Твои законы счастье мне приносят.

175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!

175 Позволь жизнь посвятить восхвалению Тебя, и в Твоих законах помощь необходимую найти.

176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!

176 Блуждал я словно потерянная овца, так скорее найди меня, Твоего слугу! Ведь я Твоих заповедей не забывал!

1.0x